Ухвала суду № 73057125, 29.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-з/785/73/18

Номер справи місцевого суду: 522/7124/17

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову в процесі апеляційного розгляду матеріалів цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2017 року в цивільній справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні апеляційного суду Одеської області знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_5 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Як вбачається з матеріалів справи 16.03.18 р. до Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 було подано письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно у рамках боргу 50 тис доларів США ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що відповідно до розписок від 31.05.2014 року та 30.11.2014 року відповідачам необхідно було повернути борг протягом 6 місяців. Станом на день подання даної заяви відповідач не виконав вказане зобов'язання. Відповідач, дізнавшись про судові рішення першої інстанції, може вжити заходів щодо штучного погіршення свого майнового стану та приховування належного йому майна з метою ухилення обов'язків перед позивачем та виконання рішення суду, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (а.с.127-128). В зв'язку з тим, що вказана заява не була розглянута судом першої інстанції, а справа була направлена до суду апеляційної інстанції позивач просив розглянути його заяву суд апеляційної інстанції.

Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 365 ЦПК України підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Оцінюючи, наведені в клопотанні про забезпечення позову, доводи, суддя виходить з того, що згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за борговою розпискою, вказуючи, 31.05.2014 року та 30.06.2014 року відповідачі отримали від позивача грошові кошти у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що підтверджується розписками, складеними та підписаними ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Згідно зазначених розписок відповідачі в будь - якому випадку зобов'язались повернути позичені кошти через шість місяців. Оскільки відповідачі не виконали обов'язки з повернення суми позики, позивач просить стягнути на свою користь суму боргу у гривневому еквіваленті на момент стягнення по курсу НБУ - 50 000 (п'ятдесят тисяч) дол. США (а.с.2-3).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за борговою розпискою задоволено та стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ОСОБА_3 суму боргу за розпискою від 31.05.2014 р. у розмірі 30 тис. доларів США, за борговою розпискою від 30.06.2014 року у розмірі 20 тис. доларів США всього в розмірі 50 000,00 доларів США. Стягнення боргу зазначеного в доларах США проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом НБУ на день проведення оплати по поверненню боргу (а.с.37-38).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2017 року було виправлено описку, допущену в рішенні суду від 23.10.2017 року, а саме вказано правильно «Судом встановлено, що 31.05.2014 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6, було укладено договір позики грошових коштів, згідно умов якого позивач передає у власність ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 30 000 дол. США, які останній зобов'язався повернути в строк через шість місяців тобто до 30.11.2014 року, підпис ОСОБА_5 свідчить про те, що договір позики укладався в інтересах сім'ї, що підтверджується розпискою. Також 30.06.2014 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено договір позики грошових коштів, згідно умов якого позивач передає у власність ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 20 000 дол. США, які останній зобов'язався повернути в строк через шість місяців тобто до 31.12.2014 року, підпис ОСОБА_5 свідчить про те, що договір позики укладався в інтересах сім'ї що підтверджується розпискою» (а.с.42).

22.11.2017 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали заяву про перегляд заочного рішення, в якій просять скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року та призначити справу до розгляду у загальному порядку (а.с.46-47).

Ухвалою Приморського районного суду від 15.02.2018 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_6, ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення від 23.10.2017 року, яке було постановлено по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Не погоджуючись з цим рішенням суду від 12.03.2018 року ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу до канцелярії суду першої інстанції (а.с.97-98). 20.03.2018 р. справа була передана до апеляційного суду Одеської області.

Апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою від 27.03.2018 р. Виходячи з принципу пропорційності (ст. 11 ЦПК України) та поданої позивачем заяву до апеляційного суду Одеської області заява про забезпечення прийнята до розгляду в порядку ст. 367 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, що 31.05.2014 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6, укладено договір позики грошових коштів, згідно умов якого позивач передає у власність позичальникам грошові кошти в сумі 30 000 дол. США, які останні зобов'язались повернути в строк через шість місяців тобто до 30.11.2014 року, що підтверджується розпискою. Також 30.06.2014 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6, було укладено договір позики грошових коштів, згідно умов якого позивач передає у власність позичальникам грошові кошти в сумі 20 000 дол. США, які останній зобов'язався повернути в строк через шість місяців тобто до 31.12.2014 року, що підтверджується розпискою, підписаною ОСОБА_7 (а.с.5). Між сторонами зобов'язальних правовідносин виник спір, який було вирішено відповідним процесуальним рішенням, що оскаржується. Вирішуючи питання щодо поданої заяви, суд виходить, що такі заходи не були прийняті судом першої інстанції, проте за обставинами справи наявні підстави для застосування заходів забезпечення позову, зокрема має позовні вимоги заявлені на значну суму, існує вірогідність невиконання рішення суду з боку відповідача, на користь якого винесено рішення в межах іншої цивільної справи № 522/7303/17. Необхідність застосування забезпечення позову є обґрунтованою, так як невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення у разі відчуження відповідачами майна на користь третіх осіб. Як вбачається з копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.03.2018 року щодо суб'єктів, за ОСОБА_6 1/3 право власності квартири АДРЕСА_1 та за ОСОБА_8 1/3 право власності квартири АДРЕСА_1. Разом з тим, подане клопотання підлягає частковому задоволенню, а відносно спірного об'єкту підлягає застосуванню такий спосіб забезпечення позову як введення заборони на відчуження. Введення такого заходу забезпечення позову (апеляційної скарги) залишає спірне майно у користуванні, і тому додаткових обмежень, крім неможливості його відчуження для відповідача не існує, який має можливість володіти та користуватися майном. Відповідно заява про забезпечення позову (апеляційної скарги) задовольняється частково.

Керуючись ст.ст. 148-150, 365 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти заборону на відчуження 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 10082145), що належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_7, (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Накласти заборону на відчуження 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 10082145), що належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1).

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та виконується негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк