Ухвала суду № 7303402, 23.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

справа № 2-а-6680/09/0570 Суддя 1-ї інстанції Кірієнко В.О.

Суддя доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2009 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Безруковій В.М.,

за участю: сторони не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року по справі № 2-а-6680/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Квітень” м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2009 року № 0000883310/0 та № 0000892310/0 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2009 року № 0000883310/0 та № 0000892310/0, якими позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 72687,00 грн., та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 68864,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, ухвалу суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що ТОВ „Квітень” є юридичною особою та зареєстрований 11.10.2000 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області. Відповідно до Договору генпідряду № 14 від 16.05.2007 року, укладеного між ТОВ „Квітень” та ТОВ „Майстер-Буд-Південь, ТОВ „Квітень” є замовником будівництва житлового комплексу з об'єктами громадського призначення по пр. Будівельників 141-А в м. Маріуполі. Відповідно до Договору № - ФОН/577 від 05.07.2007р. про спорудження та фінансування об'єкту будівництва, укладеного між ТОВ «Майстер Фінанс» та ТОВ «Квітень», останній є забудовником, який за умовами цього договору зобов'язується збудувати (організувати спорудження) об'єкту будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування у складі цього об'єкту будівництва в довірчу власність у порядку, в строки та на умовах договору.

В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення з боку ТОВ “Квітень” п.п. 7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.8 ст.1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 п.п. 7.7.1. абз. а) п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі Акту перевірки № 672/23-2/31132432 від 25.03.2009 року Жовтневою МДПІ були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Виходячи з висновків Акту перевірки, встановлені порушення за результатами взаємовідносин позивача з контрагентами, а саме з ТОВ «Майстер-Буд-Південь», ТОВ «Майстер Фінанс» та іншими контрагентами. Відповідач вважає, що позивачем протиправно до складу податкового кредиту за спірний період включені суми ПДВ по будівництву житлового комплексу з об'єктами громадського призначення, надані ТОВ «Майстер-Буд-Південь», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства у зв'язку з нікчемністю правочину.

Суд першої інстанції зробивши аналіз доказів, правильно вважав такі твердження відповідача помилковими, так як спірні договори виконуються, що підтверджується виписаними накладними, платіжними дорученнями, довідками вартості виконаних робіт.

У разі інвестування забудовником коштів у об'єкт будівництва, він відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" повинен укласти з фінансовою установою договір управління майном, договір про участь у ФФБ та виконувати Правила ФФБ, які визначає фінансова установа - управитель.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (із змінами, внесеними Законом України від 15.12.2005 р. № 3201 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління.

Таким чином, у разі інвестування та фінансування будівництва житла фізичними та юридичними особами, на суб'єктів таких взаємовідносин норми Закону України "Про інвестиційну діяльність" не розповсюджуються.

Відповідно до ст. 317 Господарського кодексу України договори на капітальне будівництво відносяться до договорів підряду. Сторони договору підряду на капітальне будівництво, порядок укладання та порядок розрахунків за таким договором визначені у главі 33 "Капітальне будівництво" Господарського кодексу України.

З наведеного виходить, що висновки відповідача про те, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Майстер-Буд-Південь» виходить за рамки договору фінансування будівництва та не відповідає вимогам ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" є помилковим.

Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене, посилання відповідача на нікчемність договорів є безпідставним і судом правильно до уваги не приймаються, оскільки укладені позивачем договори з контрагентами направлені на реальне виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався. Крім цього, суд зазначає, що вони не пов'язують відсутність права платника податку на нарахування податкового кредиту у зв'язку з нікчемністю правочину, а навпаки доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 22 вересня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року по справі № 2-а-6680/09/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Квітень” м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2009 року № 0000883310/0 та № 0000892310/0 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року по справі № 2-а-6680/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 23 грудня 2009 року , повний текст буде виготовлений 28 грудня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.