Рішення № 73033899, 29.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 р. Справа№805/209/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 м. Волноваха

про: стягнення податкового боргу у розмірі 3934,80 з єдиного податку з фізичних осіб.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 3934,80 з єдиного податку з фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку на загальну суму 3934,80 грн., з якої 2364,22 грн. – основний платіж, 1205,82 грн. – штрафні санкції, 364,76 грн. – пеня.

Представник позивача, ОСОБА_2, до суду з’явилась, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відзив на позовну заяву суду не надала.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 28 лютого 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року розгляд справи відкладено на 12 березня 2018 року, в зв’язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року розгляд справи відкладено на 26 березня 2018 року, в зв’язку з клопотанням представника позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляд по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з’явився у судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа – підприємець 28 лютого 2012 р. № 22390000000004020, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та перебувала на обліку у Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. 20 травня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за № 22 390060002004020.

27 січня 2014 року відповідачем подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої відповідачем змінена ставка єдиного податку, а саме зі ставки 15% на ставку 18% (а.с. 21).

Як вбачається з розрахунку суми заборгованості відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом по єдиному податку на загальну суму 3934,80 грн., яка складається з:

- 171,82 грн. – відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.02.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.03.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.04.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.05.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.06.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.07.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.08.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.09.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.10.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.11.2015 року;

- 219,24 грн. - відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.01.2014 року № 1405335100697, строк сплати до 20.12.2015 року;

- 1205,82 грн. – штрафні санкції, нараховані згідно податкового повідомлення – рішення від 29 січня 201 року № НОМЕР_2;

- 364,76 грн. – пеня, за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань.

Судом встановлено, що 29 січня 2016 року ДПІ у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань несплати (неперерахування) платником податків – фізичної особи суми єдиного податку, за результатами якої складено акт № 60/05-33-17-04/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення строків сплати єдиного податку , згідно п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 60/05-33-17-04/НОМЕР_1 від 29 січня 2016 року ДПІ у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_2 від 29 січня 2016 року, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1205,82 грн.

Зазначене податкове повідомлення – рішення отримано позивачем особисто відповідачем 25 лютого 2016 року, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 291.2, 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Приписами п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно п. 292.1, 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв’язку з наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків, 17 грудня 2015 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 2080-25 про стягнення суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями в розмірі 1048,78 грн. Зазначена вимога направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримана особисто відповідачем 24 грудня 2015 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 22).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до законів України.

Оскільки, 21 травня 2015 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність підлягає стягненню сума заборгованості з 20 лютого 2015 по 20 червня 2015 року, яка складає 1048, 78 грн.

Також, згідно пояснень представника позивача вбачається, що в зв’язку з припиненням підприємницької діяльності ОСОБА_1 податковим органом були зменшені податкові нарахування з червня 2015 року по грудень 2016 року (219,24 грн. х 6 = 1315,44 грн.), що дорівнює сумі зменшення по КОРу.

Таким чином, заборгованість у розмірі 1315,44 грн. не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що сума заборгованості фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 зі сплати сум податкового зобов’язання складає 2254,60 грн., з якої 1048,78 грн. – основний платіж, який відповідач був зобов’язаний сплатити відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткуванні № 1405335100697 від 27.01.2014 року, 1205,82 грн. – штрафні санкції нараховані згідно податкового повідомлення – рішення № НОМЕР_2 від 29.01.2016 року, яка на момент розгляду справи несплачена.

Таким чином, у результаті несплати суми заборгованості відповідач не виконує свої зобов'язання перед бюджетом, порушує терміни сплати обов'язкових платежів, у наслідок чого з'явилася заборгованість перед бюджетом, що заподіює шкоду інтересам держави.

Щодо вимоги позивача стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 пені в розмірі 364,76 грн., яка нарахована за несвоєчасну сплату сум узгоджених податкових зобов’язань, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового Кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом

Згідно облікової картки платника податків вбачається, що з 04 січня 2016 року позивачу нараховано пеню на податковий борг не сплачений позивачем згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1405335100697 від 27 січня 2014 року за період з 19.10.2014 року по 03.01.2016 року.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність про що 21 травня 2015 року був зроблений відповідний запис у реєстрі.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач не мав правових підстав нараховувати відповідачу у січні 2016 року пеню.

Крім того, податковим кодексом України визначено, що нарахування пені розпочинається після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, але позивачем не надано суду розрахунку відповідно до якого б вбачалось за який період позивачу нараховано пеню та по яким зобов’язанням.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Фізичної особи ОСОБА_1 пені у сумі 364,76 грн.

Таким чином, у результаті несплати суми заборгованості відповідач не виконує свої зобов'язання перед бюджетом, порушує терміни сплати обов'язкових платежів, у наслідок чого з'явилася заборгованість перед бюджетом, що заподіює шкоду інтересам держави.

Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Приписами пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 м. Волноваха про стягнення податкового боргу у розмірі 2254,60 грн. з єдиного податку з фізичних осіб. В решті позовних вимог відмовлення.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 м. Волноваха про стягнення податкового боргу у розмірі 3934,80 з єдиного податку з фізичних осіб - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 м. Волноваха (85700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 2254 (дві тисячі двісті п’ятдесят чотири) гривні 60 копійок з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) р/р 31411699700180, МФО 834016, ОКПО 37980308.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська B.В.