Рішення № 73039506, 28.03.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/964/17

Провадження № 2/192/49/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" березня 2018 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Стрельникова О.О.

за участю секретаря судового засідання – Корота Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеної ОСОБА_2 угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 05 липня 2016 року, відповідач отримав кредит в розмірі 14421 грн. 13 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним ОСОБА_2 угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між ним і банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

У відповідності до умов договору банк свої зобов’язання виконав в повному обсязі та видав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на 13 червня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 19819 грн. 49 коп., з яких 9146 грн. 39 коп. – заборгованість за кредитом, 560 грн. 07 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1463 грн. 40 коп. – заборгованість по пені та комісії, а також нарахований відповідно до пункту 2.2 ОСОБА_2 угоди штраф в сумі 8649 грн. 63 коп., від сплати яких відповідач ухиляється, у зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити (а.с. 4, 118).

Відповідач, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 120-121), в судове засідання не з’явився причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 122), в судове засідання не з’явився. Згідно заяви прохав перенести розгляд справи, в зв’язку з зайнятістю в іншому суді (а.с. 123-124). Належних доказів того поважності причини неявки в судове засідання суду не надав. В судове засідання 05 березня 2018 року, представник відповідача також не з’явився просив відкласти розгляд справи у зв’язку із зайнятістю в іншому процесі, доказів на підтвердження поважності відсутності в судовому засіданні також суду не надав. У зв’язку з чим, з врахуванням положень ст. 223 ЦПК України суд постановив, визнати не поважною причину відсутності представника відповідача в судовому засіданні і проводити розгляд справи у відсутність відповідача та його представника.

25 січня 2018 року до суду представником відповідача подано відзив на позов, згідно якого зазначив, що умовою укладення договору банківського рахунку під час відкриття карткового рахунку клієнту, є обов’язковим. Відповідно до п. 3.1 Умов та правил надання банківських послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, вид і строк дії якої визначений у заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір. Датою укладання договору є дата відкриття рахунку, вказана у розділі заяви «Відмітки банку». Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено обов’язки та права банку (розділ 4,5), права та обов’язки клієнта (розділи 6,7), відповідальність сторін (розділ 8), та інші умови. Посилання позивача, на те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ОСОБА_2 угода включає його ознайомлення, підтвердження та згоду із умовами надання банківських послуг, а також тарифами банку не можна брати до уваги, оскільки зазначене застереження не містить ніяких даних для ознайомлення та чи відповідають вони тим Умовам, які надані позивачем як доказ. Крім того, в них відсутній підпис відповідача про ознайомлення. Вважає, що позивачем не надано належних доказів, як щодо ознайомлення відповідача з умовами та правилами, як і щодо отримання відповідачем коштів, тому прохав відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 72-73).

Представником позивача 14 лютого 2018 року до суду надано відповідь на відзив представника відповідача. Згідно якого, зазначено, що відповідач маючи невиконані кредитні зобов’язання за якими ним неодноразово було порушено строки та порядок погашення заборгованості, за власним бажанням звернувся до позивача з метою створення сприятливих умов для виконання зобов’язання. Внаслідок чого, 05 липня 2016 року відповідач отримав кредит у розмірі 14421 грн. 13 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється починаючи з 1 по 25 число кожного місяця, відповідач надає позивачеві грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідачем добровільно підписано ОСОБА_2 угоду, в якій зазначено, що він ознайомився та згодний з Умовами та Правилами. Окрім цього, йому було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в ОСОБА_2 угоді. Зазначив, що відповідачем ОСОБА_2 угода заповнена особисто, а з копії анкети – заяви чітко вбачається, що останній погодився з Умовами та Правилами. З часу підписання ОСОБА_2 угоди пройшло більше року, відповідач до позивача з приводу, невідповідності суми боргу, списання коштів з його рахунків, не звертався, а доводи представника відповідача, щодо не ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами, жодним чином не підтвердженні, в той час, як позивачем надано суду виписку по картковому рахунку, в якій міститься інформація про рух коштів, баланс станом на дату укладання договору та всі операції за картковим рахунком, що підтверджують виконання відповідачем до певного часу належним чином своїх зобов’язань за договором (а.с. 82-99, 101-110).

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, ознайомившись з позовною заявою, відзивом відповідача та відповіддю на відзив, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, який укладається між сторонами відповідно до вимог ст.ст. 1046-1050, 1054-10561 ЦК України та відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, при цьому кредитний договір укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позикодавцем, та відповідачем ОСОБА_1, як позичальником, 05липня 2016 року була укладена ОСОБА_2 угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт без номера (а.с. 7), відповідно до якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 14421 грн. 15 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 липня 2017 року, при цьому відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним ОСОБА_2 угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті, складає між ним і банком договір, що підтверджується його підписом в угоді (а.с. 7-31).

Відповідно до умов зазначеного договору позивач передав відповідачу грошові кошти, а останній згідно з п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку (а.с. 26 зворот). Крім цього, у випадку невиконання або неналежного виконання ним взятих на себе грошових зобов’язань більше ніж 31 день відповідач зобов’язаний сплатити, згідно п. 2.2 ОСОБА_2 угоди, штраф в розмірі 13532 грн. 47 коп. (а.с. 7).

Згідно п. 1.1.3 вищезазначеної ОСОБА_2 угоди між сторонами, кінцевий термін повернення коштів 31 липня 2017 року (а.с. 7).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за формою та змістом зазначений кредитний договір між сторонами було укладено відповідно до вимог ст.ст. 626, 638, 639, 1046-1050, 1054-10561 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідач в порушення умов договору не виконав взяті на себе грошові зобов’язання та не виплатив кредит у встановлений строк в повному обсязі, в зв’язку з чим станом на 13 червня 2017 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 19819 грн. 49 коп., з яких 9146 грн. 39 коп. – заборгованість за кредитом, 560 грн. 07 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1463 грн. 40 коп. – заборгованість по пені та комісії, а також нарахований відповідно до пункту 2.2 ОСОБА_2 угоди штраф в сумі 8649 грн. 63 коп., що вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 5), а вказане свідчить про те, що у відповідача виникла прострочена заборгованість, на яку позивачем нараховані відсотки, пеня, комісія, та штраф за порушення умов договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або в поєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності має місце зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Враховуючи положення ст. 549 ЦК України, а також положення ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1463 грн. 40 коп., одночасно з вимогою про стягнення штрафу, є вимогою про притягнення відповідача до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення, а саме несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом, і тому в задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд не приймає доводи відповідача та його представника щодо не надання відповідачу для ознайомлення Умов та Правил банківських послуг, та не отримання ним грошових коштів, оскільки дані доводи спростовуються дослідженими судом доказами, а саме самою генеральною угодою, а саме п. 2.11, а також наданим розрахунком позивача. Будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позову, ні відповідачем ні його представником суду не надано.

Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за ОСОБА_2 угодою б/н від 05 липня 2016 року заборгованості у загальній сумі 18356 грн. 09 коп. є обґрунтованими та у відповідності до ст.ст. 611, 615 ЦК України підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 1, 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 278, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, який мешкає: смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Строменко, буд. 4-А, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій України 14360570, за ОСОБА_2 угодою б/н від 05 липня 2016 року заборгованість в розмірі 9146 (дев’ять тисяч сто сорок шість) грн. 39 (тридцять дев’ять) коп., по відсоткам за користування кредитом – в розмірі 560 (п’ятсот шістдесят) грн. 07 (сім) коп., та штраф – в розмірі 8649 (вісім тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 63 (шістдесят три) коп., а всього – 18356 (вісімнадцять тисяч триста п’ятдесят шість) грн. 09 (дев’ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя Стрельников О.О.