Ухвала суду № 73044734, 21.03.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.03.2018

Справа № 320/7643/17

4-с/320/33/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суду Запорізької області у складі:

головуючого судді - Купавської Н.М.

при секретарі – Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання рішення державного виконавця Коренченко Наталії Вікторівни неправомірним та зобов’язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірним та скасувати рішення (повідомлення) державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 від 19.09.2017 про повернення стягувачу виконавчого листа № 815/11353/2012, виданого 05 лютого 2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007 року в розмірі 385988 грн. 24 коп., зобов’язавши державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

В обґрунтування скарги заявник зазначає, що 03.10.2012 Мелітопольським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Аннаєвича, ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. 05.02.2013 на підставі вказаного рішення видано виконавчі листи. Банк звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання виконавчого листа, виданого 05.02.2013 Мелітопольським міськрайонним судом у справі № 815/11353/2012 на виконання зазначеного заочного рішення суду про стягнення боргу за кредитним договором із солідарного боржника ОСОБА_3 До заяви банк додав оригінал платіжного доручення № 619621 від 12.09.2017 про сплату авансового внеску в сумі 7719,76 та розрахунок заборгованості станом на 17.07.2017 за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007. Однак, 06.10.2017 банк отримав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття документа до виконання, оскільки стягувач сплатив авансовий внесок менш ніж 2% від суми боргу за виконавчим документом. Проте, банк вважає, що вірно вирахував 2% авансового внеску від суми зазначеного в заяві існуючого боргу, а тому, просить визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати його рішення щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 19.09.2017. Крім того, заявник зауважує на тому, що державним виконавцем у повідомленні від 19.09.2017 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не зазначено: в якому саме розмірі повинен сплатити стягувач авансовий внесок; на скільки менше сплачено стягувачем авансовий внесок; який розмір сплаченого авансового внеску підлягає поверненню.

Представник ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в судовому засіданні підтримав заявлені в скарзі вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», посилаючись на обставини, що викладені в наданих суду письмових запереченнях. Згідно заперечень державний виконавець скаргу стягувача за виконавчим документом не визнає, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. На виконання до Мелітопольського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 15.09.2017 надійшов виконавчий лист № 815/11353/2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007 у розмірі 438604,98 грн. Однак, 19.09.2017 відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено рішення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, про що ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» було направлено відповідне повідомлення з зазначенням, що підставою повернення документу стала відсутність підтверджуючого сплату авансового внеску документу в повному обсязі, а саме: 2 % суми, що підлягає стягненню, тобто, на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». До виконавчого документу додано квитанцію про сплату авансового внеску менш ніж 2 % від суми боргу за виконавчим документом, до того ж сплаченої у солідарному порядку, що є неприпустимим. Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено сплати авансового внеску в солідарному порядку, авансовий внесок сплачується за кожним виконавчим документом окремо, що стягувачем не було виконано в повному обсязі, оскільки суму авансового внеску сплачено лише за одним виконавчим документом, на підставі чого державним виконавцем Рибченко В.В. було винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження» 18.09.2017 ВП № 54723827 за заявою стягувача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на підставі виконавчого листа № 815/11353/2012, виданого 05.02.2013 Мелітопольським міськрайонним судом, солідарним боржником за яким є ОСОБА_5 За іншими виконавчими листами було направлено відповідні повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, а саме: державним виконавцем Коренченко Н.В. за ВП № 54723729 від 19.09.2017, солідарним боржником за яким є ОСОБА_6, ВП № 54723630 від 19.09.2017, солідарним боржником за яким є ОСОБА_3 та державним виконавцем Буряк Н.С. за ВП № 54723342 від 19.09.2017, солідарним боржником за яким є ОСОБА_4 у зв’язку з відсутністю підтверджуючих сплату авансових внесків документів у повному обсязі за кожним окремим виконавчим документом.

Заінтересовані особи – боржники в судове засідання не з’явились, будучи повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Неявка заінтересованих осіб відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали скарги, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

03 жовтня 2012 року заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Аннаєвича, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/327 від 13.06.2007 та судовий збір в сумі 441823 грн. 98 коп.; солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 441823 грн., 98 коп.; солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 441823 грн. 98 коп. /а.с. 6-7/.

05 лютого 2013 року на підставі вказаного заочного рішення Мелітопольського міськрайонного суду було видано виконавчий лист, солідарним боржником за яким є ОСОБА_3 /а.с. 8/.

Банк звернувся до виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом /а.с. 9-10/.

19 вересня 2017 року державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а в даному випадку до виконавчого документу додано квитанцію про сплату авансового внеску менш, ніж 2 % від суми боргу за виконавчим документом /а.с.14/.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансовий платіж це - кошти, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій в кожному окремому виконавчому проваджені.

Оскільки виконавчі провадження відкриваються відносно кожного солідарного боржника, авансовий внесок слід сплатити за кожним виконавчим провадженням у розмірі 2 % від суми, що підлягає стягненню у солідарному порядку.

Судом встановлено, що на виконання до Мелітопольського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області 15.09.2017 надійшло чотири виконавчих листи у відношенні кожного вищевказаного боржника окремо, відповідно до кожного виконавчого документа було додано відповідну заяву стягувача згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», але підтверджуючий сплату авансового внеску документ було додано в розмірі 7719,76 грн., а саме: платіжне доручення № 619621 від 12.09.2017 /а.с.11/, в якому було зазначено боржників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Аннаєвича, ОСОБА_6, як солідарних боржників, що є неприпустимим відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувачем повинна подаватися окрема заява про примусове виконання рішення та відповідно окремий документ про сплату авансового внеску, який забезпечує організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень відносно конкретного боржника.

На підставі викладеного суд вважає, що оскаржуване рішення державного виконавця було прийнято відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, а тому, скарга ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на рішення державного виконавця не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» про визнання рішення державного виконавця Коренченко Наталії Вікторівни неправомірним та зобов’язання виконати певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27 березня 2018 року.

СУДДЯ: