Рішення № 73036588, 19.03.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/1647/17

Провадження № 2/222/67/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого – судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря Темір В.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовом керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, додаткової угоди та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В:

Керівник Волноваської місцевої прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказуючи, що на підставі розпорядження Володарської районної державної адміністрації Донецької області № 320 від 29.06.2011 року між державною адміністрацією та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, згідно з яким відповідачу надано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 105,4569 га, для сінокосіння, кадастрові номера ділянок 1421755100:04:000:1613 та 1421755100:04:000:1615, які знаходяться за межами населеного пункту на території Володарської селищної ради Володарського району Донецької області. Вказаний договір було зареєстровано у Володарському районному відділі ДРФ ДП «ЦДКЗ при Державному Комітеті України по земельних ресурсах» 13.07.2011 року за № 142170004000035. Строк дії договору становить 5 років. Відповідно до п. 17 зазначеного договору вищезазначена земельна ділянка повинна використовуватись тільки за цільовим призначенням. Також, зазначає, що 19.08.2016 року між відповідачем ОСОБА_3 та ГУ Держгеокадастру у Донецькій області було укладено додаткову угоду № 1599-СГ про поновлення договору оренди від 12.07.2011 року. Проте, під час розслідування кримінального провадження № 12015050640000358 Волноваською місцевою прокуратурою встановлено, що відповідач допустив порушення виду цільового використання земельної ділянки, а саме в 2017 році на спірній земельній ділянці засіяв сільськогосподарську культуру – пшеницю. Дане порушення є істотним, оскільки сторони заздалегідь при укладенні договору встановили тільки одне обмеження щодо використання відповідачем спірної земельної ділянки – повинна використовуватись орендарем виключно для сінокосіння та випасу худоби. Також, зазначає, що діями відповідача внаслідок нецільового використання земельної ділянки заподіяна шкода в розмірі 70626,78 грн., яку останній добровільно не відшкодував. Просив достроково розірвати договір оренди землі укладений між Володарською райдержадміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований у Володарському районному відділі ДРФ ДП «ЦДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах» 13.07.2011 року за № 14217000400035 та додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 19.08.2016 року № 1599-СГ, а також стягнути з ОСОБА_3 суму шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок в сумі 70626,78 грн. Також, просив судові витрати у вигляді судового збору стягнути з відповідача на користь Прокуратури Донецької області.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 18.12.2017 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.

Під час підготовчого провадження було задоволено клопотання сторони відповідача про допит під час судового розгляду справи свідка ОСОБА_4, а також відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Також стороною відповідача у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано, проте позивачем, а саме представником Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області надано письмові пояснення на позов.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 16.02.2018 року підготовче провадження було закрито та справа була призначена до судового розгляду по суті.

Прокурор, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області – ОСОБА_1 в судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Суду також пояснив, що відповідач не забезпечив використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, земельна ділянка була використана відповідачем для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме в 2017 році на ній була засіяна пшениця, тобто у незаконний спосіб, що завдало шкоди державі і є істотним порушенням умов договору оренди землі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області в судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Проте, надав суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що в звязку з неналежним виконанням відповідачем обов’язків встановлених договором оренди землі, і порушенням вимог чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, а саме використання орендованих земельних ділянок не за передбаченим договором видом цільового призначення, укладений між відповідачем та Володарською райдержадміністрацією договір оренди землі підлягає розірванню, а земельна ділянка поверненню у розпорядження держави.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився. Надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутність за участю його представника – адвоката ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та заперечувала проти його задоволення. Суду пояснила, що сторона позивача не надала доказів стосовно того, що між сторонами відбулося досудове врегулювання спору, тобто було дотримано порядок, передбачений ст. 144 ЗК України, а саме, що після складання ОСОБА_5 обстеження земельних ділянок державним інспектором надавалися відповідачу вказівки про усунення порушення у 30-денний строк. Позивач також не надав доказів, що після накладення на відповідача адміністративного стягнення повторно надано вказівку про припинення правопорушення. Тобто, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області порушений порядок припинення відповідачем права користування земельними ділянками, не надано можливості, до розгляду даної цивільної справи, добровільно припинити правопорушення та усунути (можливі) наслідки. Прокурор, як представник позивача, не з’ясував цих суттєвих фактів, не надав суду доказів того, що відповідач якимось чином ухилився від виконання вказівок державного інспектора, та що взагалі ці вказівки надавались відповідачу. Крім цього, зазначила, що позивачем не було надано суду жодного відповідного документу, який міг би свідчити про заподіяну шкоду та останнім не було заявлено клопотання про призначення експертизи, яка б могла підтвердити фактичну можливу наявність шкоди. Надані прокурором акти обстеження земельних ділянок не містять в собі інформації, що земельні ділянки були перепахані, що грунт, на якому була виявлена стерня, був культивований і використаний як рілля. Також, розрахунки шкоди робилися по формулі для встановлення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Проте, відповідач самовільно не займав спірні земельні ділянки, вони у нього находяться в користуванні на законних підставах, а тому вважати дані розрахунку і зазначену в них суму шкоди вірними, зробленими з врахуванням саме необхідної формули та з необхідних вихідних даних, у суду не має законних підстав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він допомагав відповідачу ОСОБА_3 займатися сінокосінням спірних земельних ділянок та випасу на них худоби. Він має вищу сільськогосподарську освіту і протягом своєї трудової діяльності застосовував спеціальну методику підсіву різних культур на пасовищах без пошкодження ґрунту, його якості, коріння трав, які ростуть на лугах та пасовищах. Така методика була застосована наприкінці 2016 року і на земельних ділянках, які знаходяться в користуванні відповідача. Оскільки трава на пасовищах та лугах швидко поїдається худобою та частково вигорає під сонцем, то було прийнято рішення підсіяти злакову культуру на земельних ділянках, без пошкодження поверхні землі, кореневища лугових трав та без застосування будь-якого добрива. Дана злакова культура разом з травою добре поїдається худобою, оскільки випас її проводиться до листопада місяця.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність нез’явившихся представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши письмові пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та письмову заяву відповідача, допитавши свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так, згідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

ОСОБА_5 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відповідно до ч.4 ст. 56 ЦПК України Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведені вище вимоги закону прокурором дотримані, що підтверджується змістом позовної заяви та про звернення до суду прокурор повідомив Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Володарської районної державної адміністрації Донецької області від 29.06.2011 року за № 320 затверджено проект землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду строком на 5 років громадянину ОСОБА_3 для сінокосіння із земель запасу сільськогосподарського призначення (поліпшені пасовища), які знаходяться на території Володарської селищної ради Володарського району Донецької області та передано громадянину ОСОБА_3 в оренду, строком на 5 років, загальною площею 105,4569 га, в тому числі поліпшених пасовищ площею 105,4569 га, із земель сільськогосподарського призначення (запас), які знаходяться на території Володарської селищної ради, за межами населених пунктів, для сінокосіння, що також не заперечується сторонами.

12.07.2011 року між Володарською районною державною адміністрацією Донецької області та ОСОБА_3, на підставі вищезазначеного розпорядження, укладено договір оренди землі, згідно умов якого останньому надано в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 105,4569 га, в т.ч. поліпшені пасовища – 105,4569 га, яка розташована на території Володарської селищної ради Володарського району Донецької області, строком на 5 років, що також не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 15 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду з метою сінокосіння.

ОСОБА_5 п. 39 договору умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання сторонами обов’язків орендаря або орендодавця згідно Закону «Про оренду землі».

Відповідно до п. 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Даний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Володарському районі Донецької області 13.07.2011 року за № 142170004000035.

19.08.2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1599-СГ від 12.07.2011 року, згідно умов якої було поновлено договір оренди землі від 12.07.2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Володарському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 13.07.2011 року за № 142170004000035, строком на 7 років.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_5 з загальним правилом, визначеним ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Але, при цьому, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються земельної ділянки та відповідно до ч.1 ст. 2 Земельного кодексу України є земельними відносинами, - при вирішенні питання про розірвання договору оренди землі (дострокового припинення земельних відносин) слід враховувати вимоги Земельного кодексу України щодо дострокового припинення права відповідача користуватись орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

ОСОБА_5 ст.ст. 34, 93, 96 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.9 ст. 93 Земельного кодексу України та ч.2 ст. 792 ЦК України відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.

Як було зазначено вище, статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» слідує, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до положень ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

ОСОБА_5 з п. «ґ» ч.1 ст. 141, ст. 143 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 144 Земельного Кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

ОСОБА_5 обстеження земельної ділянки № 205-Дк/265/А0/10/01-17 від 19.08.2017 року та № 205-Дк/265/А0/10/01-17 від 23.08.2017 року при проведенні обстеження земельних ділянок, що знаходяться на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, за межами населених пунктів з кадастровими номерами 1421755100:04:000:1613 та 1421755100:04:000:1615, загальною площею 21,3543 га та 84,1026 га відповідно, встановлено, що по всій площі обстежених земельних ділянок в наявності стерня, яка залишилась після збирання врожаю сільськогосподарської культури – пшениці, тобто земельні ділянки використовуються не за цільовим призначенням.

Відповідно до ОСОБА_5 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом земельних ділянок, що були передані в оренду відповідачу ОСОБА_3 від № 205-Дк/265/А0/10/01-17від 19.08.2017 року та № 205-Дк/265/А0/10/01-17 від 23.08.2017 року, в результаті перевірки встановлено, що земельні ділянки державної форми власності з номерами 1421755100:04:000:1613 та 1421755100:04:000:1615, площею 21,3543 га та 84,1026 га відповідно, що відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення – для сінокосіння, розташовані на території Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, використовуються не за цільовим призначенням.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 205-ДК/0091По/08/01/-17 від 30.08.2017 року, ОСОБА_3 визнано винним за ст. 53 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 205-ДК/0092По/08/01/-17 від 30.08.2017 року, ОСОБА_3 визнано винним за ст. 53 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Проте, як встановлено під час розгляду справи приписи щодо усунення виявлених порушень, що передбачено ст. 144 ЗК України, щодо орендаря ОСОБА_3 не складались.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, протягом дії спірного договору оренди землі відповідач лише один раз засіяв пшеницю на відповідних земельних ділянках, а саме в 2017 році, що не свідчить про систематичне порушення умов договору в частині нецільового використання земельних ділянок.

Також, позивачем не надано суду будь-яких доказів, що орендовані земельні ділянки знаходяться в занедбаному стані, забур’янені або заліснені, що також свідчить про відсутність систематичного порушення відповідачем взятих на себе за договором оренди зобов’язань щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами не було дотримано порядку, передбаченого ст. 144 ЗК України, що позбавило позивача та відповідача досудового врегулювання спору, а також враховуючи, що порушення допущене відповідачем є не системним, одноразовим, не триваючим, а тому жодні підстави для дострокового розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку відсутні, в зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок, то вона задоволенню також не підлягає з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Розрахунок заподіяної шкоди відповідачем було проведено відповідно до Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 року.

ОСОБА_5 пункту 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, розмір ділянки та період часу, протягом якого вона використовується не за цільовим призначенням.

Проте, як встановлено судом вище, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) щодо відповідача не виносився, а тому підстави для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, були відсутні.

Між тим слід зазначити, що покази свідка та наявність у нього спеціальної освіти, що підтверджується відповідним дипломом не спростовують висновків суду.

Судові витрати у виді судового збору сплачені позивачем при зверненні до суду на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що останньому в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі відшкодуванню стороною відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 56, 76-83, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 598, 629, 651 ЦК України, ст.ст. 20, 32, 34, 93, 96, 141, 143, 144, 211 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову керівника Волноваської місцевої прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, додаткової угоди та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельних ділянок – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб – порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Повне рішення складене 28.03.2018 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Є.О. Подліпенець.