Ухвала суду № 73057122, 21.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/486/18

Номер справи місцевого суду: 509/5264/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів: Котелевського Р.І., Джулая О.Б.,

секретар судового засідання – Тьосова Я.В., Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурора – Тімошевського А.В.,

слідчого – Чабана О.В.,

захисника – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.03.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_3, підозрюваного у кримінальному провадженні №12012170380000167, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191, ч.4 ст.191, ч. 5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобовогодомашнього арешту щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5/4, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12012170380000167, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.ч.3, 4, 5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у повторномупривласненні чужого майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем та зловживанні службовим становищем, тобто умисному, метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе або іншої фізичної чи юридичної особи використанні службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

26.12.2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру за ч.ч.3, 4, 5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України поштовим відправленням.

27.12.2017 року слідчий звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та може скоїти інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, може незаконно впливати на свідків, а тому неможливо запобігти ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

09.03.2018 року ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.03.2018 року вказане клопотання було задоволено частково, до підозрюваного ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати приміщення за адресою: м. Одеса, Обсерваторний провулок, буд.2/4, без дозволу суду та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме - носити електронний браслет, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, не відлучатись з м. Одеси без дозволу суду, утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні.

Ухвала мотивована тим, що у судовому засіданні знайшла своє підтвердження наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні особливо тяжкого злочину, однак прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

На дану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що вважає дану ухвалу незаконною, необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, прокурор зазначає, що слідчим суддею не враховані обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити; підозрюваногота його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Наявність на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються, тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України не перевіряється апеляційним судом.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.294 КПК України, слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність його соціальних зв’язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною другою вказаної норми передбачено, що слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Апеляційний суд вважає, що при постановленні ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя не в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону та Конвенції.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що слідчий та прокурор не довели наявність заявлених у клопотанні ризиків та неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, посилаючись на те, що стороною захисту надано достатньо гарантій, які б свідчили, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків достатнім буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та вказуючи, що самої лише обґрунтованості підозри недостатньо для застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу.

Разом з цим слідчий суддя не врахував та невірно розтлумачив обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність його соціальних зв’язків в місці постійного проживання.

Поза увагою слідчого судді залишилось те, що ОСОБА_3 на даній стадії досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні низки середньої тяжкості та тяжких корисливих злочинів, а також особливо тяжкого корисливого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_3 у місці його проживання також була переоцінена слідчим суддею, оскільки наявність у підозрюваного ОСОБА_3 постійного місця проживання в м. Одесі, вищої освіти, родини, а також його вік та стан здоров'я, з урахуванням характеру та ступеню тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також покарання, яке загрожує йому в разі визнання його виннуватим, не можуть свідчити про відсутність заявлених у кримінальному провадженні ризиків.

Як вбачається з матеріалів провадження, що 26.12.2017 року слідчим складено та прокурором затверджено повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч.ч.3, 4, 5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, яке було направлено на поштову адресу за місцем проживання підозрюваного, а також у зв'язку з невстановленням місцезнаходження останнього вручено інженеру з охорони праці КП "ЖКС "Фонтанський" ОСОБА_7

При цьому прокурором в судовому засіданні надані документи, які підтверджують направлення підозрюваному ОСОБА_3 повісток про виклик до слідчого для проведення процесуальних дій на 26.12.2017 року, однак ОСОБА_3 на зазначену дату до слідчого не з'явився.

Після цього 27.12.2017 року слідчий звернувся до слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв'язку з невстановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.12.2017 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою його приводу в судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Постановами слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 28.12.2018 року ОСОБА_3 був оголошений у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене.

09.03.2018 року ОСОБА_3 був затриманий, у зв'язку з чим постановою слідчого від 09.03.2018 року досудове розслідування було відновлене.

Захисником до матеріалів провадження долучена копія клопотання ОСОБА_3 до слідчого, в якому підозрюваний зазначає, що він не переховується від органу досудового розслідування, а перебуває за межами Одеської області у службовому відрядженні, просить скасувати постанову про оголошення в розшук та зобов'язується невідкладно з'явитись до слідчого після закінчення відрядження. Також захисником долучено копію наказу директора ТОВ "Південбуд" ОСОБА_8, згідно з яким ОСОБА_3 направлений у службове відрядження до м. Києва з 03.01.2018 року по 17.01.2018 року.

Разом з цим, як пояснили в судовому засіданні слідчий та прокурор, ані 17.01.2018 року, ані в подальшому ОСОБА_3 добровільно до слідчого не з'явився, про причини неявки не повідомив та продовжив переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим оперативно-розшукові заходи, направлені на встановлення його місцезнаходження, продовжувались та не припинялись аж до його затримання 09.03.2018 року.

Прокурором до матеріалів провадження долучена копія протоколу допиту директора ТОВ "Південбуд" від 06.03.2018 року, з якого вбачається, що у січні 2018 року ОСОБА_3 не звертався до нього як до директора підприємства з приводу оформлення документів щодо відрядження, посвідчення на відрядження та грошові кошти на оплату відрядження не отримував. Документи на відрядження він оформляв у кінці грудня 2017 року, приблизно 28 грудня.

У судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник не змогли пояснити, з яких причин він не з'явився до слідчого одразу після закінчення відрядження та в подальшому.

Також з матеріалів провадження вбачається, що слідчим тривалий час здійснювались заходи, направлені на отримання доказів та встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 ще до повідомлення його про підозру, в тому числі шляхом отримання дозволів на обшуки, огляди та тимчасовий доступ до речей і документів за відомими адресами місцезнаходження ТОВ "Граніт К" та пов'язаних з ним підприємств, однак встановити його місцезнаходження не вдалось у зв'язку з відсутністю підприємства за місцем реєстрації, що підтверджується долученими до матеріалів провадження рапортами слідчого від 13.07.2016 року, 08.08.2016 року,

Вищевикладені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_3 здійснював спроби переховування від органу досудового розслідування, що в сукупності з характером та ступенем тяжкості інкримінованих йому злочинів підтверджує наявність у кримінальному провадженні обґрунтованого ризику можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3, будучи обізнаним про наявність судового рішення - ухвали Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 року щодо призначення нового керуючого санацією ТОВ "Граніт К" - арбітражного керуючого ОСОБА_9 у справі про відновлення платоспроможності чи визнання банкрутом ТОВ "Граніт К", яке набрало законної сили, не передав останньому усю необхідну бухгалтерську документацію, пов'язану з діяльністю підприємства, що підтверджується долученими до матеріалів провадження копіями ухвал Господарського суду Одеської області від 24.09.2013 року та 07.06.2017 року, копією повідомлення ОСОБА_3 від керуючого санацією ТОВ "Граніт К" - ОСОБА_9 від 08.06.2017 року.

Вищевикладене свідчить про наявність у кримінальному провадженні обґрунтованого ризику того, що підозрюваний ОСОБА_3 має змогу знищити, сховати, спотворити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, долученими до клопотання слідчого доказами підтверджується наявність у кримінальному провадженні ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та свідків. Так, з долученого до клопотання протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 14.12.2017 року вбачається, що щодо неї та інших свідків та потерпілих підозрюваним здійснювався психологічний тиск у зв'язку з їх намаганням відновити права пайовиків (замовників), порушені невиконанням ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за договорами інвестування, а саме - здійснювались погрози про притягнення її та інших членів ОК ЖК "Адмірал" до кримінальної відповідальності та звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення ними кримінальних правопорушень, а саме - рейдерського захоплення ТОВ "Граніт К".

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_3 пов'язаний з діяльністю інших суб'єктів господарювання, а саме - є їх засновником, то існує обґрунтований ризик можливого продовження вчинення ним злочину, у якому він підозрюється, а також вчинення ним аналогічних злочинів в подальшому.

Вищевикладені обставини, на думку колегії суддів, були безпідставно залишені слідчим суддею поза увагою, що завадило йому прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Більш того, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Обсерваторний провулок, буд.2/4, слідчий суддя не врахував, що дане приміщення є нежитловим та непридатним для проживання, що фактично унеможливлює виконання ухвали слідчого судді. Зазначена обставина підтверджується долученим до матеріалів провадження витягом з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно. Жодних відомостей щодо можливості виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у приміщенні за вищевказаною адресою на момент розгляду клопотання слідчому судді надано не було.

Враховуючи зазначене вище апеляційний суд вважає необхідним скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу.

Апеляційний суд враховує обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_3 злочинів і покарання, що загрожує йому, апеляційний суд не виключає можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також реалізації інших доведених в судовому засіданні ризиків. На час розгляду апеляційним судом апеляційної скарги, ніким з учасників судового провадження не оспорюється обґрунтованість підозри.

В судовому засіданні підозрюваний і його захисник не надали апеляційному суду жодного доказу на підтвердження відсутності заявлених слідчим ризиків та можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного апеляційний суд доходить висновку про те, що матеріалами провадження та наданими прокурором доказами, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується наявність ризиків, зазначених у клопотанні слідчого.

З урахуванням характеру, ступеню тяжкості та обставин вчинення інкримінованихГуріну В.Г. злочинів, покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винним, віку та стану здоров'я підозрюваного, апеляційний суд вважає, що необхідним і достатнім для запобігання доведеним ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а тому вважає за можливе та необхідне застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, на виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

В судовому засіданні прокурор просив визначити заставу в розмірі 26 мільйонів гривень, мотивуючи свою вимогу тим, що кримінальним правопорушенням було завдано шкоду потерпілим саме на таку на суму та лише такий розмір застави забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Разом з цим, прокурором в судовому засіданні апеляційного суду не надано жодних доказів, які підтверджували би розмір завданої шкоди та необхідність визначення заявленого розміру застави, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне визначити заставу в межах, встановлених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в разі внесення застави

Визначаючи строк дії ухвали апеляційного суду Одеської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, апеляційний суд виходить з такого.

Строк досудового розслідування згідно з вимогами ст.219 КПК України обчислюється з моменту повідомлення ОСОБА_3 про підозру, тобто з 26.12.2017 року.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що 28.12.2017 року підозрюваний ОСОБА_3 був оголошений у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено, що підтверджується долученими до матеріалів провадження копіями постанов слідчого від 28.12.2017 року.

09.03.2018 року ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції, а досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено.

Відповідно до ч.3 ст.219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Таким чином, апеляційним судом було встановлено, що строк досудового розслідування закінчується 05.05.2018 року, у зв'язку з чим апеляційний суд визначає строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави до 04.05.2018 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року в кримінальному проваджені №12012170380000167, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4, 5 ст.191, ч. 2 ст. 364 КК України, якою застосовано запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_3 у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: м. Одеса, Обсерваторний провулок, 2/4, приміщення №4 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, погоджене прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області строком до 04.05.2018 року, включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 528600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Призначення платежу: Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2018 року; Заставна сума за ОСОБА_3 (Судді: Кадегроб А.І., Котелевський Р.І., Джулай О.Б.).

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, зокрема: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали обчислюється з 21.03.2018 року.

Виконання цієї ухвали покласти на слідчого в даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_8