Вирок № 73052321, 29.03.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

м. Сміла, вул. П.Лумумби, 15, 20700, (04733) 4-25-37

Справа № 1-133/10р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Гибала О.І.

при секретарі Водяній А.М.

з участю прокурора Сидорова Г.Ю., Ульянкіна О.І.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, а жительки м. Сміла, вул. 9 січня, 62, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, приватного підприємця, одруженої, раніше не судимої,-

за ч.1 ст. 286 КК України

встановив:

Підсудна ОСОБА_2 5 липня 2009 року близько 14 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 211 км. автодороги «Київ-Знам’янка» на території Смілянського району, рухаючись в напрямку м. Кам’янка виконуючи спуск з гори в порушення вимог підпунктів «б» і «д» пункту 2.3 та пункту 12.1 Правил дорожнього руху проявила неуважність за кермом, намагаючись запустити двигун, який раптово зупинився, застосувала неправильні прийоми управління автомобілем та вимкнула запалення, що потягло за собою спрацювання протиугінного пристрою який заблокував рульове колесо, внаслідок чого виїхала на смугу зустрічного руху чим порушила вимоги п.1.2 Правил дорожнього руху та дорожню розмітку 1.1 «вузька суцільна лінія», де допустила зіткнення з зустрічним автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який в результаті цього отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови із струсом головного мозку, травми шийного відділу хребта із струсом спинного мозку, перелом осте офіту четвертого шийного хребця по передній поверхні, забою з набряком м’яких тканин з вираженим больовим синдромом які відносяться до категорії середньої тяжкості.

Підсудна свою вину в скоєнні ДТП визнала та пояснила, що дійсно керуючи «Форд-кур'єр» при русі по автодорозі «Київ – Знам’янка» в напрямку м. Кам’янка на спуску вона, намагаючись запустити двигун, що несподівано заглух, ненароком вимкнула запалення, що потягло за собою автоматичне ввімкнення протиугінного блокіратора рульового колеса, внаслідок чого вона втратила контроль над автомобілем та виїхала на смугу зустрічного руху де зіткнулась з автомобілем, що рухався назустріч.

Крім власного визнання вини підсудною її винність в скоєному стверджується зібраними по справі доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 5 липня 2009 року близько 14 год. на власному автомобілі «Фольксваген-Пасат» він рухався по автодорозі «Київ - Знам’янка» з Кіровограда і під’їжджаючи до м. Сміла та рухаючись на підйом побачив зустрічний автомобіль «Форд-кур'єр», який метрів за 15 несподівано виїхав на його смугу і він уже не зміг уникнути зіткнення. Внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості;

-показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що 5 липня 2009 року близько 14 год. він їхав в автомобілі під керуванням ОСОБА_4 в якості пасажира і при під’їзді до м. Сміла під час руху на підйом зустрічний автомобіль «Форд», який рухався по своїй смузі, метрів за 15 несподівано виїхав на їх смугу де і відбулось зіткнення внаслідок якого водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження;

-аналогічними показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7І;

-даними протоколу огляду місця події, схемою ДТП та фототаблицями від 5 липня 2009 року з яких вбачається, що зіткнення мало місце на смузі руху автомобіля «Фольксваген Пасат» під керуванням потерпілого ОСОБА_4 (а.с.5-16, т.1);

-даними протоколів огляду транспортних засобів – автомобілів «Форд –кур'єр» та Фольксваген Пасат» на яких зафіксовано механічні пошкодження характерні для ДТП (а.с. 17-18, 107-113, т.1);

-даними висновку судово-медичної експертизи № 1073/303 від 26 жовтня 2009 року згідно якого потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді травми голови із струсом головного мозку, травми центральних різців зі сколами коронкових частин, травми шийного відділу хребта із струсом спинного мозку, перелом остеофіту четвертого шийного хребця по передній поверхні, які відносяться до категорії середньої тяжкості (а.с.103, т.1);

-даними висновку транспортно-трасологічної експертизи № 4/355 від 3 листопада 2009 року, згідно якого повздовжні вісі автомобілів в момент їх первинного контакту знаходились під кутом 150-160 градусі, що підтверджується факт виїзду автомобіля під керуванням підсудної на смугу зустрічного руху (а.с.121-129 т.1);

-даними висновку судово-автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 4/353 від 4 листопада 2009 року про те, що до моменту ДТП гальмова система рульове керування та ходова частина автомобіля НОМЕР_3 перебували працездатному стані що виключає можливість втрати керованості автомобілем з причин технічного характеру (а.с.135-149 т.1);

-даними судово-технічної експертизи № 4/354 від 11 листопада 2009 року про те, що наявні на шині та диску переднього лівого колеса автомобіля «Форд-кур'єр» пошкодження мають не експлуатаційний характер та виникли під час зіткнення з автомобілем «Фольксваген-Пасат» (а.с. 156-163, т.1)

-даними судово-автотехнічної експертизи №4/60 від 26 березня 2010 року, згідно якої водій ОСОБА_4 в даній дорожній ситуації не мав технічної можливості уникнути зіткнення з виїхавши на смугу його руху автомобілем під керуванням підсудної шляхом екстреного гальмування (а.с.10, т.2).

Призначаючи покарання підсудній суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудної, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, в скоєному розкаялась, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має малолітню дитину, вчинила злочин з необережності, а тому вважає за можливе призначити їй покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України.

Хоча Бевз і допустила грубе порушення Правил дорожнього руху і в результаті вчиненої нею дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, але враховуючи те, що за кермом вона була твереза, тяжких наслідків від ДТП не наступило, то суд вважає за можливе не призначати їй додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Заявлений потерпілим ОСОБА_3Є, цивільний позов підлягає до часткового задоволення. Хоча автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, керувала підсудна, але оскільки вона користувалась ним на підставі нотаріально посвідченого 26 вересня 2007 року (а.с.86, т.1) доручення, то суд вважає, що відповідальність за заподіяну шкоду несе вона.

Уточнені вимоги потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальних збитків і сумі 24585,65 грн. за пошкодження автомобіля підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки зазначена сума встановлена в ході проведення судово-товарознавчого дослідження компетентним фахівцем, сторонами не оспорюється, а тому суд вважає її достовірною ( 30792,00 /фактична шкода/ - 5696,35 /утилізаційна вартість автомобіля «Фольксваген Пасат»/ - 510 /франшиза/ = 24585,65) Ці збитки підлягають відшкодуванню страховою компанією.

Підлягають до задоволення і вимоги потерпілого щодо відшкодування понесених ним витрат на придбання ліків в сумі 4188,29 грн., оскільки ці вимоги підтверджені відповідними платіжними та медичними документами, а також витрати по найму евакуатора в сумі 1278 грн.

Розглядаючи вимоги потерпілого щодо відшкодування не отриманих ним доходів від підприємницької діяльності за 2 місяці в сумі 38451 грн., то ці вимоги задоволенню не підлягають оскільки ОСОБА_9 не надав достовірних доказів отримання ним таких доходів. Як приватний підприємець він є платником єдиного податку (а.с.69, т.2), тому ці декларації не є належними доказами, оскільки в обов’язки ДПІ при вказаній системі оподаткування не входить здійснення контролю за його щомісячними доходами. До того ж в цих документах ним вказано не чистий прибуток, а валові доходи.

Оскільки дана ДТП є страховим випадком то відповідно до ст.. 979 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов’язується виплатити страхувальнику або іншій особі, визначеній в договорі, страхову виплату. Таким страховиком, згідно наявного в справі страхового полісу № ВС/5591548, є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС», з якою 20 січня 2009 року згідно було укладено договір страхування 1 типу строком на 1 рік.

Виходячи з вимог ст. 9 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961 обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн., а за шкоду заподіяну життю та здоров’ю – 51000 грн.. Розмір франшизи, згідно ст. 12 вказаного закону, складає 2% від ліміту відповідальності страховика (510 грн.) за заподіяну майнову шкоду. Розмір відповідальності страховика за заподіяну моральну шкоду відповідно до ст. 22 закону №1961 становить 5% ліміту встановленого п.9.3 ст. 9 цього закону, тобто 2550 грн. (51000х0.05).

Таким чином страхова компанія повинна відшкодувати потерпілому збитки за пошкодження автомобіля в сумі 24585,65 грн.(25500-510), витрати на придбання ліків в сумі 4188,29 грн. та 2550 грн. (в межах ліміту відповідальності) за моральну шкоду. Решта збитків підлягає відшкодування підсудною.

Щодо відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди то суд вважає, що ОСОБА_9 така шкода була реально заподіяна та виразилась в тому, що він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, переніс фізичний біль, хвилювання і страх за своє життя та здоров’я, змушений був проходити відповідне лікування внаслідок чого переніс душевні страждання, погіршення фізичного та психічного стану.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_9 стягнути 12000 грн., з яких 2550 грн. сплачує страхова компанія, а решту 9450 грн. – підсудна.

Підлягає до задоволення за рахунок підсудної і позов Смілянського мірайонного прокурора в інтересах Черкаської обласної лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 2476,35 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді 2 років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1-річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінальної виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_9 1278.00 грн., за послуги евакуатора, 510 грн. франшизи, 500 грн. за послуги адвоката та 9450 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 11738.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Черкаської обласної лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_9 2476.35 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м. Київ, пр.. Перемоги,65) на користь потерпілого ОСОБА_9 24585.65 грн. за пошкодження автомобіля, 4188.29 грн. на придбання ліків та 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього – 31323.94 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру УМВС України в Черкаській області на рахунок 35223003000037, код 25574009 банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 2928.96 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, який знаходиться на штраф майданчику Смілянського МВ (а.с. 113,т.1) – повернути засудженій ОСОБА_2, а накладений на нього арешт – зняти. Автомобіль «Фольксваген –Пасат» № НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_9 – залишити у власності та користуванні останнього, звільнивши його від зобов’язань по зберігальній розписці (а.с. 116, т.1). Наявні в матеріал справи посвідчення водія на ім’я ОСОБА_11, свідоцтво про реєстрацію автомобіля НОМЕР_5 на ім’я ОСОБА_12 та тимчасовий реєстраційний талон на цей же автомобіль виданий на ім’я ОСОБА_2 – повернути засудженій ОСОБА_2

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: