Постанова № 73041497, 29.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2423/17

Категорія: 4 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Вербицька Н. В. , Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.12.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про зобов'язання вчинити певні дії,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства науки і освіти України, в якому просить суд зобов'язати відповідача забезпечити виготовлення виправленого дубліката атестату про середню освіту МК № 46211419 на ім'я позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що неодноразово звертався на Урядову гарячу лінію із зверненнями, в яких порушував питання видачі йому дубліката атестату про середню освіту замість втраченого. Відповідач, надаючи відповідь на його звернення, не вирішив порушене у них питання і безпідставно відмовив йому у видачі дубліката атестату про середню освіту.

Відповідач адміністративний позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити з таких підстав. Звернення позивача на Урядову гарячу лінію щодо видачі атестату ним повно і всебічно розглянуті і на них надана вичерпна відповідь. Щодо видачі позивачу дубліката атестату про середню освіту, то відповідач зазначає, що не має можливості затвердити індивідуально для позивача зразок атестату про середню освіту. Крім цього, відповідач вказує на те, що позивач не зазначає в чому саме полягає порушення його прав і не наводить правового обґрунтування своїх вимог (а.с. 22-26).

Позовна заява містить клопотання про витребування від відповідача доказів, а саме копій звернень позивача на Урядову гарячу лінію від 27 вересня 2017 року за № ІЛ-7336488 та від 10 жовтня 2017 року № ІЛ-7336488/2, яке судом задоволено.

Інші процесуальні дії у справі не вчинялись.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Міністерство науки і освіти України (проспект Перемоги, 10, місто Київ, 01135, 38621185) в порядок і строки, визначені Законом України «Про звернення громадян», розглянути звернення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), які надійшли на Урядову гарячу лінію 27 вересня 2017 р. і 10 жовтня 2017 р., в частині надання роз'яснення щодо можливості та порядку отримання дубліката атестату про середню освіту або іншого документа, який би підтверджував здобуття ОСОБА_1 в 1972 році середньої освіти.

На вказане рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати вищезазначене рішення Миколаївського окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення від 15.12.2017 року з порушенням положень матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

Як вказує позивач, в 1972 році він закінчив Жовтневу середню школу робітничої молоді № 1 та отримав атестат про середню освіту, який ним втрачено в 2014 році. В подальшому, замість втраченого атестату, школа видала позивачу дублікат атестату про здобуття ним повної загальної середньої освіти. Позивач наполягає на тому, що виданий йому дублікат атестату містить помилку, так як повна загальна середня освіта введена лише в 1991 році Законом України «Про освіту», а тому, в 1972 році він не здобував повної загальної середньої освіти - ним здобуто середню освіту.

27 вересня 2017 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію із проханням роз'яснення правомірності видачі йому дубліката атестату про повну загальну середню освіту замість дублікату атестату про середню освіту із посиланням на нормативні акти. Також, у цьому зверненні позивач порушив питання забезпечення порядку видачі йому дубліката атестату про середню освіту (а.с. 28).

10 жовтня 2017 року позивач повторно звернувся на Урядову гарячу лінію із заявою аналогічного змісту та знов просив пояснити підстави видачі йому дубліката атестату про повну загальну середню освіту (а.с. 29).

30 жовтня 2017 року відповідач, посилаючись на норми ст.34 Закону України «Про загальну середню освіту» та постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 року № 645 «Про документи про загальну середню та професійно-технічну освіту державного зразка і додатки до них» (далі - Постанова № 645), своїм листом № 2.4.-2649 роз'яснив позивачу, що документи про середню освіту, видані до запровадження атестатів про повну загальну середню освіту, є дійсними. Крім цього, відповідач зазначив, що Постанова № 645 не передбачає можливості виготовлення документів про освіту зразка Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - УРСР) (а.с. 5-6).

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до вимог ст.34 ч.5 Закону України «Про загальну середню освіту» випускникам закладів освіти, що забезпечують здобуття базової та профільної середньої освіти, видається відповідний документ про освіту. Зразки документів про загальну середню освіту затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Виготовлення документів про загальну середню освіту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Постановою КМУ № 645, затверджені зразки документів про освіту. В п.2 абз.5 цієї постанови визначено, що документи про загальну середню та професійно-технічну освіту державного зразка і додатки до них, видані до набрання чинності цією постановою, є дійсними та не підлягають обміну.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Апелянт посилається у своєму листі та апеляційній скарзі на наведені вище норми права. Разом з тим, колегія суддів вважає, що питання полягає не в тому чи є чинним (дійсним) дублікат атестата про повну загальну середню освіту, виданий позивачу. Він вважає, що йому виданий документ, який не відповідає дійсності, так як позивач в 1972 році не здобував повної загальної середньої освіти, а ним здобута середня освіта і позивач вірно наголошує на тому, що отримана ним середня освіта не є тотожною нинішній повній загальній середній освіті.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що п.2 абз.5 Постанови № 645 не може бути застосований до спірних правовідносин.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що позивач не просить видати йому дублікат атестату про середню освіту зразка УРСР та/або затвердити для нього окремий зразок такого атестату, про що вказує відповідач у своїх запереченнях - позивач просить видати йому дублікат атестату про середню освіту, який відповідатиме вимогам Постанови № 645, а тому фактично відповідач надіслав позивачу лист з відповіддю на питання, які позивач перед ним не ставив, і з урахуванням цього лист відповідача суд не може визнати обґрунтованою відповіддю на звернення позивача. В даному випадку обґрунтованою відповіддю слід визнати роз'яснення позивачу можливості та порядку отримання ним дублікату атестату саме про середню освіту - ту освіту, яку отримав позивач, чого лист відповідача не містить.

Спірні правовідносини склались між сторонами на підставі розгляду звернень позивача і врегульовані Законом України «Про звернення громадян». Позивач у своїх зверненнях просив позивача роз'яснити йому правомірність і правові підстави видачі дубліката атестату про повну загальну середню освіту замість вірного дублікату атестату про середню освіту. В той же час, у позові позивач просить суд покласти на відповідача обов'язок виготовити виправлений дублікат атестату про середню освіту МК № 46211419, тобто у позові міститься вимога, з якою позивач не звертався у зверненнях до відповідача.

Відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням того, що відповідач порушив права позивача при розгляді його звернень, а також враховуючи те, що позивач не заявляв відповідачу тієї вимоги, яка складає предмет цього позову та використовуючи право, надане суду вищенаведеною нормою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідача слід зобов'язати повторно розглянути звернення позивача.

При повторному зверненні відповідачу слід входити з того, що відповідно до вимог ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

З урахуванням цієї конституційно норми, відповідач повинен роз'яснити позивачу в який спосіб він може реалізувати своє право на отримання дублікату атестату про середню освіту.

Також відповідачу слід врахувати те, що, хоча Постановою № 645 не затверджено зразок атестату про середню освіту, це не може бути перешкодою для отримання позивачем документу про здобуту ним освіту - відповідач не позбавлений права зробити необхідні застереження чи відмітки на атестаті.

Стосовно доводів апелянта про те, що позивач не пояснює в чому саме полягає порушення його прав і не наводить правового обґрунтування своїх вимог, колегія суддів зазначає, що на теперішній час позивач фактично не має документа про освіту - оригінал атестату про середню освіту ним втрачено, а виданий дублікат атестату про повну загальну середню освіту не відповідає здобутій ним освіті. Також, колегія суддів звертає увагу відповідача на те, що ст.106 КАС України, в редакції чинній на час звернення позивача до суду, не вимагала від позивача наведення правового обґрунтування своїх вимог.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2017 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.