Ухвала суду № 73038345, 29.03.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/64/18

Єдиний унікальний № 235/4299/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2018 року Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.,

суддів Карабан І.І., Корнєєвої І.В.,

при секретарі Колосовій О.П.,

за участю прокурора першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3Б-огли,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в режимі відеоконференції з Кіровського районного суду м.Кіровограда кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, раніше не судимого, не одруженого, військовослужбовця військової частини польова пошта В 1603, солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 4 мотопіхотної роти, що зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, з 05.05.2016 року перебуває в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)»,

обвинуваченого за ч. 2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України –

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_2, обвинуваченого за ч.2 ст.15, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, судовий розгляд якого було відкладено на 29.03.2018 року.

Прокурор Лупіков С.М. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 діб запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6), який закінчується 13.04.2018 року, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, тяжкість злочинів, в яких він обвинувачується, з метою запобігання ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, його захисник ОСОБА_3Б-огли,. заперечували проти заявленого клопотання, мотивуючи його необґрунтованістю, відсутністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та просили змінити запобіжний захід на більш м’який, зокрема на домашній арешт, або особисте зобов»язання.

Колегія суддів, вислухавши заявлені клопотання , думку учасників кримінального проваадження, дійшла висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов»язанняі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

За приписами ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв’язків; 6) репутацію обвинуваченого.

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, національні суди в кожному випадку повинні забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, справа «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ризиків, передбачених пунктами 1, 3 , 5 ч.1 ст. 177 КПК. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.115 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, не одружений, міцних соціальних зв’язків не має, кримінальне провадження має суспільний інтерес відтак є підстави вважати, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Також, суд зазначає, що на цей час не всі свідки допитані в судовому засіданні, а отже наявний ризик незаконного впливу на свідків зі сторони обвинуваченого. Наявний також ризик предбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, оскільки йому інкримінується замах на вчинення вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України строком на 60 днів з 29 березня 2018 року по 27 травня 2018 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити як необґрунтованого.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331 КПК України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань(№6)» на 60 діб, а саме з 29 березня 2018 року по 27 травня 2018 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на домашній арешт, або особисте зобов’язання слід відмовити як необґрунтованого.

Розгляд кримінального провадження відкласти на 14.00 год. 02 травня 2018 року. Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань(№6)».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя

Судді: