Вирок № 73058315, 28.03.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2133/17

№ провадження 1-кп/647/30/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді - Миргород В. С.

при секретарі - Татаровській І.В.

за участю: прокурора - Лисенко І.В.

захисника - Мальцевої Т.В.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017230090000208 від 20.02.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Знаменка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, з повною загально-середньою освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, який не є депутатом будь-якого рівня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.3 ст.185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 18.02.2017 року, приблизно о 20-00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь приготувавши металевий ломик (фомку) за допомогою якого виламав лист фанери, якою було забите вікно будинку АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_3 та через вказане вікно проник до однієї з кімнат будинку, де вказаним ломиком віджав двері шафи, які були зачинені на замок, звідки викрав готівкові кошти в сумі 22000 гривень, які обернув на свою користь та розпорядився ними на власний розсуд, витративши їх на власні потреби, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Також він, 15.03.2017 року приблизно о 18-00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на березі р. Дніпро неподалік автостанції, розташованої по вул.. 1-го Травня, 192 в м. Берислав Херсонської області, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, у ході сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, з особистих мотивів наніс не менше трьох ударів дерев'яною палицею у праве плече потерпілого ОСОБА_4, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді кровопідтіків задньої поверхні правої дельтовидної області, які згідно висновку судово-медичного експерта №36 від 16.03.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинуваченний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю, у вчиненому щиро зізнався, дав показання у відповідності з встановленими, згодився з обсягом здобутих по кримінальному провадженню доказів і не оспорював їх в суді, а також визнав не доцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин кримінального провадження, які ним не оспорюються.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку та строки визначені ст.. 135 КПК України, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого не мають, міру покарання просять призначити на розсуд суду.

З урахуванням положень ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілих.

Суд вважав можливим з'ясування всіх обставин справи під час судового розгляду проводити без потерпілих.

Відповідно до вимог ст. 349 ч.3 КПК України та приймаючи до уваги, що показання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, зміст цих обставин вказаними особами розуміється правильно, сумнівів стосовно добровільності та істинності його позиції у суду немає, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження - висновками експертів: дактилоскопічної №564-ДК від 31.05.2017 року та психіатричної №292 від 10.05.2017 року, постанов про визнання речовими доказами та матеріалів, які характеризують особу обвинуваченного, що узгоджується з ч.3 ст.349 та ст.351 КПК України.

Учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Інші докази по справі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом не досліджувалися, оскільки фактичні обставини справи та розмір матеріальних збитків ніким не оспорювався.

Мотивів для зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом в ході судового розгляду не встановлено.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Дослідивши в сукупності всі докази надані сторонами кримінального провадження суд «поза розумним сумнівом» переконався що, дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження та за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 зі змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме п.2 передбачено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступені тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати у тому числі і питання менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочин, неповнолітнім, жінкам, котрі у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

Згідно ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого; має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами невеликої ступені тяжкості та тяжкими, згідно ст. 12 КК України, враховує особисті дані підсудного, зокрема каяття у вчиненому, дану на особу посередню громадську характеристику, який раніше не судимий в силу ст..89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. враховуючи вимоги кримінального закону і передбачені цим законом санкції, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції інкримінованих статей.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнав щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 у відповідності до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння..

Наведені обставини у своїй сукупності, дають підстави вважати, що виправлення засудженого ОСОБА_2 та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з метою контролю за поведінкою засудженого у період іспитового строку з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Цивільний позов по кримінальному провадження не заявлено.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 349, 369-370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 та ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання:

- за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює вісімсот п'ятдесят гривень, яке підлягає самостійному виконанню;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання за ч.3 ст.185 КК України з випробуванням, з іспитовим строком два роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк рахувати з 28.03.2018 року.

Речові докази по справі: грошові кошти в сумі 1065,00 гривень - залишити потерпілому ОСОБА_3; металеву фомку знищити, сліди пальців рук залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №564-ДК від 31.05.2017 року у розмірі 989,60 грн., та амбулаторної судово-психіатричної експертизи №149 від 10.05.2017 року у розмірі 448,33 грн., а всього стягнути 1437 гривень 93 копійки.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя В. С. Миргород