Постанова № 73041518, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 493/2292/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мясківська І.М. Час та місце ухвалення судового рішення « 12:13», м. Балта

Повний текст судового рішення складений 14.12.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

15.02.2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку йому пенсії за віком згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії з урахування підвищення розміру пенсії на 18%; зобов'язання здійснити йому перерахунок пенсії за віком, починаючи з 28 вересня 2017 року згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії з урахування підвищення розміру пенсії на 18% та з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 14.12.2017 року позов задоволений.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Балтському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області з 24.07.2007р., йому призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, на підставі ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». /а.с.41/

21.07.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №9 від 03.10.2017р. відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, посилаючись на п.4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсія за вислугу років є більшою за перерахунком пенсії за віком. /а.с.15/

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за іншим законом, а тому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із п. «а» ч. 1ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються пенсії за вислугу років.

Відповідно до п. «е» ч. 1ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після установленої дати.

Згідно із ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України від 09.07.2003 року№1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої вищезазначеним законом.

Водночас, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 21.07.2017 року позивач звернувся вперше.

Крім того, після призначення пенсії за вислугою років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин, оскільки призначення позивачу пенсії за віком фактично є новим видом пенсії, обраним позивачем, і не пов'язане із переведенням на інший вид пенсії, суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що застосування до цих правових відносин підлягає ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для визначення розміру пенсії за віком застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сфері економічного розвитку, статистики.

Судом встановлено, що відповідач при обчисленні позивачу пенсії за віком безпідставно використав механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При обчисленні йому пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, згідно вимог ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В даному випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 09.06.2015 року у справі №21-550а14, від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14, від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а, від 06.03.2018р. у справі 127/18159/17.

Крім того, згідно з ч. 1-2 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка набула право на пенсію за віком, відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої ст.26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст. 27 цього Закону, на такий відсоток: на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців; на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Вказана стаття визначає право особи, яка набула право на пенсію за віком, на підвищення розміру пенсії у разі відстрочення часу її призначення. Тобто, зазначене підвищення визначається з урахуванням часу, з якого особі призначено пенсію за віком.

Отримавши призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжував працювати, що підтверджується копією трудової крижки, та подав заяву на призначення пенсії за віком у 63 роки, у зв'язку з чим має право на підвищення розміру пенсі на 18%.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, при вирішенні справи, вірно застосував норми матеріального права, та висновки суду відповідають обставинам справи, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення, а постанову Балтського районного суду Одеської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Романішин В.Л.