Рішення № 73034207, 13.03.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2018 року м. Ужгород№ 807/1548/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, представник – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 23 березня 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, яким з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції України від 25.09.2017 року №1459 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладання на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність,

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.10.2017 року №1580 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення з органів Національної поліції командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1,

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2017 року №474 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві командира взводу №1 роти №4 батальйону, капітана поліції ОСОБА_1,

- зобов’язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити капітана поліції ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції з 07 листопада 2017 року,

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2017 року до дня поновлення на роботі,

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнути із відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу та допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення із відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.11.2017 року начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_4О було незаконно було видано наказ №474 о/с, яким звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005425), командира взводу №1 роти №4 батальйону, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою для наказу по особовому складу №474 о/с від 07.11.2017 року вказано наказ Департаменту патрульної поліції від 24.10.2017 року №1580. А наказ №1580 від 24.10.2017 року „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" виданий на підставі „Висновку службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни в зв'язку з повідомлення 06.09.2017 року прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч.3 ст. 357 КК України командиру взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1" від 18.10.2017 року, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції 19.10.2017 року. Вказане службове розслідування було проведено на підставі наказу Департаменту патрульної поліції „ Про призначення та проведення службового розслідування" від 11.09.2017 року №4330, якому передував Наказ Департаменту патрульної поліції від 25.09.2017 року № 1459 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну посадову відповідність та службове розслідування було проведено на підставі наказу Департаменту патрульної поліції „ Про призначення та проведення службового розслідування" від 14.08.2017 року №3872

Позивач вважає, що відповідачем було порушено порядок, строки проведення та оформлення вказаних службових розслідувань. Оспорювані накази вважає протиправними та незаконними, а саме звільнення – безпідставним та таким, що порушує його права та інтереси.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, вказаних у відзиві, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відзив на позовну заяву було надано до суду представником відповідача 17.01.2018р., відповідно до якого вважає позовні вимоги безпідставними, а позов таким що не підлягає задоволенню, оскільки службові розслідування проводилися законно, без порушень, а Департаментом патрульної поліції при прийнятті рішенні щодо визначення виду дисциплінарного стягнення було враховано всі обставини і правомірно винесено оскаржувані накази.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

20 жовтня 2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ (наказ т.в.о. начальника УМВС № 447 о/с від 23.10.2008 року), а з 06.11.2015 року звільнений зі служби з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку з наказом УМВС № 265 о/с від 06.11.2015 року і 07.11.2015 року прийнятий на службу в поліцію відповідно до Наказу ГУНП в Закарпатській області № 24 о/с від 07.11.2015 року.

07.11.2017 року начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_4О було видано наказ №474 о/с, яким звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005425), командира взводу №1 роти №4 батальйону, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою для винесення Наказу по особовому складу №474 о/с від 07.11.2017 року зазначений Наказ Департаменту патрульної поліції від 24.10.2017 року №1580 „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким у зв’язку з повідомленням про підозру прийнято рішення про звільнення позивача з органів Національної поліції та якому передував Наказ Департаменту патрульної поліції від 25.09.2017 року № 1459 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну посадову відповідність.

Відносно проведення службового розслідування та винесення наказу Департаменту патрульної поліції від 25.09.2017 року № 1459 « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - попередження про неповну посадову відповідність слід повідомити наступне, так на підставі поданих матеріалів судом встановлено, що 02.08.2017 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_5 проведено перевірку з приводу скарги ОСОБА_6 щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції.

На підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.08.2017 року № 3872 було проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни командиром взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_1, за скаргою громадянина ОСОБА_6 від 02.08.2017 року.

22.09.2017 року Департаментом патрульної поліції винесено висновок службового розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром взводу №1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітаном поліції ОСОБА_1

25.09.2017 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України було видано наказ № 1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» - капітана поліції ОСОБА_1 та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Та взято зобов’язання довести до відома позивача під особистий підпис.

Так, відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 року № 230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073 ( надалі - Інструкція № 230), пунктом 3.1. Інструкції № 230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Пунктом 5.2 Інструкції № 230 визначено, що початок службового розслідування визначається датою наказу про його призначення і, згідно пункту 5.3 «Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування».

Наказ Департаменту патрульної поліції « Про призначення та проведення службового розслідування» датується 14.08.2017 року № 3872 (який надійшов ймовірно засобами електронного зв’язку та був зареєстрований в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві тільки 01.09.2017 року, вх №258-еп), висновок за результатами службового розслідування оформлений комісією, яка його проводила 22.09.2017 року, а затверджений був такий висновок 25.09.2017 року, тобто з порушенням місячного строку. Та вже 25.09.2017 року було винесено наказ № 1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» яким застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву поданому до суду зазначено, що 12.09.2017 року, у зв'язку з необхідністю продовження строків службового розслідування, Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП направило начальникові Департаменту патрульної поліції НПУ вмотивований рапорт на продовження строків проведення службового розслідування. На підставі чого, у відповідності до п.5 Інструкції МВС України № 230 строки проведення службового розслідування було продовжено.

Суд не може погодитися з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне.

Так судом встановлено, що рапорт начальника Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП від 12.09.22017р. не відповідає інструкції МВС України №230 відносно мотивації продовження строків проведення службового розслідування, оскільки в ньому не наведено жодної причини, що могла стати підставою для продовження строку проведення службового розслідування, призначеного ще 14.08.2017 року та не вказано строк, на який начальник УПП в містах Ужгороді та Мукачеві просить Департамент патрульної поліції Національної поліції України продовжити службове розслідування. (а.с.80)

Рапорт це письмовим зверненням до посадової особи вищого рівня із висловленням відповідного прохання. Не мотивований рапорт не може породжувати правові підстави для продовження строку проведення службового розслідування. Рапорт є службовим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення посадової особи вищого рівня.

В матеріалах справи наявний на окремому аркуші паперу розміром 9 см. на 9 см. (з відсутньою конкретною датою) підпис начальника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, не може бути безумовним свідченням прийняття уповноваженою особою «рішення про надання згоди на продовження строку проведення призначеного службового розслідування». (а.с. 79)

Рішення у формі наказу чи розпорядження про продовження проведення призначеного наказом від 14.08.2017 року №3872 службового розслідування не приймалось.

У відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет, завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати.

Доказів отримання будь - якого рішення про продовження термінів проведення службового розслідування виданого особою, яка призначила службове розслідування, відповідачем не надано.

Про прийняття (в разі прийняття) рішення щодо строку проведення службового розслідування повинні бути проінформовані особи, відносно яких вона проводиться, що відповідно зроблено не було. Так службове розслідування було продовжено фактично не у спосіб, встановлений Інструкцією №230.

Так судом встановлено, що з боку відповідача відбулося порушення строків виконання дисциплінарного стягнення, що визначено згаданим наказом. Так, з наказом від 25.09.2017 року № 1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності - попередження про неповну посадову відповідність» позивач був ознайомлений в день свого звільнення 07.11.2017 року, тобто після спливу місячного строку.

Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Таким чином, відповідачем порушено строки виконання дисциплінарного стягнення та вимоги Дисциплінарного статуту ОВС.

Крім того такий вид стягнення, як – «попередження про неповну посадову відповідність» має застосовуватися за недостатній професіоналізм, відсутність належної правової підготовки, за об'єктивної необхідності відсторонення працівника від виконання обов'язків на час перепідготовки та за наявності висновку атестаційної комісії.

Стаж служби ОСОБА_1 в поліції у пільговому обчисленні становить - 16 років 10 місяців 02 дні. За професіоналізм у роботі його було призначено на посаду командира взводу, присвоєно спеціальне звання «капітан поліції», при прийнятті на роботу в поліцію позивач проходив професійний відбір конкурсною комісією, відповідно до Дисциплінарного Статуту ОВС за старанність, сумлінне та бездоганне виконання службових обов'язків у 2017 році застосовувалося заохочення - оголошення подяки.

В подальшому перед винесенням оспорюваних наказів позивач отримав «зауваження», як вид дисциплінарного стягнення.

Оскільки позивач не був згідним з наказом отриманим в день свого звільнення то написав пояснення на окремому аркуші, де вказав, що законів не порушував, а факти, які встановлені в результаті службового розслідування не відповідають дійсності.

З огляду на порушення термінів проведення та оформлення службового розслідування, визначені Інструкцією № 230, строків виконання даного дисциплінарного стягнення, відмінних від строків накладення, не ознайомлення з наказом, не співрозмірність типу стягнення та інших порушень - суд вважає, що наказ департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.09.2017 № 1459 є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відносно проведення службового розслідування та винесення наказу Департаменту патрульної поліції від 24.10.2017 року № 1580 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення позивача з органів Національної поліції; наказу Департаменту патрульної поліції від 07.11.2017 року № 474 о/с « По особовому складу» суд повідомляє наступне.

07.11.2017 року позивачу було вручено під розписку(ознайомлено) наказ (витяг) за № 474 о/сдатований 07.11.2017 року «По особовому складу», що був виданий у м. Києві, начальником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, який однак надійшов та був зареєстрований в Управлінні патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві 24 .11.2017 року за вх.№ 73о/с. Згідно даного Наказу (витягу) позивача, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» було звільнено зі служби в поліції.

У висновку службового розслідування від 11.09.2017року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України зазначено, що за недобросовісне виконання службових обов’язків, вчинення дисциплінарного проступку, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2, 3, 4, 6, 8, 9 ч.1, ч.2 ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України», ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію України», згідно повідомлення про підозру від 06.09.2017 року капітану поліції ОСОБА_1, що виразилося у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.357 КК України, систематичні порушення службової дисципліни, систематичні порушення нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, на підставі п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України командиру взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити з органів внутрішніх справ.

Так Наказ №1580 від 24.10.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» містить посилання, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 11.09.2017 року №4330 було проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни в зв'язку з повідомлення 06.09.2017 року прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 357 КК України командиру взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_1 та за наслідками, якого прийнято рішення звільнити командира взводу з органів Національної поліції України. "

Як вбачається зі спірного наказу, основною підставою звільнення позивача з займаної посади зазначено оголошення 06 вересня 2017 року прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 та ч.3 ст.357 КК України.

Ст. 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, може бути використано як доказ в адміністративній справі.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС у разі проведення за фактом учинення проступку кримінального провадження на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня закінчення кримінального провадження. Кримінально-процесуальним законом визначено поняття кримінального провадження. Згідно ст. 3 КПК України кримінальне провадження складається зі стадій досудового розслідування та судового провадження.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Судове провадження включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Судом встановлено, що підозру позивач особисто не отримував та не був допитаний в якості підозрюваного щодо будь-якої підозри.

Відсутній обвинувальний вирок за результатами розгляду кримінального провадження, яким би позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить презумпції невинуватості, яку передбачено ч.1 ст. 62 Конституції України.

При цьому тільки вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, може бути використано відповідачем як доказ в адміністративній справі. Тому висновок службового розслідування, в якому стверджується, що позивач вчинив умисний корупційний злочин суд не може вважати законним та обґрунтованим.

Матеріалами службового розслідування не може доводитися вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 та ч.3 ст.357 КК України.

Згідно з ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ч.2).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що п. 2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 26.09.2006 року по справі "Грабчук проти України" зазначив, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною. Питання, чи, порушує, твердження посадової принцип презумпції невинуватості, має бути з'ясоване у контексті тих фактичних обставин, у яких це твердження було зроблене.

В розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988 у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії», принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов'язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб'єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб'єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, в рішенні від 10.02.1995 у справі «ОСОБА_7 де Рібемон проти Франції», де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, порушення статті 6 пункту 2 мало місце.

Таким чином, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою. Він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином «доведення вини відповідно до закону», та перебираючи на себе функцію суду.

Розпочате кримінальне провадження не може слугувати підставою для винесення наказу про звільнення позивача.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію України» поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Однак, як встановлено судом, позивача не було відсторонено від посади, що підтверджено відсутністю прийнятих наказів про відсторонення позивача від займаної посади, натомість позивача звільнено з займаної посади, де однією з підстав вказана наявність кримінального провадження та вручення йому повідомлення про підозру.

Проте вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу та набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення такої особи до кримінальної відповідальності є різними підставами для притягнення особи до відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Правовою підставою для звільнення особи за вчинення проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу є наявність в її діях (бездіяльності) складу такого проступку, а для звільнення особи у зв'язку з вчиненням нею кримінального правопорушення - набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Водночас, суд наголошує, що під час розгляду справи, суд встановлює лише правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни та обставину чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час прийняття наказів про звільнення позивача.

При цьому, суд не встановлює обставин, що стали підставою проведення службового розслідування та не досліджує достовірність подій та обставин, які викладені у висновку службового розслідування, яке як і в попередньому випадку проведено та оформлено з порушення термінів визначених Інструкцією № 230, базується на факті оголошення підозри та нібито на систематичному порушенні позивачем норм.

На підставі наведеного суд вважає, що накази департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.10.2017 року № 1580 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення з органів Національної поліції та від 07.11.2017 року № 474 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції є неправомірними, винесені з порушенням Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, норм підзаконних нормативно-правових актів, Дисциплінарного статуту ОВС.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок 100) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку 100 - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку 100, обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року за № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (зареєстрована в Мінюсті України 29.04.2016 року за № 66928799, далі Порядок), згідно п. 1 якого - ці порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейський Національної поліції, при цьому, згідно положень Порядку грошове забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів.

Згідно з абзацом п'ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року за № 13, при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

У відповідності до довідки про доходи Департаменту патрульної поліції від 13.12.2017 року № 2300,розмір заробітної плати ОСОБА_8 за вересень 2017 року складає 6062,73 грн. (30 календарних днів) та жовтень 2017 року – 5590,00 (31 календарних днів), відтак, середньомісячний розмір заробітної плати складає 5826,37 грн. (11652,73грн./2), середньоденний розмір заробітної плати складає 191,03 грн. (11625,73 грн./61 календарний день).

Виходячи з наведеного (з моменту звільнення позивача), за листопад 2017 року стягненню на користь позивача підлягає 4393,69 грн. (191,03 грн. * 23 календарних днів), за грудень 2017 року 5921,93 грн. (191,03 грн. * 31 календарних днів), за січень 2018 року 5921.93 грн. (191,03 грн. * 31 календарний день), за лютий 2018 року 5348,84 грн. (191,03 грн. * 28 календарний день), за березень 2018 року – 2292,36 грн. (191,03 грн. * 12 календарних днів).

= 23 878,75

На підставі наведеного та керуючись статтями 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньмісячного заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції України від 25.09.2017 року №1459 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині накладання на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.10.2017 року №1580 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення з органів Національної поліції командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2017 року №474 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві командира взводу №1 роти №4 батальйону, капітана поліції ОСОБА_1.

Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції з 07 листопада 2017 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код 40108646) на користь ОСОБА_1 (Закарпатська область, Мукачівський район, с.Горонда, вул.Залізнична, 34) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2017 року по 12 березня 2018 року в розмірі 23878,75 грн. (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят вісім гривні сімдесят п’ять копійок).

Рішення в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 5826,37 грн. (п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень тридцять сім копійок) підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_9