Постанова № 7304332, 22.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.12.09Справа №2а-2208/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І.,

за участю: представника позивача Вохмяніна А.М. (дов. б/н від 29.07.2009 р.), представника відповідача Летючої Д. Г. (дов. № 344/10-004 від 22.06.2009 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко»до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного казначейства у Ленінському районі м. Севастополя, Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, за участю прокурора м. Севастополя, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня і Ко» звернулось до Господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного казначейства у Ленінському районі м. Севастополя, Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, за участю прокурора м. Севастополя, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання здійснити певні дії. Вказує, що 15.12.2006 року відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства за січень 2006 року, за результатами якої складено акт № 125/23-5/16328694/22125/10 від 15.12.2006 року, який підписано позивачем із зауваженням. Згідно вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000027235/0 від 18.12.2006 року на суму 240803,00 грн.

Позивач просить визнати протиправним вказане повідомлення-рішення та зобов’язати відповідача надати органу державного казначейства висновок із вказанням суми бюджетного відшкодування у розмірі 240803,00 грн.

Постановою суду від 26 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 травня 2008 року, позов було задоволено. Також Вищим адміністративним судом України ухвалою від 21 квітня 2009 року рішення судів першої та апеляційної інстанції було залишено без змін.

01 вересня 2009 року постановою Верховного суду України вказані вище рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

22 жовтня 2009 року зазначена адміністративна справа надійшла до Окружного адміністративного суду м. Севастополя.

Ухвалою від 22 жовтня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 23 жовтня підготовче провадження по справі було закінчено та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 22 грудня 2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя невірно тлумачить норми Закону України „Про податок на додану вартість» та своїми висновками порушує право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Позивач вважає помилковим висновок ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про те, що несплата податкового зобов'язання по податку на додану вартість контрагента, TOB „Стиг" - код ЕДРПОУ 31049769, взятий на облік у ДПІ в Київському районі м. Донецька, виключає можливість виникнення права на податковий кредит у TOB „Добриня та Ко".

Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що фактично в періоди, який перевірялося підприємство, воно здійснювало ремонтні роботи наступних судів: теплохід „Волго-Дон 211", теплохід „Волго-Дон 213", теплохід „Южная Пальмира". В ході перевірки встановлено, що основним постачальником TOB „Добриня і К" є TOB „Стиг". Об'єм поставки з цим контрагентом склав 1 645 579,62 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 274263,27 грн., який включений до складу податкового кредиту в грудні 2005 р. Сума податкового кредиту за цим постачальником у TOB „Добриня і К" складає 240 803,00 грн. кою також встановлено, що TOB „Стиг" є посередником постачальників TOB «Торгпромсоюз» (ЄДРПОУ 33340391). Та ТОВ «Парадиз-Сервіс» (ЄДРПОУ 33340391). З метою встановлення питання обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя направлена зустрічна перевірка TOB „Торгпромсоюз". З отриманої відповіді з ДПІ Калінінського району м. Донецька вбачається, що провести зустрічну перевірку неможливо, у зв'язку з тим, що TOB „Торгпромсоюз" не знаходиться за юридичною адресою, а також те, що його підприємство визнано банкрутом за рішенням суду від 11.05.2006 р. у справі №5/23Б. Було направлено запит на проведення зустрічної перевірки другого посередника ТОВ «Стиг» - ТОВ „Парадиз-Сервіс". З отриманої відповіді з ДПІ Калінінського району м. Донецька вбачається, що провести перевірку неможливо, у зв'язку з тим, що TOB „Парадиз-Сервіс" не знаходиться за адресою, а також те, що на засновників підприємства прокуратурою Донецької області розслідується кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.209, ч. 2 ст.205 Кримінального Кодексу України. Таким чином, у зв'язку з тим, що інформація про постачальників - виробників фактично не отримана, не вбачається можливим встановити факт надходження ПДВ до державного бюджету від контрагентів, а так само підтвердити суми податку, заявлену TOB „Добриня і К" до відшкодування з можливо. Також вказує, що встановлені факти підтверджують про безтоварність операцій контрагентів та їх фіктивність, а також є обгрунтованими доказами дія висновку про безпідставні с заявлених ТОВ «Добриня і К» вимог про надання бюджетного відшкодування ПДВ.

Третя особа Управління державного казначейства у Ленінському районі м. Севастополя, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив,був повідомлений належним чином.

Третя особа Головне управління державного казначейства України у м. Севастополі, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила, до початку судового засідання надіслала на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. На підставі статті 128 КАС України, з урахування обставин у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю третьої особи.

Прокурор м. Севастополя, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Справу розглянуто за відсутністю представника прокуратури міста Севастополя на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом встановлено наступне. 15.12.2006 співробітниками ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ..Добриня та Ко" з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за січень 2006 року, за результатами якої складений акт № 125/23-5/16328694/22125/10 від 15.12.2006.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон), яке виразилося в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в січні 2006 року в сумі 240803,00 грн.

На підставі акту перевірки, відповідно до п.п.17.1.3 и 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000, ДПІ у Ленінському районі М.Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення TOB „Добриня та Ко" бюджетного відшкодування по податку на додану вартість № 000027235/0 від 18.12.2006 у сумі 240803,00 грн. з підстав безтоварністі операцій контрагентів та їх фіктивністі.

23.11.2005 між TOB „Добриня та Ко" та TOB „Стиг" був укладений договір купівлі-продажу № 23/11-05, відповідно до умов якого TOB „Стиг" передає, а TOB „Добриня та Ко" приймає та оплачує товар - металопрокат. Відповідно до бухгалтерскої

довідки, загальна кількість металопрокату скалала 2766,140 тонн на суму 1123417,62 грн. власником та продавцев вказаного мателопрокату виступає ООО «Стиг» (Том 4 а.с. 71). Відвантаження металопрокату підтверджено вантажними накладними (Том 4 а.с.47,50,53,56) та актами приймання- передачи від 21 грудня 2005 року №№24/12.05-1, 21/12.05-2, 21/12.05-1,22/12.05-1, 22/12.05-2 (Том 4 а.с.42,46,49,52,55) постачання залізничними вагонами. Оригинал договору купівлі-пррдажу, відповідно до протоколу вилучення (Том.1 а.с.67) вилучено слідчим податкової міліції. Постановою старшого прокурора прокуратури міста Севастополя від 05 березня 2007 року, карну справу за фактом порушення посадовими особами позивача ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України було припинено (Том 1 ас. 71-73). Позивачем також надано суду бухгалтерську довідку, відповідно до якої в період з 2001 по 2006 роки включно на підставі договорів між позивачем та ТОВ «Стиг» було здійснено постачання металопрокату для ремонта суден (Том 4 а.с.60 ).

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997, № 168/97-ВР (далі – Закон № 168) а саме пункт 1.8 статті 1 встановлено, що бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.Згідно пункту 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, пункт 7.5 та 7.5.1. вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.7. Закону № 168 порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Пунктом 7.7.1. встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно пункту 7.7.2., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (п. 7.7.3 п. 7 стаття 7 Закону № 168).

Аналіз зазначених норм Закону № 168 дозволяє зробити висновок про те, що в підпункті 7.7.1 йдеться про суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений так і про нарахований податок на додану вартість. Бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником. Пріоритетному застосуванню, щодо норм Закону, регулюючих порядок визначення сум бюджетного відшкодування, мають спеціальні норми пункту 7.7. статті 7 Закону № 168, а не лише термінологія поняття бюджетного відшкодування, наведена в пункті 1.8. статті 1 цього ж Закону.

Щодо тверджень відповідача про те, що у зв'язку з проведеними зустрічними перевірками контрагентів позивача по ланцюгу не можливості встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, суд зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується (сировини, з якої він може бути виготовлений), ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер (у справі, що розглядається, - позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто що без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України обов’язок доказування обставин, що свідчать про незаконність операцій, на підставі яких виникло право на бюджетне відшкодування, покладається на податкові органи.

