Ухвала суду № 73061433, 27.03.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження у адміністративній справі

27 березня 2018 рокум. Ужгород№ 807/34/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Стенавська А.М.

за участю:

позивача 1: ОСОБА_1, представник – ОСОБА_2;

позивача 2: ОСОБА_3, - не з'явився, представник – ОСОБА_2;

відповідача: Державна служба геології та надр України, представник – не з’явився;

третя особа: Дочірнє підприємство «Санаторій «ОСОБА_4» ЗАТ «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», представник – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Державної служби геології та надр України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Дочірнє підприємство «Санаторій «ОСОБА_4» ЗАТ «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправними і скасування наказу та спеціального дозволу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач 1), ОСОБА_3 (далі - позивач 2) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Дочірне підприємство "Санаторій "ОСОБА_4" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - третя особа) про визнання протиправними та скасування наказу від 31.03.2017 р. №145 в частині внесення змін до спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами №1970 від 19.08.1999 р., який наданий на видобування мінеральної води з водозабірної ділянки "Квітка Полонини" Голубинського родовища мінеральних вод (свердловина №4-е) та спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами №1970 від 19.08.1999 р., який наданий на видобування мінеральної води з водозабірної ділянки "Квітка Полонини" Голубинського родовища мінеральних вод (свердловина №4-е), який виданий на підставі наказу від 31.03.2017 р. №145.

В судовому засіданні представник третьої особи заявив клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку з тим, що відповідач жодних управлінських функцій щодо позивачів не здійснював, а тому відсутній публічно-правовий спір.

Позивач 1 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про закриття провадження по справі та просив розглядати справу по суті.

Представник позивача 1 та позивача 2 в судовому засіданні заперечував щодо закриття провадження по справі та просив розглядати справу по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача 1, представника позивача 1 та позивача 2, представника третьої особи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується подана заява, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення, суд приходить до висновку про те, що провадження в даній адміністративній справі слід закрити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно позовної заяви позивач 1 та позивач 2 просять визнати протиправними та скасувати наказ від 31.03.2017 р. №145 в частині внесення змін до спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами №1970 від 19.08.1999 р., який наданий на видобування мінеральної води з водозабірної ділянки "Квітка Полонини" Голубинського родовища мінеральних вод (свердловина №4-е) та спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами №1970 від 19.08.1999 р., який наданий на видобування мінеральної води з водозабірної ділянки "Квітка Полонини" Голубинського родовища мінеральних вод (свердловина №4-е), який виданий на підставі наказу від 31.03.2017 р. №145.

Згідно змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивач 1 та позивач 2 в позовній заяві вказують про наявність між позивачами та третьою особою цивільно-правового спору про право на користування надрами в межах Голубинського родовища, яке знаходиться на території Свалявського району. Про існування саме цивільного спору щодо наявності у третьої особи права на користування надрами, згідно спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами № 1970 від 19.08.1999 р., також свідчать подані позивачем 1 та позивачем 2 процесуальні документи з цивільної справи №306/1785/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пп. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому: 1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, 2) або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг, 3) або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно наведених норм права вбачається, що предметна юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори пред'явлені особою з метою захисту її прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто спір набуває публічно-правового характеру у тому випадку, коли оскаржуваний акт індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень стосується особи-позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно ч. 3 ст. 24 Кодексу України про надра, права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, отримання особою спеціального дозволу на користування надрами підтверджує виникнення у такої особи прав та обов'язків користувача надр.

Зокрема, предметом оскарження в даній справі є наказ відповідача від 31.03.2017 р. №145 та виданий на його підставі спеціальний дозвіл (ліцензія) на користування надрами №1970 від 19.08.1999 р., які є актами індивідуальної дії, які безпосередньо породжують права та обов'язки для третьої особи.

Таким чином, приймаючи оскаржуваний наказ та надаючи третій особі спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідач жодних управлінських функцій по відношенню до позивача 1 та позивача 2 не здійснював.

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2015 року по справі №21-551а14 зазначено, що у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі і обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вище викладене, спір у даній справі фактично є спором про наявність у третьої особи права на користування надрами Голубинського родовища мінеральних вод, згідно актів індивідуальної дії, які безпосередньо породжують права та обов'язки для третьої особи.

Оскільки, позивачем 1 та позивачем 2 оскаржуються акти індивідуальної дії, які породжують права та обов'язки для третьої особи та відповідач жодних управлінських функцій по відношенню до позивачів не здійснював, а тому суд приходить висновку про відсутність публічно-правового спору.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки, даний спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням цивільного права третьої особи на користування надрами, а тому його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи вище викладене, суд приходить висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Закрити провадження в адміністративній справі № 807/34/18 за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Державної служби геології та надр України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Дочірнє підприємство «Санаторій «ОСОБА_4» ЗАТ «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправними і скасування наказу від 31.03.2017р. № 145 в частині внесення змін до спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами № 1970 від 19.08.1999р., який наданий на видобування мінеральної води з водозабірної ділянки «Квітка Полонини» Голубинського родовища мінеральних вод (свердловина № 4-е) та спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами № 1970 від 19.08.1999р., який наданий на видобування мінеральної води з водозабірної ділянки "Квітка Полонини" Голубинського родовища мінеральних вод (свердловина № 4-е), який виданий на підставі наказу від 31.03.2017 р. № 145 – у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

2.Копію ухвали невідкладно надіслати особам, які подали позовну заяву.

3.Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі, якщо ухвалу було оскаржено та не скасовано судом апеляційної інстанції, така ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_6

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено 30.03.2018 року.