Постанова № 73041191, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 359/219/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Яковлєва Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Дикуши Владислава Васильовича - Батечко Руслани Сергіївни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Дикуши Владислава Васильовича про визнання нечинною та скасування постанови про накладення стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Дикуши В.В. про визнання нечинною та скасування постанови про накладення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 жовтня 2017 року до нього в службове приміщення прибув інспектор відділу безпеки дорожнього руху у м. Бориспіль Дикуша В.В. та вручив вимогу № 143 щодо негайного вжиття заходів по заміні кришки люка телефонної комунікації по вул. В. Момота в м. Бориспіль, де прокладені кабельні проводи Бориспільської станційно-лінійної дільниці №2 Броварського районного центру телекомунікації №223 Київської міської філії ПАТ «Укртелеком». Оскільки на той момент на дільниці в наявності не було необхідних кришок для люків, то позивач того ж дня перекрив кабельний люк залізобетонною плитою та замовив в Київській філії ПАТ «Укртелеком» три люки, які отримав 01 листопада 2017 року та провів заміну пошкодженої кришки.

02 січня 2018 року ОСОБА_5 отримав поштою листа від Бориспільського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області про відкриття відносно нього виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови УПП. Наступного дня, позивач звернувся до Бориспільського МРВ ДВС ГТУЮ у Київській області, де ознайомився з постановою інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м. Борисполі Дикуші В.В. про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено: постанову інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в м. Борисполі Дикуши В.В. серії АР № 785814 від 31 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП - скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2017 року інспектором відділу БДР у м. Бориспіль лейтенантом поліції Дикушею В.В. вручено начальнику дільниці СЛД №2 ОСОБА_5 вимогу № 143 разом з фотознімком, якою зобов'язано останнього негайно вжити заходи по заміні кришки люка по вул. Момота. Цією ж вимогою позивача попереджено, що у разі її невиконання будуть вжиті заходи щодо притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-28 КУпАП.

31 жовтня 2017 року відповідачем прийнято постанову серії АР № 785814, якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана позивачем постанова серії АР № 785814 від 31 жовтня 2017 року є протиправною, оскільки відповідачем порушено право позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що вимогою інспектора відділу БДР у м. Бориспіль лейтенанта поліції Дикуши В.В. від 30 жовтня 2017 року позивач був попереджений про можливість притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 188-28 КУпАП, а не ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновком, виходячи з наступного.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Ст. 268 КУпАП визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення наведеної норми інспектором поліції Дикушею В.В. 30 - 31 жовтня 2017 року не здійснено перевірки виконання врученої позивачу вимоги та, як наслідок, не встановлено чи було здійснено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 188-28 КУпАП чи ч. 1 ст. 140 КУпАП.

З матеріалів справи також вбачається, що вимогою від 30 жовтня 2017 року інспектор поліції Дикуша В.В. застеріг та попередив ОСОБА_5 про можливе настання адміністративної відповідальності ст. 188-28 КУпАП .

Розділом 1 ДСТУ 3587-97 про Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди, затверджені 31 липня 1997 року наказом № 441 Держстандарт України (Далі по тексту - ДСТУ 3587-97) встановлено, що цей стандарт поширюється на автомобільні дороги, вулиці і дороги міст та населених пунктів, залізничні переїзди. Установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху. Вимоги стандарту є обов'язковими.

Згідно п. 3.1.10 ДСТУ 3587-97 зруйновані кришки і решітки повинні бути негайно огороджені і позначені відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Їх заміна повинна бути проведена протягом доби з моменту виявлення.

Згідно показів свідка ОСОБА_6 встановлено, що одразу після отримання ОСОБА_5 вимоги інспектора від 30 жовтня 2017 року ним було надано вказівку свідку та негайно накрито зруйнований люк залізобетонною плитою.

Пунктом 3.1.10 ДСТУ 3587-97 надано пряму вказівку на те, що заміна зруйнованого люка повинна бути проведена протягом доби з моменту виявлення.

Проте, інспектор відділу БДР у м. Бориспіль лейтенант поліції Дикуша В.В. всупереч вимог п. 3.1.10 стандартів, встановив непередбачений нормами ДСТУ 3587-97 строк для заміни зруйнованого люку, а саме - негайно.

Незважаючи на письмове попередження ОСОБА_5 стосовно можливого настання адміністративної відповідальності за невиконання вимоги від 30 жовтня 2017 року передбачене ст. 188-28 КУпАП , інспектором поліції Дикушею В.В. складено на позивача постанову за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Частиною 1 ст. 140 КУпАП встановлено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, не вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доказів складання відносно ОСОБА_5 постанови за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-28 КУпАП, суду не на надано, як і не надано доказів того, що оскаржувана позивачем постанова була складена з наданням можливості позивачу під час розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності бути присутнім та надавати усні, або письмові пояснення по факту встановлених інспектором подій.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що оглядовий колодязь на перехресті вул. Ватутіна - Момота в м. Борисполі перебуває на балансі районного центру телекомунікації № 223 ПАТ «Укртелеком», відповідно за належне утримання колодязя відповідає СЛД № 2 КМФ ПАТ «Укртелеком», в особі його начальника. Разом з тим, враховуючи вжиття позивачем невідкладних заходів з метою усунення виявлених та зафіксованих в вимозі № 143 від 30 жовтня 2017 року порушень та фактичне виконання ним вимоги, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесена постанова про притягнення ОСОБА_5, до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, винесеною без достатніх доказів, які б підтверджували його вину за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Вказані обставини не були враховані відповідачем під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не спростовані доводами апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині закриття провадження по справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У зв'язку з встановленими та не оспореними учасниками справи обставинами справи стосовно виконання позивачем та усунення вказаного у вимозі № 143 інспектора відділу БДР у м. Бориспіль від 30 жовтня 2017 року недоліку щодо заміни люка, та відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення є правомірним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника відповідача Інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Дикуши Владислава Васильовича - Батечко Руслани Сергіївни - залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді О.Є. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2018 року.