Судом не встановлено фактів фіктивності та безтоварності віносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «Стиг». Навпаки, матеріали справі підтверджують довготривалість та неодноразовість співпраці між вказаними фірмами. Щодо відносин позивача з контрагентами ТОВ «Стиг», відповідачем не надано суду доказів існування взаємовідносин між позивачем та контрагентами ТОВ «Стиг» - ТОВ «Торгпросоюз» та ТОВ «Парадиз-Сервіс». Відповідно до умов договору № 23/11-05 від 23.11.2005 між TOB „Добриня та Ко" та TOB „Стиг" був укладений договір купівлі-продажу, постачальником (власником) металопрокату виступає ТОВ «Стиг». Твердження представників відповідача щодо здійснення посередницких операції між позивачем, ТОВ «Стиг», ТОВ «Торгпросоюз» та ТОВ «Парадиз-Сервіс» не підтверджується матеріалами справи та не встановлено судом.

Постановою Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року звернуту увагу суду щодо встановлення харкатеру операцій з металобрухтом, яки повінни здійснуватись відповідно до вимог Закону України «Про металобрухт» від 19 травня 1999 року № 619- ХIV лише за умови ліцензування. Виходячи з умов договору № 23/11-05 від 23.11.2005 між TOB «Добриня та Ко» та TOB «Стиг», на виконання умов якої позивачем, було заявлено суму бюдженого відшкодування, предметом договору є металопрокат для здійснення ремонту суден. Що підтверджується податковими та вантажними накладними, та актами відвантаження залізничними вагонами, яки було досліджено судом. Відповідно до залізничних накладних (Том 4 а.с.42,46,49,52,55) відвантажено нга адресу позивача було саме металопрокат- сталь листовая.

Згідно з поняттям, наданим Законом України, від 05.05.1999, № 619-XIV "Про металобрухт" (в редакції діючий на момент подання заяви про бюджетне відшкодування), металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів. Спеціалізовані підприємства (суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, вагове господарство, забезпечують згідно з законодавством пожежну, екологічну та радіаційну безпеку та отримали відповідні ліцензії. Як вабачється з матерідалів справи, саме металопрокат є предметом договору між позивачем та ТОВ «Стиг». Ліцензування такої діяльності у межах держави, діючим законодавством не передбачено.

З урахуванням викладенного, судом зроблено вісновок, що суму бюджетного відшкодування з боку позивача визначено правомірно, на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог діючого законодавства на підставі договору купівлі-продажу. Доказів фіктивності та безтоварності угоди відповідачем не доведно, судом не втсновлено. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення від 18.12.2006 р. № 000027235/0 скасуванню.

Відповідно до позовних вимог (том. 1 а.с.14), підтриманих позивачем у судовому засіданні у повному обсязі, позивач просить суд забовязати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Севастополя надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ув розмірі 240803,00 грн.

На підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до норм якої, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

          Відповідно до пункту 7.7.8 статті 7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Надання висновку належить виключно до компетенції податкового органу, та прямо передбачено нормами Закону. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, шляхом забовязання вчинення дій здійснення яких вже передбачено та відповідає закону. Однак, вважає за необхидне з метою захисту прав та інтересів позивача, вийти за межи позовних вимог та забовязати відповідача вчинити певні дії щодо повернення суми бюджетного відшкодування паодатку на додану вартість, оскільки визнае позовни вимогі такими, що підлягать задоволенню.

          Постанова складено у повному обсязі 28 грудня 2009 року.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя від 18.12.2006 р. № 000027235/0 на суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 240803,00 грн. (двісті сорок тисяч вісімсот три грн. 00 коп.)

3.          Зобов’язати державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Севастополя вчинити певні дії щодо повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Добриня та Ко» в розмірі 240803,00 грн. (двісті сорок тисяч вісімсот три грн. 00 коп.)

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509,ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Добриня та Ко» (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15, код ЄДРПОУ 16328694, р/р 26003945105431 в СД УСБ, МФО 324195) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак