Постанова № 73041611, 28.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/443/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року (головуючий 1 інстанції Канигіна Т.С., повний текст виготовлено 23.02.2018 року) по справі №816/443/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення виконавчих дій;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 негайно вчинити всі можливі, у тому числі примусові виконавчі дії, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та спрямовані на повне фактичне виконання судового рішення у справі № 816/1609/17;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області притягнути до відповідальності службових осіб Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, яка передбачена статтею 75 Закону України "Про виконавчого провадження";

- стягнути з відповідача на користь позивача за заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у задоволені позову відмовлено в повному обсязі (а.с.65-71).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апелянт наголошує на бездіяльності з боку відповідача щодо не виконання усіма можливими засобами встановлених ЗУ «Про виконавче провадження» судового рішення прийнятого на його користь. Судом першої інстанції надана неналежна оцінка правовідносинам, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову. Просив провести розгляд справи у його відсутність.

З урахуванням приписів ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Від представників сторін представника відповідача та третьої особи надійшли відзови на апеляційну скаргу, в якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, як законне.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 28.12.2017 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 816/1609/17, відповідно до якого зобов'язано ТУ ДСА України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01.02.2017 по 30.09.2017 включно за період фактичної роботи та відпустки в розмірі, встановленому частиною другою, третьою, п`ятою статті 133, статтею 134 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ, тобто виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 року № 1801-VІІІ в розмірі 3200 грн., з виплатою доплати за вислугу років за період з 01.02.2017 по 30.09.2017 включно в розмірі 40% від посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат та з виплатою щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді виконуючого обов`язки голови Оржицького районного суду Полтавської області з 10.08.2017 по 30.09.2017 включно в розмірі 10% від посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат у вказаному періоді /а. с. 28/.

05.01.2018 до ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 подано заяву від 02.01.2018 про прийняття до виконання виконавчого листа, у адміністративній справі № 816/1609/17, виданого 28.12.2017 Полтавським окружним адміністративним судом /а.с. 26-27/.

05.01.2018 ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55480388 з виконання виконавчого листа № 816/1609/17, виданого 28.12.2017 Полтавським окружним адміністративним судом. Також у зазначеній постанові зобов'язано боржника - ТУ ДСА України в Полтавській області виконати рішення суду протягом 10 робочих днів /а.с. 31-32/.

Листом відповідача від 05.01.2018 № 72 постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2018 ВП № 55480388 направлено стягувачу та боржнику /а.с. 30/.

17.01.2018 відповідачем направлено до ТУ ДСА України в Полтавській області вимогу ВП № 55480388 про зобов'язання боржника виконати рішення суду у 5 денний термін та надати документи на підтвердження виконання. Також зобов'язано боржника повідомити відповідача про заходи, які вжиті боржником для виконання рішення суду /а. с. 33/.

Листом ТУ ДСА України в Полтавській області від 02.02.2018 № 03/626/2018-вих. повідомлено державного виконавця про те, що у зв'язку з відсутністю на 2018 рік кошторисних призначень по КПКВ 0501150 "Виконання рішень суддів на користь судів та працівників апаратів судів" управління (боржник) не має можливості виконати рішення суду в частині виплати позивачу 181889,29 грн. Вказано, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI від 05.06.2012 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Крім того, зазначено, що відповідно до підпункту 2 пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечень виконання рішень суду безпідставне списання коштів з боржника (виконання рішення суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою; при цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми; у зв'язку з цим виконання рішень судів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів"; вказано, що у ТУ ДСА України в Полтавській області відсутні бюджетні асигнування на виконання бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів". Зазначено, що ДСА України, яка є головним розпорядником бюджетних коштів, Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлені бюджетні призначення за програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" на суму 5100000 грн.; 02.02.2018 управління звернулося до ДСА України з листом про виділення додаткових коштів, достатніх для виконання вказаного судового рішення /а.с. 36/.

Також третьою особою надано довідку, у якій вказано про відсутність кошторисних призначень по бюджетній програмі 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" /а.с. 37/.

Крім того, ТУ ДСА України в Полтавській області надано відповідачу лист від 02.02.2018 № ЕП-03/142/2018-вих., надісланий Голові ДСА України з проханням виділити додаткові кошти на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 у справі № 816/1609/17 /а.с. 38-39/.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, наявності судового рішення Верховного Суду про зупинення виконання постанови, в зв'язку з відсутності протиправної бездіяльності відповідача з виконання рішення суду у справі № 816/1609/17 похідні вимоги щодо зобов'язання відповідача негайно вчинити всі можливі, у тому числі примусові виконавчі дії, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження" спрямовані на повне фактичне виконання зазначеного судового рішення та притягнути до відповідальності службових осіб ТУ ДСА України в Полтавській області, яка передбачена статтею 75 Закону України "Про виконавчого провадження", як і моральна шкода задоволенню не підлягають.

Колегія суддів здійснюючи апеляційний перегляд справи вважає, що під час вирішення спору суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, що призвело до таких порушень, що унеможливлює їх усунення під час апеляційного перегляду, а тому рішення суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою КМУ № 229 від 02.07.2014, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 вищевказане Положення про ДВС втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 150 від 31.03.2015 року, якою погоджено пропозицією Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), та з інших питань. Крім того, пунктом 2 встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно з Типовим Положенням про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 20.04.2016 № 1183/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 р. за № 617/28747,

1. Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції).

До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.

Відповідно до п. 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Тобто, відділ примусового виконання рішень є складовою Управління, як структурний підрозділ.

Отже, в цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділи примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються також з п.11 Постановою Пленуму ВАС України 13.12.2010 N 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

Не зважаючи враховані судом першої інстанції обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права передбачених частинами 3, 4 ст.48 КАС України, що з урахуванням приписів п. 4 ч.3 ст.317 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Під час розгляду справи, суд першої інстанції належним чином не дотримався та не вирішив питання в порядку передбачених частинами 3, 4 ст.48 КАС України, стосовно можливості заміни неналежної сторони в адміністративній справі на належного відповідача або залучення в якості другого відповідача.

Залучення або заміна неналежного відповідача на належного на стадії апеляційного провадження процесуально не здійснюється. Усунути такі недоліки під час апеляційного перегляду у суду апеляційної інстанції немає можливості. Подання позову до неналежної особи, яка повинна та може бути належним відповідачем, не може мати наслідком задоволення його вимог. Вирішення спору по суті заявлених вимог до неналежного відповідача, створює порушення процесуальної правоздатності та дієздатності щодо належної реалізації належним відповідачем своїх прав та обов'язків визначених положеннями КАС України, як сторони по справі.

Не врахування судом першої інстанції зазначених положень, призвело до порушення судом норм процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених вимог до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Крім того, колегія суддів зазначає, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження», також не передбачено можливості при оскарженні рішення, дій або бездіяльності відділ примусового виконання рішень, вважати належним відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що правових підстав для надання правової оцінки щодо суті наявності або відсутності в діях державно виконавчої служби, що здійснює примусове виконання судового рішення порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» в даному випадку не має, з огляду на можливість звернення позивача із адміністративним позовом до належної особи, як суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, колегія суддів, з урахуванням приписів ст.317 КАС України дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову з наведених вище судом апеляційної інстанції підстав.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 268, 271, 272, 287, 292, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року по справі №816/443/18 - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів.

У повному обсязі складена 28 березня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд