Ухвала суду № 73061389, 30.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

30 березня 2018 р. Справа №805/1458/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 805/1458/17-а за позовом ОСОБА_1 (87557, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Київська, 92/41,)

до 1) Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), 2) Секретаріату Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)

про визнання протиправними дій щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов’язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення від 6 березня 2017 року

за участю третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 805/1458/17-а за позовом ОСОБА_1 до 1) Кабінету Міністрів України, 2) Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов’язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення від 6 березня 2017 року.

В обґрунтування заявленої заяви позивач зазначає, що 7 серпня 2017 року по даній справі було видано виконавчий лист. 16 серпня 2017 року позивачем до другого відповідача було направлено лист з проханням добровільного виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року № 805/1458/17-а. В добровільному порядку другим відповідачем зазначену постанову не виконано. 11 січня 2018 року виконавчий лист у справі № 805/1458/17-а направлено на виконання до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України. 2 лютого 2018 року Відділом примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого листа на підставі того, що стягувачем не сплачено авансовий внесок відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи. Станом на 10 березня 2018 року рішення у справі № 805/1458/17-а не виконано.

Ухвалою від 21 березня 2018 року було прийнято заяву позивача до розгляду та запропоновано Секретаріату Кабінету Міністрів України надати суду не пізніше 28 березня 2018 року обґрунтований відзив на заяву позивача із наданням підтверджуючих доказів.

28 березня 2018 року до суду надійшло клопотання другого відповідача про застосування до заяви позивача частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України. З цього приводу, суд зазначає, що заява, подана в порядку статті 383 КАС України, не є об’єктом для справляння судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», внаслідок чого й розмір судового збору у даному випадку законом не визначено.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного суду України (далі – КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються найменування адміністративного суду, до якого подається заява, ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі, ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі, ім’я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі, номер адміністративної справи, відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження, інформація про день пред’явлення виконавчого листа до виконання, інформація про хід виконавчого провадження, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви, перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Судом встановлено, що 11 травня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов’язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення від 6 березня 2017 року, відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 805/1458/17-а задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 805/1458/17-а скасовано, прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо направлення звернення ОСОБА_1 від 06 березня 2017 року на розгляд Міністерству юстиції України та зобов’язано Секретаріат Кабінету Міністрів України розглянути звернення ОСОБА_1 від 06.03.2017 року та письмово повідомити його про результат розгляду відповідно до ЗУ «Про звернення громадян».

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов’язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

7 серпня 2017 року за заявою позивача судом був виданий виконавчий лист в адміністративній справі № 805/1458/17-а.

Позивач звернувся до Відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання виконавчого листа від 7 серпня 2017 року № 805/1458/17-а, проте, Відділом було винесено повідомлення про повернення виконавчого листа на підставі того, що стягувачем (позивачем) не сплачено авансовий внесок, чим було порушено вимоги статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «По виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі – Закон України № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Ухвалою від 21 березня 2018 року суд прийняв до розгляду заяву позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України. В той же час, намагаючись вирішити питання щодо наявності чи відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, у даній справі, суд прийшов до висновку, що заявник (позивач) при зверненні до суду формально підійшов до виконання вимог пунктів 7 та 8 частини 2 статті 383 КАС України, а саме надання інформації про день пред’явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконання виконавчого провадження, оскільки, фактично виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 7 серпня 2017 року № 805/1458/17-а в органах державної виконавчої служби відсутнє, оскільки виконавчий лист був повернутий стягувачу через порушення ним вимог Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту статті 383 КАС України випливає, що виконавчий документ має знаходитися на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби. Тобто, позивач звернувся до суду з відповідною заявою передчасно.

Відповідно до часини 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Недотримання позивачем у повному обсязі вищенаведених вимог статті 383 КАС України унеможливлює розгляд заяви позивача по суті.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку щодо необхідності повернення заяви позивача у зв’язку з її невідповідністю вимогам статті 383 КАС України. Оскільки заява судом не розглядається по суті, дана ухвала про повернення заяви в порядку письмового провадження приймається суддею одноособово.

Керуючись статтями 14, 243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 805/1458/17-а за позовом ОСОБА_1 (87557, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Київська, 92/41,) до 1) Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), 2) Секретаріату Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2) про визнання протиправними дій щодо направлення звернення від 6 березня 2017 року на розгляд до Міністерства юстиції України та зобов’язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення від 6 березня 2017 року.

2. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

3. Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та повний її текст складено 30 березня 2018 року.

Суддя Смагар С.В.