Постанова № 73040993, 29.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/4429/17 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона ю ей», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівської сільської ради, треті особи: Служба безпеки України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України, Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) про визнання незаконними та скасування дозволів, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна авіаційна служба України звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона ю ей», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Софіївсько-Борщагівської сільської ради, треті особи: Служба безпеки України, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України, Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) про визнання незаконними та скасування дозволів, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, оскаржувана ухвала суду прийнята без урахування всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, а підстави щодо її прийняття є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано обґрунтованих підстав та доводів, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи, не наведено.

З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним вище адміністративним позовом.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач за змістом вказаного вище адміністративного позову звернувся з вимогою про визнання незаконними та скасування дозволів на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 1 та Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 7; визнання протиправною бездіяльності, що виявилась у погодженні об'єкта будівництва за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 1 та Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 7, та зобов'язання їх вчинити дії щодо погодження вказаного будівництва з позивачем; визнання протиправними дій, що виявились у видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 1 та Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 7; зобов'язання виконати рішення Державної авіаційної служби України від 18.07.2017 року № 24.

Одночасно з позовною заявою позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони на продовження будівельних робіт на об'єкті будівництва за адресами: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 1 та Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 7, а також зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вказаному об'єкту.

Питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі вирішувалося судом першої інстанції на час набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у новій редакції.

Відповідно до частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017 року), зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням певних особливостей, що наведені у цьому розділі.

Так, щодо заяв і скарг, які подані до набрання чинності новою редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, пункт 12 частини першої цього розділу передбачає їх розгляд за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що дана заява надіслана позивачем на адресу суду 14.12.2017 року за допомогою засобів поштового зв`язку, тобто до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо порядку вжиття заходів забезпечення позову правильно керувався чинними на момент розгляду заяви позивача процесуальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції.

Зважаючи на те, що в силу вимог частин першої та третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017 року), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи, а виключно у виняткових випадках - у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб у встановлений судом строк, судом прийнято рішення про розгляд заяви позивача в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач - суб'єкт владних повноважень - посилався на те, що самочинне будівництво на вказаному вище об'єкті унеможливлює здійснення ним належного контролю з питань забезпечення безпеки авіації, а для відновлення порушеного права необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Водночас, жодних доказів на підтвердження наведених вище обставин позивачем не надано, обґрунтованих підстав та доводів, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи, не наведено.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на продовження будівництва вказаного об'єкту до вирішення спору по суті не є співмірним із наслідками вжиття таких заходів по відношенню до невизначеного кола заінтересованих осіб, що у свою чергу не відповідає меті правового інституту забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Г. В. Земляна

Повний текст складено 29.03.2018 року.