Вирок № 73052267, 29.03.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1050/16-к Провадження №1-кп/694/33/18

В и р о к

Іменем України

29.03.2018 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Дудніченко В.М.

при секретарі Літвін Н.М., Некречій Н.Я.,

з участю прокурора Мордванюка Д.В.

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016250000000165 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого оператором комп’ютерного набору територіального сервісного центру № 7143 Регіонального сервісного центру МВС України в Черкаській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у зловживанні владою, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам за таких обставин.

14 листопада 2012 року по вул. Миропільській, 25 в м. Києві громадянин ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів автомобілем громадянина ОСОБА_5 «Volswagen Caddy», державний номерний знак НОМЕР_1 та відомості про це 19 грудня 2013 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 1201210040001608 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Дані про оголошення в розшук автомобіля марки «Volswagen Caddy», 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3 держаний номерний знак НОМЕР_1 27 грудня 2012 року були внесені до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України «АРМ- РОЗШУК».

В свою чергу ОСОБА_2, будучи службовою особою, займаючи відповідно до наказу начальника УМВС України в Черкаській області від 07.10.2011 року № 279 о/с посаду спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне, 11 квітня 2013 року, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому по вул. Б. Хмельницького, 15/1 в м. Звенигородка Черкаської області, відповідно до положень Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджений Постановою №1388 Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року та Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, яка затверджена наказом № 379 МВС України від 11.08.2010 року, прийняв до розгляду заяву № 15887148 від 11.04.2013 року від ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, 57, кв. 2, про реєстрацію транспортного засобу, придбаного в торгівельній організації - вантажний/фургон малотоннажний-В, «Volswagen Caddy», 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, на який видано облікову картку № 15595190 від 05.04.2013 року та тимчасовий номерний знак 24АІ7103, та перевіривши дані в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України провів перевірку по марці, моделі, типу кузова ТЗ, номера ТЗ, номера двигуна, номера шасі, номера кузова, та встановив, що зазначений автомобіль, а саме його кузов за підсистемою «Угон», перебуває в розшуку.

Після чого ОСОБА_2, усвідомлюючи протизаконність своїх дій, умисно, зловживаючи владою, діючи з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_6, в порушення ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію», п.п. 8.11, 8.12, 8.13, 8.21 Положення про Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Черкаській області, ст.ст. 40, 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів та п. 5.10 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, поставив свій електронний підпис в електронній системі НАІС ДДАІ МВС України та підпис на роздрукованих матеріалах перевірки по електронним базам, чим протиправно засвідчив відсутність обмежень на транспортний засіб.

В подальшому ОСОБА_2 закріпив по електронній системі НАІС ДДАІ МВС України за вказаним автомобілем НОМЕР_4, оформив свідоцтво про реєстрації транспортного засобу САО 826092 і видав їх ОСОБА_6 Таким чином ОСОБА_2 провів незаконну реєстрацію вказаного транспортного засобу і не забезпечив повернення його законному володільцю, що завдало матеріальні збитки громадянину ОСОБА_1 в сумі 125464 грн., що в 218 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

Крім цього, вказаними діями ОСОБА_2 порушену нормальну роботу органів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, не забезпечено нормального здійснення державної політики у сфері реєстрації транспортних засобів, розшуку, ведення інформації про перебування транспортних засобів у розшуку, та підірвано авторитет держави в особі Управління Державної автомобільної інспекції при УМВС України в Черкаській області, чим завдано істотної шкоди державним інтересам.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 364 КК України (в редакції Закону № 770-VII від 10.11.2015 року) - як зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України не визнав. Дав показання про те, що на даний час він працює в територіальному сервісному центрі № 7143 Регіонального сервісного центру МВС України в Черкаській області. З 2011 року він працював спеціалістом ВРЕР ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне при УМВС в Черкаській області. 11 квітня 2013 року він перебував на своєму робочому місці та до нього звернувся громадянин ОСОБА_6, якого він бачив вперше, з проханням провести реєстрацію автомобіля. Він попросив ОСОБА_6 надати необхідні документи, а саме: картку зняття автомобіля з обліку, свідоцтво про реєстрацію, довідку-рахунок. Також він надав ОСОБА_6 квитанції для здійснення оплати послуг з реєстрації. Після оплати ОСОБА_6 квитанцій він прийняв від нього заяву про реєстрацію автомобіля. Потім здійснив перевірку по системі НАІС ДДАІ, чи немає щодо нього ніяких заборон. На той час система працювала в тестовому режимі і часто видавала помилки. Після перевірки система видала багато номерів різних автомобілів і він не бачив, що автомобіль «Volswagen Caddy», який хотів зареєструвати ОСОБА_6, перебував в угоні. Крім того, з наданих ОСОБА_6 документів вбачалося, що при знятті з реєстрації вказаного автомобіля в м. Черкаси співробітниками ВРЕВ не було виявлено жодних обмежень та він поклався на достовірність цієї інформації.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, про те, що у нього у власності перебував автомобіль «Volswagen Caddy», який він в грудні 2012 року передав ОСОБА_4 для продажу по дорученню. ОСОБА_4 не продав автомобіль та через деякий час перестав відповідати на телефонні дзвінки. Він написав заяву в міліцію про шахрайські дії з боку ОСОБА_4. та скасував доручення. Що відбувалось далі йому не відомо. Через півтора роки йому подзвонили з відділу міліції і повідомили, що автомобіль знайшли. Автомобіль вже було переоформлено кілька разів, останній раз на ОСОБА_6. На даний час автомобіль знаходиться у нього в користуванні. Обставини реєстрації автомобіля в м. Звенигородка йому не відомі.

У судовому засіданні, на думку державного обвинувачення, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.1 ст. 364 КК України доводиться зібраними в ході досудового розслідування по справі доказами – матеріалами кримінального провадження № 42016250000000165 (т.1 а.с.93-199) (згідно опису), які надано на адресу суду, показами свідків допитаних в судовому засіданні.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого, свідків сторони обвинувачення, а також, дослідивши матеріали кримінального провадження, заявлені та надані прокурором в підтвердження провини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.364 КК України, надавши оцінку доказам за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, а також, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.

Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У відповідності до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів с показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Правилами ст.85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

При цьому, згідно з вимогами статті 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04), суд при оцінюванні доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумними сумнівом» і «така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 4.11.1950) закріплено право кожного на справедливий суд.

Допитані в ході судового розгляду справи свідки пояснили суду наступне:

- свідок ОСОБА_7 суду пояснив, про те, що він придбав автомобіль «Volswagen Caddy» на авторинку в м. Києві навесні 2013 року. Придбав автомобіль по дорученню від власника, який був зазначений в технічному паспорті на автомобіль. Потім він знімав автомобіль з обліку в м. Черкаси та жодних проблем при цьому не виникало;

- свідок ОСОБА_8 суду пояснив, про те, що в 2013 році він працював у ВРЕВ м. Черкаси. До них звернулись якісь громадяни із заявою про зняття автомобіля «Volswagen Caddy» з обліку. Заяву приймав ОСОБА_9, який і перевіряв автомобіль по всіх обліках. На той час система НАІС ДДАІ працювала зі збоями та не блокувала роботу при прийнятті заяви щодо автомобіля, який перебував в угоні. Після зняття ОСОБА_9 автомобіля з обліку він підписав картку зняття з обліку та поставив печатку. Особисто дані по автомобілю не перевіряв.

На той час система НАІС ДДАІ працювала у тестовому режимі, зі збоями, часто «зависала», а також надавала суперечливі дані. При прийнятті заяви щодо автомобіля, який перебував в угоні, програма не виділяла його серед багатьох інших автомобілів. Інструкції щодо поводження із програмою НАІС у 2013 році не було. А тому під час перевірки автомобіля надавалась перевага паперовим носіям інформації - документам, які надійшли від попереднього місця реєстрації автомобіля;

- свідок ОСОБА_9 суду пояснив, про те, що він працював у ВРЕВ м. Черкаси та в 2013 році знімав з реєстрації автомобіль «Volswagen Caddy». Хто саме звертався із заявою про зняття з обліку він не пам’ятає. Автомобіль був зареєстрований в Київській області та він робив запит щодо реєстрації та наявних обмежень. З ВРЕВ Києво-Святошинського району надійшла відповідь про підтвердження реєстрації та відсутність обмежень. Також він перевіряв автомобіль по системі НАІС ДДАІ, в якій жодних обмежень не виявив. Про перебування автомобіля в угоні дізнався через півтора роки;

- свідок ОСОБА_10 суду пояснив, про те, що з 2012 року він працював у ВРЕР ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне при УМВС в Черкаській області, а на даний час працює в Територіальному сервісному центрі № 7143. В квітні 2013 року до них у відділ прибув громадянин ОСОБА_6, який хотів зареєструвати автомобіль. ОСОБА_6 надав свідоцтво про реєстрацію автомобіля, карту про зняття з обліку, довідку-рахунок та паспорт. Він здійснював комп’ютерний набір заяви ОСОБА_6 про реєстрацію автомобіля, яку підписав особисто ОСОБА_6. Потім автомобіль оглянув експерт на предмет відповідності номерів кузова наявним документам. Потім ОСОБА_2 опрацював документи, вилучив транзитні номери, видав нові, вилучив старе свідоцтво про реєстрацію і видав нове. ;

- свідок ОСОБА_6 суду пояснив, про те, що в квітні 2013 року на авторинку в м. Черкаси він придбав автомобіль «Volswagen Caddy». Він хотів продати свій автобус і з доплатою придбати менший автомобіль та знайомий підшукав йому підходящий автомобіль. Документи він оформляв на фірмі у перекупника за дорученням. Зняттям з реєстрації займався продавець. Потім він зареєстрував автомобіль в м. Звенигородка. Поїхав туди реєструвати, оскільки в м. Черкаси не було бланків свідоцтв про реєстрацію та у ВРЕВ йому повідомили, що такі бланки є в м. Звенигородка. При реєстрації автомобіля його оглядав експерт та перевіряли працівники ВРЕВ по базі даних. Проблем не було ніяких. Про те, що автомобіль перебуває в розшуку йому стало відомо лише в 2014 році, коли він передав автомобіль по дорученню Тарану. Останній хотів переобладнати автомобіль та звернувся у ВРЕВ, де з’ясувалось, що автомобіль перебуває в угоні;

- свідок ОСОБА_11, суду пояснив, про те, що він у період 2004- 2013 р.р. працював в Управлінні ДАІ УМВС України в Черкаській області. З восени 2012 року у цій сфері запроваджувалося нове програмне забезпечення, яке у 2013 році працювало у тестовому режимі, у зв’язку з чим воно часто давало збої, не показувало усіх обмежень, які існували на певний транспортний засіб, або видавало суперечливу інформацію. Вказана система викликала обґрунтований сумнів щодо достовірності її даних. Ніякої інструкції по роботі з системою НАІС не було, Керівництво для оператора НАІС ДДАІ було розроблене лише в 2014 році. А тому у період 2013 року під час здійснення операцій «зняття з обліку ТЗ», «перереєстрації ТЗ» надавалась перевага інформації на паперових носіях - документах, що надходили разом з відповідною заявою. У зв’язку із неналежною та недосконалою роботою програми НАІС ДДАІ посадовими особами Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області вносились чисельні скарги та зауваження до розробників вказаної програми;

- свідок ОСОБА_12, суду пояснила, про те, що які проводились операції з автомобілем «Volswagen Caddy» в ДАІ вони не пам’ятає;

- свідок ОСОБА_13 суду пояснив, про те, що працює на посаді провідного спеціаліста центру. На час проведення операцій з автомобілем «Volswagen Caddy» він не працював, тому по суті пояснити нічого не може;

- свідок ОСОБА_14 суду пояснила, про те, що в користуванні її чоловіка ОСОБА_15 по дорученню від 07 вересня 2013 року, виданого ОСОБА_6, перебував автомобіль «Volswagen Caddy» білого кольору. 09 липня 2014 року її чоловік ОСОБА_15 звернувся до органів ДАІ з метою переобладнання автомобіля, де з’ясувалось, що автомобіль перебуває в розшуку в зв’язку з угоном. Після чого автомобіль забрали на штраф майдан і подальша доля його не відома;

Також судом досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінального правопорушення:

- наказ начальника УМВС України в Черкаській області від 07.10.2011 року № 279 о/с про призначення ОСОБА_2 на посаду спеціаліста відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне з 04.10.2011 року;

- заявку-зобов’язанням від 10.02.2013 року, згідно якої ОСОБА_2 надано доступ до системи НАІС ДДАІ МВС України;

- заяву ОСОБА_1 № 4858406 від 14.11.2012 року, поданою до Києво-Святошинського РЕВ ДАІ про реєстрацію транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1;

- результати перевірки від 14.11.2012 року, згідно яких автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 у розшуку та угоні не перебував;

- заяву № 15595190 від 05.04.2013 року від імені ОСОБА_1 до ВРЕР м. Черкаси про зняття з обліку транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1., яку прийняв ОСОБА_9;

- результати перевірки від 05.04.2013 року, згідно яких автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 у розшуку не значиться, обмежень не має, але значить в розділі «Угон»;

- довіреність від 02.04.2013 року, виданою приватним нотаріусом м. Острог Рівненської області ОСОБА_16, згідно якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 управляти та розпоряджатися належним йому транспортним засобом VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.;

- результати пошуку інформаційної системи ДАІ, про те, що автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 з 14.11.2012 року;

- висновок спеціаліста № 24/269/192 від 05.04.2013 року, згідно якого номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_3, наданого на дослідження транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY номерний знак НОМЕР_1 – не змінювалися. Бланк свідоцтва про реєстрацію відповідає бланкам, що є в офіційному обігу;

- запит постановки на облік до Києво-Святошинського ВРЕР про підтвердження реєстрації та відсутність обмежень для проведення реєстраційних операцій транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 зареєстрованого на ОСОБА_1 та реєстраційною карткою з підтвердженням;

- облікову картку № 15595190 від 05.04.2013 року, виданою на звернення представника власника ОСОБА_18 про те, що автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 , власник якого ОСОБА_1, знятий з обліку та виданий знак для разових поїздок 24АІ7103 дійсний 60 діб;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_1 є власником автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 з 14.11.2012 року;

- книгу реєстрації запитів щодо зняття з обліку транспортних засобів, які надійшли з інших регіонів України, що була вилучена в Києво-Святошинського РЕВ ДАІ, в якій за № 602 від 05.04.13 року зазначено, що автомобіль НОМЕР_5 вибув до м. Черкаси;

- заяву ОСОБА_6 № 15887148 від 11.04.2013 року до відділення РЕР ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне про реєстрації транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, придбаного в торговельній організації;

- відомості з бази даних ВРЕР ДАІ (7103) про те, що 11.04.2013 року ОСОБА_2 проводив дії з оформлення заяви ОСОБА_6 № 15887148;

- результати перевірки транспортного засобу VOLKSWAGEN CADDY, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак 24АІ7103 з підсистем НАІС ДДАІ про те, що документи на автомобіль у розшуку не значаться, ОСОБА_6 у розшуку не перебуває та у списку правопорушників не значиться, номерний знак у розшуку не значиться, у списку заарештованих не знайдено, у списку орієнтувань не знайдено, але значиться в підсистемі «Угон»;

- квитанції № 36.1, № 37.1, № 38.1 від 11.04.2013 року, згідно яких ОСОБА_6 оплачував послуги при реєстрації транспортного засобу (за реєстрацію, за бланк свідоцтва, за номерні знаки);

- копію обвинувального акта відносно ОСОБА_4 щодо вчинення ним 14.11.2012 року шахрайських дій по заволодінню автомобілем VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року, номер кузова НОМЕР_2, що належав ОСОБА_1;

- дані протоколу огляду від 14.07.2016 року з додатками, відповідно до якого оглянуто автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_6;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, згідно якого ОСОБА_6 є власником автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_6;

- інформацію Департаменту внутрішньої безпеки ВВБ в Черкаській області від 27.11.2014 року про те, що 18.12.2012 року до Дніпровського РУ м. Києва звернувся ОСОБА_1 з приводу того, що 14.11.2012 року по вул. Миропільській, 25 він самовільно передав для реалізації власний автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4, але останній зник та не виходить на зв’язок. Вказані відомості 18.12.2012 року внесено до ЄО Дніпровського РУ м. Києва за № 4145 та 19.12.2012 року розпочате кримінальне провадження № 12012110040001608 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Автомобіль оголошено в розшук;

- рапорт оперуповноваженого в ОВС УВБ в м. Києві ДВБ МВС України майора міліції ОСОБА_20 від 12.12.2014 року про те, що 19.12.2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 помічник начальник чергової частини – оперативний черговий чергової частини штабу Дніпровського РУ майор міліції ОСОБА_21 вніс дані до бази ІАС «Армор» ГУМВС України в місті Києві щодо оголошення у розшук автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, номерний знак НОМЕР_1;

- витяг з інформаційної системи про перебування в угоні автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 з 19.12.2012 року;

- результати пошуку інформаційної системи ДАІ про те, що автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває в угоні. Дата внесення в АЇС 27.12.2012 року;

- повідомлення Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України про те, що станом на 08.12.2014 року автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 значиться у розшуку з 27.12.2012 року. Ініціатор розшуку Дніпровське РУ ГУМВС України в м. Києві. Інформація про викрадені транспортні засоби надходить до підсистеми «Викрадені ТЗ» НАІС ДДАІ від підсистеми «Угон» ІІПС ОВС ДІАЗ МВС України. Інформація про викрадення даного автомобіля надійшла 24.04.2014 року;

- повідомлення Регіонального сервісного центру в Черкаській області від 16.12.2015 року про те, що згідно обліків АІС «АРМОР» автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, кузов WV1ZZZ2KZ9X008486, в розшуку з 27.12.2012 року. Після зняття з обліку автомобіль був перереєстрований у ВРЕР ДАІ з обслуговування Звенигородського, Тальнівського, Катеринопільського районів та м. Ватутіне. Рішення приймав фахівець ОСОБА_2 09.07.2014 року у Центр надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів з питання перереєстрації звернувся ОСОБА_6 В зв’язку з тим, що автомобіль знаходився у розшуку фахівцем центру повідомлено начальника сектору ОМ ДТП дізнання та викликано слідчо-оперативну групу Соснівського РВ в м. Черкаси;

- рапорт майора міліції ОСОБА_22 про те, що 09.07.2014 року з Центру надання послуг з реєстрації транспортних засобів в м. Черкаси, Черкаському та Чигиринському районі, надійшло повідомлення щодо звернення ОСОБА_6 за фактом переобладнання автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_6. При перевірці було встановлено, що даний автомобіль перебуває у розшуку;

- висновок експерта № 4/333 від 21.03.2016 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN» модель «CADDY», 2008 року випуску, білого кольору, повна маса 2268 кг, об’єм двигуна 1896 куб см, тип кузова вантажний/фургон малотоннажний-В, тип палива-дизельне паливо, при умові, що він був у технічно справному стані, без пошкоджень, з нормативним пробігом, станом на 01.04.2013 року могла складати 125 464 грн.;

- витяг з Єдиного реєстру довіреностей, відповідно до якого ОСОБА_1 14.11.2012 року видав доручення ОСОБА_4 на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» модель «CADDY», 2008 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, 15.11.2012 року ОСОБА_4 видав доручення ОСОБА_23, ОСОБА_24 на даний автомобіль, а 02.04.2013 року від імені ОСОБА_1 видано доручення ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 на даний автомобіль.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_2 при здійсненні за заявою ОСОБА_6 реєстрації автомобіля «Volswagen Caddy», який перебував у розшуку, діяв умисно, що також в судовому засіданні підтверджено показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про те, що система НАІС ДДАІ в 2013 році працювала не досконало та в ній не висвічувались червоним дані про угон автомобіля, що викликало труднощі при роботі з нею. З показань свідків ОСОБА_7, та ОСОБА_9 також вбачається, що при знятті з обліку автомобіля «Volswagen Caddy» у ВРЕВ м. Черкаси ними не було виявлено перебування його в угоні.

Для кваліфікації злочину передбаченого ст.364 ч.1 КК України діяння службової особи обов’язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала, чи виконала неналежним чином, то треба щоб вони входили в коло її службових обов’язків.

Натомість сторона обвинувачення не приєднала до матеріалів справи та не надала суду письмовий доказ – особисту посадову інструкцію спеціаліста відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ – ОСОБА_2 станом на 11.04.2013 року (т.2а.п.59), внаслідок чого стороною обвинувачення не доведено доказами коло службових повноважень та обов’язків ОСОБА_2 .

За наведених вище обставин, тобто за відсутністю доказів владних повноважень у ОСОБА_2, суд вважає, що сторона обвинувачення не довела, що в ОСОБА_2 був статус представника влади, як наслідок не доведено, що ОСОБА_2 являється спеціальним суб’єктом злочину передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Зловживання службовим становищем відноситься до злочинів з матеріальним складом. Натомість сторона обвинувачення не довела, що збитки ОСОБА_1 спричинені саме діями ОСОБА_2 (причинний зв’язок).

Насправді збитки потерпілому завдав ОСОБА_25, стосовно якого у справі мається обвинувальний акт прокуратури за ч. З ст. 190 КК України.

Також сторона обвинувачення не довела ані умислу ОСОБА_2 на зловживання владою, ані корисливих мотивів у його діях.

Зловживання владою визнається злочином за наявності 3-х спеціальних ознак в їх сукупності:

1)використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби;

2)вчинення такого діяння з корисливих мотивів ;

3)заподіяння істотної шкоди громадянам або юридичним особам.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Суб’єктивна сторона зловживання службовим становищем характеризується умисною чи змішаною формою вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, тобто злочин визнається умисним.

Обов'язковою ознакою суб’єктивної сторони зловживання є мотив: а) корисливі мотиви; б) інші особисті інтереси; в) інтереси третіх осіб.

Відсутність мотивів виключає кваліфікацію вчиненого за ст.364 КК України і свідчить про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що покази допитаних свідків, досліджених доказів по справі не вказують на доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України через те, що не містять жодних даних, які б вказували на зловживання владою з боку ОСОБА_2

Однак орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_2. усвідомлював протизаконність своїх дій, умисно, зловживаючи владою, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_6 умисно провівши реєстрацію транспортного засобу «Volswagen Caddy» держаний номерний знак НОМЕР_1 достовірно знаючи, що зазначений автомобіль перебуває у розшуку.

Інших доказів на винуватості обвинуваченого ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України стороною обвинувачення не надано.

Обов'язок доказування обставин за обвинуваченням, належності та допустимості доказів покладається в даному випадку на слідчого, прокурора й не може перекладатись на обвинуваченого.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч.1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 2, 3, 4 ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь такої особи.

Згідно ч.1 ст.91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1, 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч.1 ст 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_2 виправдувального вироку, оскільки не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Сторона захисту просить суд визнати недопустимими докази:

- заяву ОСОБА_6 від 11.04.2013, акт технічного огляду транспортного засобу, результати перевірки з підсистеми НАІС МВС України, а також квитанції;

(т.1 арк. арк. пр. 114-117)

- висновок судової автотоварознавчої експертизи № 4/333 від 21.03.2016 якою визначено ринкову вартість автомобіля «Volswagen Caddy», в розмірі 125464 грн.

(том. 1 арк. арк. пр. 155-160), а також речові докази і документи що маються у провадженні № 42016250000000165 відносно ОСОБА_2, мотивуючи тим, що до матеріалів кримінального провадження не долучено процесуальний документ на підставі якого дані речові докази долучені до кримінального провадження № 42016250000000165.

Як вбачається з рішення Конституційного Суду України у справі № 1-31/2011 від 20.10.2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення ч.3 ст. 62 Конституції України, аналізуючи положення «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом», Конституційний Суд України прийшов до висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними у незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо.

Відповідно до п.3.2 Рішення, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально - процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що немає підстав визнавати вищевказані докази недопустимими, так як вони зібрані без порушення вимог Конституції України та КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Речовими доказами у справі визнано:

- заяву № 15595190 від 05.04.2013 року та результати перевірки з підсистем НАІС МВС України, акт технічного огляду ТЗ, квитанцію № 277.1 від 05.04.2013 року, завірену копію довіреності від 02.04.2013 року, запит постановки на облік Черкаського ВРЕР до Києво-Святошинського ВРЕР, дані з інформаційної системи ДАІ-Результати пошуку, факсограму реєстраційної карки ТЗ, висновок експертного дослідження № 24/269/192 від 05.04.2013 року;

- заяву № 4858406 від 14.11.2012 з результатами перевірки транспортного засобу з підсистем НАІС ДДАІ, квитанції № КП7571/1 та № КП7561/1 від 14.11.2012 року, довідку рахунок серії ДШ № 436681, митні декларації інформацію по автомобілю від 14.11.2012 року, сертифікат відповідності від 23.02.2012 року, свідоцтво про реєстрацію автомобіля зразка ФРН, документ про зняття автомобіля з обліку зразка ФРН, акт прийняття-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб’єктом господарювання та його філією від 21.06.2012 року, витяг із даними автомобіля від 14.11.2012 року;

- заяву № 15887148 від 11.04.2013 року і акт технічного огляду ТЗ; результати перевірки з підсистем НАІС МВС України; квитанції №№ 36.1, 37.1, 38.1 від 11.04.2013 року; облікову картку № 15595190 від 05.04.2013 року; довідку-рахунок серії ААА № 022324 від 11.04.2013 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CAO № 450576;

- книгу реєстрації запитів щодо зняття з обліку транспортних засобів, які надійшли з інших регіонів України, вилучену в Центрі надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області;

- автомобіль «Volswagen Caddy», білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_7, долю яких суд вирішує відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта, у зв'язку з проведенням судової авто товарознавчої експертизи № 4/333 від 21.03.2016 року у розмірі 351,84 грн., у зв'язку з виправданням ОСОБА_2,відповідно до вимог ч.2 ст.122, ч.2 ст.124 КПК України необхідно віднести на рахунок Держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Виправдати ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення по справі судової автотоварознавчої експертизи в сумі 351,84 грн. та судової автотоварознавчої експертизи в сумі 351,84 грн., відшкодувати відповідно до положень ст. 126, 130 КПК України за рахунок Держави.

Речові докази: - заяву № 15595190 від 05.04.2013 року та результати перевірки з підсистем НАІС МВС України, акт технічного огляду ТЗ, квитанцію № 277.1 від 05.04.2013 року, завірену копію довіреності від 02.04.2013 року, запит постановки на облік Черкаського ВРЕР до Києво-Святошинського ВРЕР, дані з інформаційної системи ДАІ-Результати пошуку, факсограму реєстраційної карки ТЗ, висновок експертного дослідження № 24/269/192 від 05.04.2013 року;

- заяву № 4858406 від 14.11.2012 з результатами перевірки транспортного засобу з підсистем НАІС ДДАІ, квитанції № КП7571/1 та № КП7561/1 від 14.11.2012 року, довідку рахунок серії ДШ № 436681, митні декларації інформацію по автомобілю від 14.11.2012 року, сертифікат відповідності від 23.02.2012 року, свідоцтво про реєстрацію автомобіля зразка ФРН, документ про зняття автомобіля з обліку зразка ФРН, акт прийняття-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб’єктом господарювання та його філією від 21.06.2012 року, витяг із даними автомобіля від 14.11.2012 року;

- заяву № 15887148 від 11.04.2013 року і акт технічного огляду ТЗ; результати перевірки з підсистем НАІС МВС України; квитанції №№ 36.1, 37.1, 38.1 від 11.04.2013 року; облікову картку № 15595190 від 05.04.2013 року; довідку-рахунок серії ААА № 022324 від 11.04.2013 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CAO № 450576 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- книгу реєстрації запитів щодо зняття з обліку транспортних засобів, які надійшли з інших регіонів України, після набрання вироком законної сили повернути в Центр надання послуг пов’язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Києво-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області;

- автомобіль «Volswagen Caddy», білого кольору, номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_7, передати ОСОБА_1 як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя