Ухвала суду № 73044438, 28.03.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3595/18

Провадження № 11-сс/779/122/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Васильєв

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Васильєва О.П.

суддів Гандзюка В.П., Повзла В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пославської О.Р.,

прокурора Свірідова Д.І.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника Халуса М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника Халуса М.М., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 березня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Пали Виноградівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 березня 2018 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Гелембин А.І. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 19 травня 2018 року включно. Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 здійснюється в Івано-Франківській установі виконання покарань №12. Визначено заставу - 52860 гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивувала тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник Халус М.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

В обґрунтування апеляційних доводів вказує, що незважаючи на належну поведінку його підзахисного, добровільне надання слідчому показів щодо скоєного злочину та повне визнання ним вини, слідчий суддя обрав ОСОБА_3 надто суворий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вважає, що вказані в клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, нічим не обґрунтовані, є припущеннями.

Зазначає, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не враховано, що ОСОБА_3 проживає в м. Івано-Франківськ спільно з матір'ю та двома сестрами, одна з яких є інвалідом з дитинства, самостійно не ходить. Догляд за хворою сестрою і участь у її вихованні та матеріальному утриманні здійснював ОСОБА_3 З працюючих членів його сім'ї, працює тільки він. Зокрема, він працював на кладовищі в м. Надвірна, зароблені кошти віддавав матері для утримання сім'ї, сплати за оренду житлового приміщення.

Крім того, захисник вважає визначену судом заставу в сумі 52860 грн. непомірно великою для ОСОБА_3

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор заперечив доводи і вимоги поданої апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

- захисник Халус М.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги і просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

20 березня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018090200000170 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України (а.п.4) за заявою потерпілого ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 жит. АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, 19.03.2018 року близько 1:30 год. відкрито заволодів золотим ланцюжком, зірвавши його із ОСОБА_6, а в подальшому використав для власних потреб.

20 березня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (а.п. 16-17), про те, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вагомість наявних доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були досліджені слідчим суддею та перевірені судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчим в клопотанні наведено переконливі дані про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Колегія суддів вважає встановленим наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_3, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя достатньо врахував обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, що передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані - його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимості.

Колегія суддів приймає до уваги доводи захисту про те, що ОСОБА_3 має на утриманні сестру інваліда, постійне місце проживання та отримує дохід, однак вважає, що вищевказані дані не свідчать про незаконність рішення суду про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про те, що він може вчинити нові злочини.

В апеляційній скарзі захисника не наведено переконливих доводів щодо запобігання наявним ризикам в інший спосіб, ніж передбачений відповідним судовим рішенням. При цьому характеризуючі особу ОСОБА_3 дані, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню виникненню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з врахуванням даних про його особу та тяжкості злочину, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано прийняв рішення про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя дотримався вимог закону та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість утримання особи під вартою, що не порушує прав, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, при цьому слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

На даний час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді домашнього арешту, суд апеляційної інстанції не вбачає, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано вказав на можливість обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не можу бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, ч. 5 ст. 182 КПК України закріплені межі розміру застави залежно від ступеня тяжкості вчиненого особою злочину, зокрема розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку колегії суддів, при визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя належним чином врахував обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, та дійшов правильного висновку щодо розміру застави в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52860 гривень.

Колегією суддів, не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання старшого слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області Гелембин А.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, немає, а тому ухвалу слідчого судді належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст.177,178,183,184,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Халуса Михайла Михайловича, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 березня 2018 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.П. Васильєв

Судді: В.П. Гандзюк

В.В. Повзло