Постанова № 73041037, 27.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/960/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства "Максі Паритет", треті особи: Товариство з обмеженою відповідвльністю "БЬЮТОН", Товариство з обмеженою відповідвльністю "АКЦЕНТ-БАНК" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва, та визначення способу виконання судового рішення шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПП «Максі Паритет» за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Максі Паритет", треті особи: Товариство з обмеженою відповідвльністю "БЬЮТОН", Товариство з обмеженою відповідвльністю "АКЦЕНТ-БАНК" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва, та визначення способу виконання судового рішення шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПП «Максі Паритет» за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Деснянським районним управлінням ГУ ДСНС у місті Києві складено акт №29/417 за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПП "Максі Паритет" від 23 грудня 2016 року.

Як вбачається з акта перевірки, перевірено приміщення ПП "Максі Паритет" по вул. Попудренка, 52, м. Київ, як суб'єкта господарювання з високим ризиком від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, на підставі наказу ГУ ДСНС від 15 листопада 2016 року №510, у період з 22 грудня по 23 грудня 2016 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме норм Правил пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В2.5.-67:2013, ДБН В.2.2-9-2009, ДБН В.1.1-7-2002, зокрема: над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; на шляхах евакуації на рівні 1-го поверху влаштовані турнікети; приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації; приміщення обладнані несертифікованими пожежними сповіщувачами; а приміщеннях із застосуванням комп'ютерної техніки не встановлені димові пожежні сповіщувачі; приміщення будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв'язком; сигнал від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження; повітропроводи вентиляційної системи не виконані з класом вогнетривкості ЕІ-30; приміщення не забезпеченні первинними засобами пожежогасіння; не проведено технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів; щомісячно не перевірено надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання; керівник та посадова особа, що згідно наказу призначена відповідальною за пожежну безпеку на об'єкті, не пройшли навчання та перевірку з питань пожежної безпеки; двері електрощитової, складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними з класом вогнестійкості ЕІ 30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО; допускається замикання евакуаційних дверей поверхів будівлі таким чином, що важко відчиняються двері; на проїздах й проходах будівлі встановлено паркани; не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок; не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями; в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метру від електроустаткування; у приміщеннях використовуються тимчасові дільниці електромережі з порушенням вимог ПУЕ; у приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами); у приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва, та визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21 жовтня 2004 року №130 «Про затвердження інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПП «Максі Паритет» за адресою: вулиця Попудренко, 52 у Деснянському районі міста Києва.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що по-перше, п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, а позивач не довів наявність таких підстав для проведення перевірки. По-друге, позивачем при призначенні та проведенні планової перевірки було допущено ряд порушень, що нівелюють всі наслідки проведення такої перевірки. По-третє, позивач є власником приміщень, в яких проводилась перевірка, однак здає їх в оренду, відповідно, він не може по даній справі бути належним відповідачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно пункту 6 вказаного Положення ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Частина дванадцята статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).

Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинен містити конкретні календарні дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Згідно ч.4 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до ч.1-3 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

За правилами ч.5 цієї статті перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

З огляду на наведені норми законодавства судом першої інстанції вірно було визначено, що планова перевірка ПП "Максі Паритет" у межах спірних правовідносин повинна здійснюватись відповідно до річного або квартального плану, затвердженого органом державного нагляду (контролю) до 01 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, на підставі відповідного наказу та посвідчення.

Судом встановлено, що згідно наказу ГУ ДСНС від 15 листопада 2016 року №510 «Про проведення планових перевірок» на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02 листопада 2015 року №1337, із урахуванням Плану комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30 листопада 2015 року №1553, наказано, у тому числі начальникам районних управлінь ГУ ДСНС, організувати та забезпечити проведення у грудні 2016 року планових перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з графіком (додатки 1-12).

У додатку 3 до вказаного наказу зазначено про необхідність проведення перевірки ПП «Максі Паритет» за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, ступінь ризику високий, у термін 05-23 грудня 2016 року.

Разом з тим, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII встановлено заборону у 2015 та 2016 роках на проведення перевірок контролюючими органами установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без дозволу Кабінету Міністрів України, окрім як за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому, застосоване у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII поняття «контролюючі органи» стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно із Законом України від «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким визначено, що державний нагляд ((контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

ДСНС України, як зазначалося вище, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», що є чинною на момент вирішення спору, затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до яких, зокрема належить ДСНС.

Застосовуючи словосполучення «контролюючі органи», наведене у пункті 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», законодавець не уточнює, на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження.

Суд першої інстанції правильно вважає, що вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише органів доходів і зборів, як помилково вважає позивач.

Вище вказаний Закон не містить посилань, які б дозволяли дійти висновку, що поняття «контролюючі органи» необхідно розуміти у визначенні відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що наведене поняття слід застосовувати у більш широкому його розумінні, згідно з яким контролюючими органами вважаються органи, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ДСНС належить до переліку контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII.

