Рішення № 73052414, 28.03.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/145/18

провадження 2-а/694/11/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

28.03.2018 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сакун Д. І.,

за участі секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить скасувати Постанову серії НК №247148 від 27.01.2018 у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. та провадження по адміністративній справі у відношенні нього закрити.

Позивач мотивує свій позов тим, що 27.01.2018 інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Чернігівського районного відділення поліції Чернігівського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 винесено постанову серії НК №247148 про накладення на позивача адміністративного стягнення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: керуючи автомобілем DAF XF, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Шевченка в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області, і на транспортному засобі на одну вісь встановлено шини з різними типами малюнків протектора, чим порушив п. 31.4.5. «г» ПДР України. Насправді на вказаному автомобілі були шини з однаковим малюнком протектора, посилання на будь-які докази про порушення позивачем ПДР у вказаній постанові відсутні. Фото чи відеофіксація не здійснювалася, свідки відсутні. При цьому протокол про адміністративне правопорушення інспектором складено не було, що не дало позивачу змоги надати пояснення, позивача не ознайомлено із ст. 268 КУпАП. Вкзана постанова була отримана позивачем засобами поштового зв’язку 01.02.2018р. рекомендованим листом.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказавши, що позов підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Суд, розглянувши адміністративну справу, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У суді встановлено, що відповідно до постанови серії НК №247148 від 27.01.2018 в справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом ОСОБА_3, ОСОБА_2 27.01.2018р. о 18.33 хв. на автомобільній дорозі по вул. Шевченка в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом DAF XF, номерний знак НОМЕР_1, на одну вісь якого встановлено шини з різними типами малюнків протектора, чим порушив п. 31.4.5. «г» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_2 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №632664, власником автомобіля DAF XF, номерний знак НОМЕР_1, є ОСОБА_4 (а.с.9-10).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вимоги ст. 69 КАС України передбачають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, інспектор ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант ОСОБА_3. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №247148, відповідно до якої ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_2 27.01.2018р. о 18.33 хв. на автомобільній дорозі по вул. Шевченка в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області, керував транспортним засобом DAF XF, номерний знак НОМЕР_1, на одну вісь якого встановлено шини з різними типами малюнків протектора, чим порушив п. 31.4.5. «г» ПДР України.

Відповідно до п.п. 31.4.5 «г» ПДР України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані та неошиповані, морозостійкі та неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.

Відповідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року, постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що інспектор ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант ОСОБА_3. уповноважений, розглядати зазначені в ній порушення та приймати рішення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, та відповідно накладати адміністративні стягнення у вигляді штрафу на місці вчинення правопорушення.

В ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за дорожнім рухом.

Пунктом 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Позивач вказує, що не порушував ПДР України, а відповідач не встановив, чи був винен у правопорушенні саме позивач.

Оцінюючи надані фотографії з фіксацією протектора шин на автомобілі позивача, суд вважає, що вони не є належним та допустимим доказом, в розумінні ст. 70 КАС України, оскільки у тексті оскаржуваної постанови не зазначено, що правопорушення зафіксовано технічними засобами. Крім цього, дані фотознімки не містять даних про дату, час та місце зйомки.

Жодних доказів того, що відповідач правомірно та на основі достатніх доказів притягнув позивача до адміністративної відповідальності до суду не надав.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи у тексті оскаржуваної постанови не зазначено, що правопорушення зафіксовано технічними засобами, відсутні покази свідків, або ж інші докази, передбачені ст. 251 КупАП. Отже, наявні у справі матеріали не доводять вини позивача у вчинені інкримінованого йому правопорушення.

Також, позивач вказує, що при розгляді даної справи позивача не було ознайомлено з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Згідно з п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Так, в додатку 5 до Інструкції наведена типова постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Оскаржувана постанова відповідає вимогам, викладеним до постанови про накладення адміністративного стягнення.

На зворотному боці постанови про адміністративні правопорушення наявний текст ч.1 ст. 63 Конституції України та ч.1 ст. 268 КУпАП. Однак в тексті постанови відсутній підпис ОСОБА_2 про те, що його було ознайомлено з його правами, передбаченими ч.1 ст. 63 Конституції України та ч.1 ст. 268 КУпАП, тому з тексту постанови неможливо сказати, чи був позивач ознайомлений зі своїми правами, чи ні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, оскільки відповідач не надав до суду жодних доказів того, що він правомірно, на основі об’єктивно та повно досліджених доказів виніс оскаржувану постанову, та доказів того, що він ознайомив позивача з його правами, передбаченими ч.1 ст. 63 Конституції України та ч.1 ст. 268 КУпАП, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в цій частині.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про закриття справи про адміністративне правопорушення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 284 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Поряд із цим даний спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, являється спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних вимог виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог.

Отже позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають

Позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 6-9, 72-77, 139, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, ст.ст. 7, 222, 251,254,258, 268, 288 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Постанову серії НК №247148 від 27.01.2018 у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.І. Сакун