Постанова № 73050504, 19.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4503/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22 грудня 2011 року Рівненською міською радою було винесено рішення № 1421 «Про затвердження Плану зонування території міста Рівного в новій редакції». Вважає, що оскаржуване рішення було прийнято Відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Він є власником земельної ділянки та будинку по вул. Біляшевського, 14, м. Рівне.

В 2014 році встановив металевий паркан між земельними ділянками розташованими за адресами: вул. Біляшевського, 14, м. Рівне та вул. Біляшевського, 12, м. Рівне.

Встановлений паркан не порушує вимоги ДБН 360-93 «Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень» та відповідає вимогам чинного законодавства України.

За статтею 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов’язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і дотримуватися правил добросусідства.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» п. 9.8 Огородження, п.п. 9.8.1 Огородження треба відрізняти за: призначенням (декоративні, захисні, їх поєднання), висотою (низькі - від 0,3 м до 1 м. середні - від 1,1 м до 1,7 м, високі - від 1,8 м до 2,5 м), видом матеріалу (металічні, залізобетонні тощо), ступенем проникності для погляду (прозорі, глухі), ступенем стаціонарності (постійні, тимчасові, пересувні). 9.8.2 Проектування огороджень треба виконувати у залежності від місця їх розміщення згідно із стандартами, каталогами сертифікованих виробів, проектами індивідуального проектування.

В листі № 40-203-19/3733 Державна архітектурно-будівельна інспекція роз'яснила деякі особливості зведення огорож. Встановлення огорожі на кордоні між сусідніми землекористувачами регламентується ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (п. 3.25).

Встановлення огорожі на межі між сусідніми землекористувачами регламентовано ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (п. 3.25). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II- 4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будинками і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Санітарними нормами СН 441-72* "Указания по проектированию ограждений площадок и участков предприятий, зданий и сооружений" передбачено, що огорожу слід проектувати лише у випадках, коли вона вимагається умовами експлуатації та охорони підприємств, будівель та споруд. Висота огорожі повинна бути не більше 2 м від рівня поверхні землі (не враховуючи висоту огорожі, що служить підпірною стінкою), при цьому нижня частина огорожі може бути глухою, висота якої не повинна перевищувати 0,75 м, верхня частина огорожі повинна бути прозорою (відношення глухих частин огорожі до прозорих не повинен перевищувати 50 %).

Вважає, що встановивши паркан між своєю та сусідньою ділянкою, не порушив чинне законодавство України, дотримався меж земельної ділянки, правил добросусідства та вимоги чинного законодавства України.

Однак рішенням Рівненського міського суду від 16.02.2017 р. його зобов’язано демонтувати металеву огорожу на підставі чинності п. 5.1 глави 7 рішення Відповідача № 1421 «Про затвердження Плану зонування території міста Рівного в новій редакції».

Даним рішенням Рівненської міської ради порушено його право на мирне володіння своїм майном.

Пункт 5.1 глави 7 рішення Рівненської міської ради 1421 «Про затвердження Плану зонування території міста Рівного в новій редакції» порушує його права гарантовані Конституцією України на користування і розпорядження своєю власністю. Просив визнати незаконним та скасувати Пункт 5.1 глави 7 рішення Рівненської міської ради 1421 «Про затвердження Плану зонування території міста Рівного в новій редакції», та стягнути з Відповідача на його користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов в межах його доводів та просив задовольнити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Підтримала подані до суду письмові заперечення згідно яких вважає, що Рівнерада, як представницький орган, який входить до системи органів місцевого самоврядування дотрималася усіх вимог пов"язаних з проектом рішення, процедурою розгляду рішення та реалізувала свої дискреційні повноваження, які полягають в обранні юридично допустимого рішення.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що управлінням містобудування та архітектури при розробці плану зонування території (в новій редакції), був дотриманий порядок підготовки відповідних документів, їх узгодження в комісіях, для затвердження його на сесії Рівненської міської ради. Вважає, що позов до задоволення не підлягає. При цьому пояснив, що оспорюване рішення було прийняте в 2011 році, а огорожа, позивачем була встановлена в період дії рішення.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки та будинку по вул. Біляшевського, 14, м. Рівне. З оглянутого технічного паспорту на домоволодіння по вул.Біляшевського, 14 в м.Рівне вбачається, що між ним та сусіднім домоволодінням по вул.Біляшевського,12 розміщена огорожа - штахетник, станом на 2008 рік.

В подальшому, без будь яких дозволів та узгоджень, як відповідними державними структура та сусідами, ОСОБА_4 в 2012 році змінив огорожу на металеву.

Рішенням Рівненського міського суду від 16.02.2017р. у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відновлення становища, яке існувало до порушення, вирішено зобов"язати ОСОБА_4 демонтувати глуху (металеву) огорожу між земельними ділянками розташованими за адресами : м.Рівне, вул. Біляшевського, 12 та Біляшевського, 14 м.Рівне.

Також судом встановлено, що рішенням Рівненської міської ради № 1421 від 22.12.2011 року було затверджено план зонування території м.Рівне (в новій редакції) з пояснювальною запискою, згідно з додатками.

П. 5 зазначеного Плану передбачені вимоги до огорожі земельних ділянок.

Так, в п.5.1 Додатку 2 до рішення Рівненської міської ради від. 22.12.2011 № 1421 передбачено, - огорожа з боку сусідніх ділянок повинна бути прозорою і не погіршувати інсоляцію їх території. Влаштування глухої огорожі допускається , як виняток, за нотаріально завіреною згодою власника (користувача сусідньої ділянки).

Також судом встановлено, що прийняття рішення на сесії міської ради передувало погодження Плану зонування території м.Рівне (в новій редакції) на засіданнях відповідних постійних комісій. Зокрема: комісією з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, що підтверджується протоколом № 74 від 09.11.2011р.; комісією з питань економічного розвитку, промисловості, інвестицій та підтримки підприємництва - протокол № 28 від 11.11.2011р.; з питань транспорту та зв"язку - протокол № 34 від 14.11.2011р..

План зонування території розроблений з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірної концентрації населення і об"єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом , у тому числі ландшафтів , об"єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Таким чином, проаналізувавши в сукупності достовірно встановлені судом докази, суд прийшов до висновку, що оспорюваний п. 5.1. Плану зонування території м.Рівне (в новій редакції) Додатку 2 до рішення поширюється на всіх власників, користувачів житлових будинків в межах м.Рівне, та є не імперативною, а альтернативною, оскільки містить виключення - влаштування глухої огорожі, як виняток, за нотаріально завіреною згодою власника (користувача сусідньої ділянки).

Проте, судом не встановлено наявності такої згоди з боку власника сусіднього домоволодіння по вул. Біляшевського, 12 в м.Рівне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із положеннями ч.І ст. 319 та ст. 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проте, суд прийшов до висновку, що в суді не знайшли свого підтвердження доводи позивача в тій частині, що зазначеним пунктом 5.1. Плану зонування території м.Рівне (в новій редакції) порушується його право власності.

Так, за рішенням суду, яким позивача було зобов"язано демонтувати металеву огорожу, за порушення Плану зонування території м.Рівне (в новій редакції) , ОСОБА_4 не було позбавлено права власності на саму огорожу, оскільки її, як незаконно встановлену, рішенням суду не вилучали, не конфісковували, а відтак огорожа, як майно залишилася у власності позивача, якою він може розпоряджатися на власний розсуд.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження, а тому позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 відмовити у задоволенні позову до Рівненської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про скасування п.5.1 глави 7 рішення Рівненської міської ради 1421 "Про затвердження Плану зонування території міста Рівного в новій редакції".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд.

Суддя: О.В.Панас