Між тим, судом не встановлено, а позивач не надав доказів, які б підтверджували, що ПП «Максі-Паритет» за попередній 2015 рік мало обсяг доходу більше 20 мільйонів гривень, а тому перевірка позивача може бути проведена лише з дозволу Кабінету Міністрів України. Доказів наявності інших обставин, які надають право позивачу провести перевірку відповідача, без отримання дозволу Кабінету Міністрів України, а саме: за заявкою позивача щодо його перевірки, рішення суду про проведення перевірки або відповідне рішення щодо проведення перевірки з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, апелянт до суду не надав.

Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, повідомлення про проведення планової перевірки від 15 листопада 2016 року №29/371 направлено на адресу відповідача 15 листопада 2016 року, та отримане громадянином ОСОБА_3 21 листопада 2016 року. Разом з тим, згідно наданого відповідачем штатного розпису громадянин ОСОБА_3 не є співробітником ПП «Максі Паритет», а тому останнє не може вважатись належним чином повідомленим про проведення перевірки.

Також судом встановлено, що у журналі реєстрації перевірок №1 ПП «Максі Паритет» відсутній запис про проведення планової перевірки Деснянським районним управлінням ГУ ДСНС, що суперечить вимогам статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». В судовому засіданні представник ГУ ДСНС стверджував, що перевіряючим такий журнал не надали, відповідно, зареєструвати свій візит не було можливості, однак, жлдних доказів на підтвердження зазначеного не надав.

Необхідно звернути увагу і на той факт, що відповідно до ч.6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Проте, акт перевірки не підписаний уповноваженим представником ПП «Максі Паритет», зауважень не містить, а докази відмови суб'єкта господарювання від писання такого акта перевірки також відсутні. Жодних пояснень з даного приводу представника позивача надати не зміг.

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, позивач не довів наявність правових підстав для проведення перевірки відповідача, його дії зі складання акта за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПП «Максі Паритет» від 23 грудня 2016 року не відповідають приписам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та є протиправними.

Протиправні дії ГУ ДСНС щодо призначення перевірки відповідача та складання акта за результатами її проведення не можуть мати законних правових наслідків, зокрема щодо наявності підстав для звернення до суду з даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, а тому відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Наведене також узгоджується з позицією, викладеною Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23 травня 2017 року по справі № 826/15989/16.

Окрім наведеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що згідно договору №15-09 оренди нежитлового приміщення від 10 грудня 2014 року, укладеного із ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» (орендар), ПП «Максі Паритет» передало орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення в будівлі корпусу «А» за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, площею 107,0 кв. м., а саме: кімнати №№3, 49 та частини кімнат №№16, 17 на цокольному поверсі.

При цьому підпункт «о» підпункту 3.2.2 пункту 3.2 вказаного договору зобов'язує орендаря встановити в орендованому приміщенні протипожежну сигналізацію за свій рахунок, якщо така відсутня, без подальшого відшкодування витрат орендодавцем.

В свою чергу, ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» укладено із ТОВ «Венбест» договір №326-ПСТО про спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації та технічне обслуговування установки пожежної сигналізації від 01 лютого 2013 року, додатком до якого є інструкція про порядок експлуатації установки автоматичної пожежної сигналізації та системи зв'язку.

ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» зареєстровано у Державній службі України надзвичайних ситуацій 08 червня 2017 року за №692 декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на приміщення за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, загальною площею 107,0 кв. м.

Інша частина приміщення за адресою: м. Київ, вул. Попудренка, 52, загальною площею 11 490,1 кв. м., а саме: корпус «А» - підвальний поверх, цокольний поверх, перший-дев'ятий поверхи та надбудова (1, 2), корпус «Б» - підвальний поверх, перший поверх, другий поверх (1 світло), другий поверх (2 світло + конференцзал), позивач передав у оренду ТОВ «БЬЮТОН» на підставі договору №16-150 оренди нежитлового приміщення від 01 вересня 2016 року.

За умовами даного договору (підпункти 9-11 підпункту 4.2.2 пункту 4.2) орендар зобов'язаний забезпечити функціонування та утримання мереж низького струму, включаючи (та не обмежуючись) пожежну сигналізацію, контроль доступу, відеоспостереження, телефонну мережу, комп'ютерну мережу, мобільний зв'язок; забезпечити дотримання на об'єкті вимог діючого законодавства України у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, зокрема вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки Україні та інших нормативно-правових актів; забезпечити отримання декларації відповідності матеріально-технічної бази відповідно до вимог законодавства з питань пожежної безпеки.

Враховуючи умови наведених договорів, дотримання правил та вжиття заходів протипожежної безпеки є обов'язком ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ТОВ «БЬЮТОН». Відповідно, в даному конкретному випадку ПП «Максі Паритет» не може вважатися належним відповідачем.

Також у суду виникли питання щодо того, чому копії фотознімків об'єкта перевірки, які надав відповідач, але в іншому ракурсі, ніж надав позивач, вбачається, що біля дверей присутні світлові покажчики з написом «Вихід», а двері відкриваються в напрямку виходу та виходи не захаращені, всупереч твердженням апелянта. Дане непорозуміння в судовому засіданні усунуто не було.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростували висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваній постанові.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.