Ухвала суду № 73057830, 28.03.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/2095/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бичков І.Г.Номер провадження 11-сс/788/107/18 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Олійника В. Б.,

з участю секретаря судового засідання - Різниченко Н.А.

прокурора - Мостового М.В.

представника власника майна адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу директора ТОВ «Рівер КС» ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області Довгаля В.І. та накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РІВЕР КС» (код 41372915) у сумі ПДВ в розмірі 7 092 089,40 гривень, на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заборонено службовим особам та працівникам ТОВ «РІВЕР КС» (код 41372915), їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується дане кримінальне провадження, та прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, оскільки вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Рівер КС» ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити за необґрунтованістю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ТОВ «Рівер КС» не має жодного відношення до зазначених у фабулі кримінального правопорушення підприємств, а докази, на які послався прокурор, стосуються лише ТОВ «ПВП «Стандарт»; в одному кримінальному провадженні фігурує ряд підприємств, яким інкримінується вчинення злочину за однією статтею, що свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження; твердження про те, що ОСОБА_6 координує злочинні дії, направлені на ухилення від сплати податків є хибними, оскільки ОСОБА_6 не має жодного відношення до ТОВ «Рівер КС»; ухвала слідчого судді не містить доказів того, що майно, на яке накладено арешт, має ознаки речових доказів та відповідає критеріям ст.98 КПК України; суми ПДВ по Товариству в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) сформовані за рахунок фінансово-господарської діяльності Товариства з іншими підприємствами, а не тими, які зазначені в ухвалі; згідно податкового законодавства, на кошти, що перебувають на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ не може бути накладено арешт та звернено стягнення; по кримінальному провадженню відсутні підозрювані та обвинувачені; ліміт ПДВ не підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, який не заявлявся, а відшкодування завданої шкоди державі, не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження; в порушення ч.1 ст.172 КПК України розгляд клопотання про арешт майна проведено без повідомлення та без участі представників Товариства.

Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення представника апелянта - адвоката ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, прокуратурою Сумської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32016130580000022 від 21.11.2016 року, яке розслідується слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «ПВП Стандарт», СГК «Колос», ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД» з січня 2016 року по січень 2017 року внаслідок здійснення операцій з сумнівними контрагентами безпідставно завищили податковий кредит з ПДВ, в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість у сумі 45 046 170 грн.

Зазначені порушення податкового законодавства України підтверджуються актом документальної перевірки від 23.05.2017 №346/18-28-14-07/38867768/72, відповідно до висновку якого встановлені порушення ТОВ «ПВП «Стандарт»: пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.5 «г», п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, абз.19 п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 45 046 170 ,00 гривень.

Координацією протиправних дій, направлених на ухилення від сплати податків, здійснює громадянин ОСОБА_7 та директор ТОВ «ПВП Стандарт» ОСОБА_6, а підприємства ТОВ «Веладіс», ТОВ «РІВЕР КС», ТОВ «Агростандарт-1» та ТОВ «Промторг ЛТД» використовуються вказаними особами - організаторами схеми ухилення від сплати податків з метою мінімізації податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість та штучного завищення валових витрат підприємства.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, на даний час призупинені договори на реєстрацію податкових накладних. Незаконно сформований податковий кредит ТОВ «РІВЕР КС» знаходиться на рахунку №37519000322055, що відкритий у Державній Казначейські службі України (ел.адм.подат.). Зокрема, згідно інформації з реєстру операцій по рахунках ПДВ «Архів Електронної звітності - СЕА ПДВ» на даному рахунку знаходиться сума ПДВ в розмірі 7 092 089, 40 грн.

Незаконно сформований податковий кредит з ПДВ у розмірі 7 092 089, 40 грн., після його надходження на рахунок: №37519000322055 електронного адміністрування ПДВ, відкритий у Державній Казначейські службі України (МФО 899998), ТОВ «РІВЕР КС» невідкладно мав бути використаним для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на адресу підприємств-вигодонабувачів, з метою ухилення останніми від сплати податків.

Згідно інформації бази даних Архів електронної звітності, станом на 22.01.2018, на відкритому ТОВ «РІВЕР КС» у Держказначействі України спеціальному рахунку з ПДВ, сума ліміту податкового кредиту сформованого незаконним шляхом становить: 7 092 089,40 ПДВ, і в подальшому може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Оскільки є всі підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «РІВЕР КС» на суму ПДВ в розмірі 7 092 089, 40 грн., на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримана внаслідок проведення незаконної діяльності та може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу надалі останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку на суму понад 37 млн. грн., тобто у особливо великих розмірах, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб, прокурор просив накласти арешт на вказане майно.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно, з метою забезпечення цивільного позову.

Дане рішення слідчого судді суду першої інстанції не може бути визнано обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналіз клопотання слідчого про накладення арешту на майно, дає підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання прокурора Довгаля В.І., основною метою для накладення арешту на майно, а саме на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РІВЕР КС» (код 41372915) у сумі ПДВ в розмірі 7 092 089,40 грн., є забезпечення збереження речових доказів як предмету кримінального правопорушення (а.п.1-5), а тому мотиви слідчого судді щодо необхідності задоволення даного клопотання саме з метою забезпечення цивільного позову, на переконання колегії суддів, є необґрунтованими.

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи, що до клопотання прокурора додані документи та матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з метою забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Твердження директора ТОВ «Рівер КС» ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про відсутність доказів причетності посадових осіб ТОВ «Рівер КС» до вчинення злочину та, що наявні матеріали стосуються лише ТОВ «ПВП «Стандарт», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, що в даному випадку має місце та об'єктивно випливає з доданих до клопотання копій документів (а.п.6-34).

Більше того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Щодо посилань апелянта на ті обставини, що в одному кримінальному провадженні фігурує ряд підприємств, яким інкримінується вчинення злочину за однією статтею, що, на його думку, свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи, носять декларативний характер та не містять посилань на факти, які конкретно на це вказують.

Що стосується доводів апеляційної скарги директора ТОВ «Рівер КС» про відсутність доказів того, що майно, на яке накладається арешт, має ознаки речових доказів та відповідає критеріям ст.98 КПК України, то їх також слід визнати безпідставними, поза як встановлені слідчим фактичні обставини розслідуваного кримінального провадження містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для цілком виправданого припущення, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РІВЕР КС» (код 41372915) у сумі ПДВ в розмірі 7 092 089,4 0 грн., є предметом протиправної діяльності, отримана внаслідок незаконної діяльності та може бути засобом для розкриття злочину, а отже відповідає ознакам, зазначеним у ст.98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою збереження речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на вказані положення КПК України, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підозрюваних та обвинувачених у кримінальному провадженні, не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.

Посилання апелянта на те, що ліміт ПДВ не підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, а відшкодування завданої шкоди державі, не може забезпечуватися майном юридичної особи щодо якої не здійснюється провадження, то як зазначалося вище, в даному випадку арешт на майно повинен бути накладений з інших правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в порушення ч.1 ст.172 КПК України представників ТОВ «Рівер КС» не повідомили про розгляд клопотання слідчого, що потягло за собою порушення його права на захист, то вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Що стосується фактичних обставин кримінального правопорушення, питання допустимості чи недопустимості окремих доказів тощо, то вони підлягають з'ясуванню судом під час розгляду кримінального провадження по суті та на даному етапі не впливають на доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, оскільки ухвала слідчого судді фактично не містить жодного обґрунтування прийнятого рішення, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність судового рішення вимогам ст.370 КПК України щодо належного мотивування судового рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ'єктивність судового розгляду та істотне порушення вимог КПК України, на підставі ч.3 ст.407 КПК України ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з мотивів наведених колегією суддів.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Рівер КС» ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 лютого 2018 року по справі №592/2095/18 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області Довгаля В.І. та накласти арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «РІВЕР КС» (код 41372915) у сумі ПДВ в розмірі 7 092 089, 40 гривень, на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам ТОВ «РІВЕР КС» (код 41372915), їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Матус В. В. Олійник В. Б.