Постанова № 73046441, 29.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/7744/17 Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.Провадження № 22-ц/780/1261/18 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 29 29.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Іванової І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2017 року у справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке Індустріальне Представництво» доОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке Індустріальне Представництво» звернулосядо суду із вказаним вище позовом,який мотивувало тим, що 26 липня 2016 року на вул.Гетьмана у м.Києві сталася ДТП за участю належного підприємству автомобіля «Seat Іnса» р.н. НОМЕР_3під керуванням його працівника ОСОБА_4 та автомобіля «Opel corsa» р.н. НОМЕР_4під керуванням відповідачки ОСОБА_2 Вказана ДТП сталася з вини відповідачки ОСОБА_2, яка, керуючи автомобілем «Opel corsa» і рухаючись по вул. В.Гетьмана в м. Києві, не надала перевагу в русі автомобілю «Seat Іnса», що наближався з правого боку, порушивши п.10.11 ПДР Українита допустивши зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого належний підприємству автомобіль «Seat Іnса» був пошкоджений.

Вина відповідачки у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП стверджується постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року.

Вказував, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське» за договором обов'язкового страхування. Підприємство у визначеному законом порядку подало до СТ «Іллічівське» заяву про виплату страхового відшкодування та всі необхідні для виплати документи. Після дзвінка на гарячу лінію оператор СТ «Іллічівське» повідомив, що документи прийняті, містяться у справі № 500155 і страховиком прийняте рішення про здійснення страхового відшкодування у орієнтовному розмірі 53160,04 грн. Однак, незважаючи на неодноразові письмові претензії підприємства до СТ «Іллічівське», останнє не виплатило страхового відшкодування до цього часу, як і взагалі письмово не підтвердило нарахування виплат. Моторне (транспортне) страхове бюро України на їх звернення повідомило листом від 11 квітня 2017 року, що на даний час МТСБ не може застосувати до ПрАТ «СТ «Іллічівське» заходів впливу, оскільки членство останнього в МТСБ було припинено.

Згідно звіту № 257/4-17 від 25 квітня 2017 року, складеного ТОВ «Клевер Експерт»,вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Seat Іnса», становить 80119,90 грн. При цьому експерт виходив з того, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу складають - 112426,85 грн., а його вартість до ДТП складала 80119,90 грн. Оскільки ремонт автомобіля потребував значних затрат і був економічно не вигідним, то підприємство продало його за договором купівлі-продажу гр.ОСОБА_5 за ціною 13500 грн. Отже, відповідачка має відшкодувати шкоду в сумі 66619,90 грн. як різницю між визначеним у висновку розміром шкоди і ціною продажу (80119,90 грн. - 13500 грн.). У зв'язку з наведеним просив стягнути з відповідачки на користь підприємства завдану шкоду в розмірі 66619,90 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1600 грн. та витрати на оплату судового збору.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2017 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПІІ у формі ТОВ «Німецьке Індустріальне Представництво» матеріальні збитки в розмірі 66619,90 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1600 грн. та судовий збір.

Не погоджуючись із рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення і які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом вимог процесуального та матеріального права. Скарга мотивована тим, що суд розглянув справу у відсутність відповідачки, яка не була належним чином повідомлена про час розгляду справи 29 вересня 2017 року. Допущене судом порушення позбавило відповідачку можливості під час розгляду справи в суді заявити клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ПрАТ «СТ «Іллічівське», яке є відповідальним за завдану нею шкоду і з яким було укладено договір обов'язкового страхуванняцивільно-правової відповідальності щодо автомобіля «Opel corsa» р.н. НОМЕР_4, власником якого вона є. ДТП сталася в період дії страхового полісу АІ/9796391, який діяв із 24 червня 2016 року по 23 червня 2017 року.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження направлені учасникам і отримані ними, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повідомлень.

Позивач Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке Індустріальне Представництво» подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволив його позов, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі ціна позову становить 68219,90 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Згідно п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України (в редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення) суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції у відсутність відповідачки ОСОБА_2, яка не була належним чином повідомлена про дату і час розгляду, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Згідно положень ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є в тому числі порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обгрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на приписи п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених законом обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, поскільки суд допустив порушення норм процесуального права, розглянувши справу у відсутність відповідачки ОСОБА_2, яка не повідомлена належним чином про дату, час і місце засідання суду і яка обгрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов ПІІ у формі ТОВ «Німецьке Індустріальне Представництво» підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, якщо ця особа не доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 26 липня 2016 року на вул.Гетьмана у м.Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Seat Іnса» р.н. НОМЕР_3, власником якого є ПІІ у формі ТОВ «Німецьке Індустріальне Представництво», під керуванням його працівника ОСОБА_4, та автомобіля «Opel corsa» р.н. НОМЕР_4, належного відповідачці ОСОБА_2 під її керуванням.

ДТП сталася з вини відповідачки ОСОБА_2, яка, керуючи автомобілем «Opel corsa» і рухаючись по вул. В.Гетьмана в м. Києві, не надала перевагу в русі автомобілю «Seat Іnса», що наближався з правого боку, порушивши п.10.11 ПДР Українита допустивши зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого належний підприємству автомобіль «Seat Іnса» був пошкоджений.

Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 06 вересня 2016 року відповідачку ОСОБА_2 визнано винною у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Також, судом встановлено, що відповідно до звіту № 257/4-17 від 25 квітня 2017 року, складеного ТОВ «Клевер Експерт»,вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Seat Іnса», становить 80119,90 грн.

Даний автомобіль «Seat Іnса» проданий позивачем за договором купівлі-продажу від 06 квітня 2017 року гр.ОСОБА_5 за ціною 13500 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, з огляду на те, що шкода заподіяна майну позивача з вини відповідачки ОСОБА_2 внаслідок порушення останньою Правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, що знаходиться у причинному зв'язку із завданням шкоди, колегія суддів покладає на неї відповідальність за завдану шкоду і стягує на користь позивача завдані збитки в розмірі 66619,90 грн. (різницю між визначеним у висновку розміром шкоди і ціною продажу) та витрати на оплату висновку спеціаліста в розмірі 1600 грн., а всього 68219,90 грн.

Доводи апедяційної скарги ОСОБА_2 про те, що відповідальність за завдану відповідачкою шкоду має нести ПрАТ «СТ «Іллічівське», з яким вона уклала договір обов'язкового страхуванняцивільно-правової відповідальності і яке не було залучене до участі у справі колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані з наступних міркувань.

Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватиці ДТП відповідачки ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське» за договором обов'язкового страхування.

З урахуванням приписів ст.ст.11, 22, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому доособи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року при розгляді справи № 6-2808цс15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди, завданої ДТП, вказавши, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду України: від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16; від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16.

Отже, позивач ПІІ у формі ТОВ «Німецьке Індустріальне Представництво» скористався своїм правом на одержання повного відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, а саме від ОСОБА_2, що відповідає приписам закону.

З викладених вище підстав колегія суддів не приймає до уваги наведені доводи скаржника.

Крім того, такі доводи відповідачки щодо необхідності залучення до участі у справі ПрАТ «СТ «Іллічівське», яке має відповідати за шкоду, необгрунтовані, поскільки позивач надав докази (числені листи, претензії) про те, що він неодноразово звертався до страхової компанії, однак відшкодування не отримав, а членство страхової компанії в МТСБУ припинено.

Інших доводів щодо незаконності рішення апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати на оплату судового збору.

Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 вересня 2017 року скасувати і ухвалити нове, яким позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке Індустріальне Представництво» задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Німецьке Індустріальне Представництво» (адреса: вул.Кіквідзе 18-А м.Київ, код ЄДРПОУ 20010868) відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 68219 гривень 90 коп. та судовий збір в розмірі 1600 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: