Постанова № 73040718, 28.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року справа №805/4484/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі № 805/4484/17-а (головуючий І інстанції Чучко В.М.,) за позовом Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 на суму 7 907,86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2017 року Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - позивач, управління, пенсійний орган) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» (далі - відповідач, товариство, ПАТ «Донецьксталь») про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 на суму 7 907,86 грн. (а.с. 3-6)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» кошти з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2017 року по 30.11.2017 року на користь Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 7 907,86 грн. (а.с.77-79)

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення. Посилаеться на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що підприємство в повному обсязі виконало обов'язок щодо сплати фактичних витрат та витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у період квітень - листопад 2017 року, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у даній справі (а.с. 86-90).

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутністю їх представника.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати в частині, в якій прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Позивач, Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» є юридичною особою, зареєстроване 09.08.2002 року за № 1 266 120 0000 001011, ідентифікаційний код 30939178, місцезнаходження - 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 106 А, перебуває на обліку в Красноармійському ОУПФУ Донецької області (а.с.7-10).

Працівникам товариства призначені та виплачувались Красноармійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області та управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області пільгові пенсії на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ.

Станом на 13 грудня 2017 року товариство має заборгованість по фактичним витратам з виплати та по доставці пільгових пенсій відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня 2017 року - листопад 2017 року в сумі 7 907,86 грн., що підтверджується наявними у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період (а.с.11).

Управлінням на адресу товариства направлені розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які були отримані відповідачем. Проте, підприємством на час звернення із зазначеним позовом до суду не сплачено визначеної управлінням суми, внаслідок чого створилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період квітень 2017 року - листопад 2017 року в сумі 7 907,86 грн (а.с. 12, 13-17).

Наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема карткою особовою рахунку відповідача (а.с. 18).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності виникнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період квітень - листопад 2017 року, що регулюється нормами Конституції України та Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ)і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону №1788-ХІІ, та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України № 1058, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до преамбули Закону № 1058-ІV, останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За вимогами частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV та пункту «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

За приписами пункту 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За вимогами пункту 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 10482 від 20 грудня 2017 року на суму 6 066,87 грн., яким відшкодовані затрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за квітень - листопад 2017 року. Тобто, сума яка належала до відшкодування згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій була сплачена відповідачем відносно пенсіонера ОСОБА_1 (а.с. 45)

Щодо твердження апелянта що робітник ОСОБА_2 не перебувала з підприємством у трудових відносинах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В матеріалах справи наявні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, картка особового рахунку, розрахунок стажу стосовно пенсіонера ОСОБА_2, довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (67-68, 70-71, 72-74).

Таким чином, матеріали справи спростовують доводи апелянта щодо не перебування пенсіонерки ОСОБА_2 з підприємством у трудових відносинах.

Враховуючи, що відповідачем надано суду докази на підтвердження факту сплати підприємством відносно ОСОБА_1 сум, які належали до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції щодо стягнення з ПАТ «Донецьксталь» суми заборгованості в розмірі 6066,87 грн.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що адміністративний позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за квітень - листопад 2017 року у сумі 1840,99 грн. відповідно ОСОБА_2

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти та встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, зробив передчасні висновки.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 317, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року по справі № 805/4484/17-а в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» на користь Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень - листопад 2017 року на суму 7907,86 грн., прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині задоволення позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» на користь Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 6066,87 грн., з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» на користь Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за квітень - листопад 2017 року у сумі 1840,99 грн. - залишити без змін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та часткове задоволення позову в визначеній частині.

Таким чином, встановлено, що судом першої інстанції не встановлені всі обставини

у справі що є порушенням норм процесуального права, та у відповідності до вимог пункту 4 частини 1, 2 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України що є підставою для часткового скасування рішення, оскільки це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 805/4484/17-а за позовом Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 на суму 7 907,86 грн. - скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» коштів з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 квітня 2017 року по 30 листопада 2017 року на користь Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 6066,87 грн.

Прийняти нове рішення у відповідній частині про відмову у задоволені позову.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № 805/4484/17-а в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» (ідентифікаційний код 30939178, місцезнаходження - 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 106 а) кошти з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 квітня 2017 року по 30 листопада 2017 року на користь Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 1840,99 грн. - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 28 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття може бути оскаржено до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв