Постанова № 73033006, 27.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 року Справа № 904/12434/16

місто Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області: ОСОБА_1, посвідчення №017244 від 30.05.2013 р., ;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №19 від 18.12.2017 р., представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року (повний текст складений 19.01.2018, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/12434/16

за позовом керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", м. Тернівка Дніпропетровської області

про стягнення шкоди у розмірі 291 375,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду із позовом, яким просив стягнути з комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 291 375, 92 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року у даній справі позов задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, ЄДРПОУ 31657751) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, ЄДРПОУ 37988899) збитки, що заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 291 375,92 грн., із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок 33118331700035, по коду 24062100, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Стягнуто з Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, ЄДРПОУ 31657751) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, вул. Д.Яворницького, 38 (Банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок - 35217020000291, ЄДРПОУ - 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 4 370,64 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Тернівське житлово-комунальне підприємство" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/12434/16 від 18.01.2018 року частково та винести нове рішення, яким стягнути з комунального підприємства “Тернівське житлово комунальне підприємство” на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, збитки, що заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 99 777,05 грн. .

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на користь комунального підприємства” Тернівське житлово - комунальне підприємство” витрати за проведення екологічної експертизи у розмірі 32 959,00 грн.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на користь комунального підприємства” Тернівське житлово- комунальне підприємство” судовий збір у розмірі 6 555,00 грн.

Узагальнені доводи Комунального підприємства” Тернівське житлово- комунальне підприємство” викладені в апеляційній скарзі:

- відповідач дійсно погоджується з тим, що підприємством дійсно нанесена шкода за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок роботи без дозволу, але не згодний з розрахунком, в якому розмір шкоди значно завищений на думку відповідача.

- судом першої інстанції не враховано фактичний час роботи джерела, який підтверджуються даними журналу обліку роботи обладнання котельні 3/4 мрн. погодинно, що є доказом того, що в другому періоді одночасно шість котлоагрегатів не працювало та у відповідності до Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів підприємства зазначено про можливість роботи одночасно не більш як 4 котла, на що посилається та підтверджує в своїх запереченнях Позивач.

- судом не враховано докази, підтверджуючі фактичні часи роботи джерела. Тобто, в розрахунок другого періоду з 21.10.2014 року по 28.12.2014 року Позивачем покладені показники 5,68 нм3\- об'ємна витрата газопилового потоку в трубі за наслідками роботи шести котлоагрегатів сумарно при 1656 годин роботи котельні 3/4 мрн.

- також, відповідач не погоджується з висновками суду щодо правомірності застосування Позивачем мінімальної заробітної плати в розрахунок другого періоду. Так, в розрахунок другого періоду з 21.10.2014 по 28.12.2014 року покладена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 218,00 грн., а в розрахунку першого періоду з 15.04.2014 року по 20.10.2014 року застосовувалась мінімальна заробітна плата у розмірі 1 147,00 грн.

У відзиві позивач зазначає що судом першої інстанції надано повні та обгрунтовані висновки на спростування усіх доводів , на які посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі, а тому вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення має бути залишено без змін.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи не може бути задоволено оскільки представником не надані докази його зайнятості у іншому суді. Також, скаржник не позбавлений можливості забезпечити у судове засідання явку іншого представника.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С. Кузнецова В.О., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року у справі № 904/12434/16 та призначено до розгляду на 27.03.2018 року.

27.03.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі на навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року у справі №904/12434/16 слід залишити без змін з наступних підстав.

Встановлені та неоспорені обставини даної справи і відповідні їм правовідносини полягають у тому, що 21 вересня 2015 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано наказ №433-П "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України" комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", що знаходиться за адресою: 51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29.

Згідно п.1 наказу, період проведення планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України – з 01.12.по 21.12.2015.

Для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", що знаходиться за адресою: 51502, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Маяковського, 29, відповідно до статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", були направлені: в.о. завідувача сектору – старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області – ОСОБА_3, головні спеціалісти – державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

У грудні 2015 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство", про що складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Планова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства проведена в присутності уповноважених осіб відповідача, а саме за участі директора ОСОБА_8, головного інженера ОСОБА_9 та інженера з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_10

При проведенні перевірки встановлено, що дозвіл № 1213500000-9 від 14.11.2008 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" втратив свою чинність 14.11.2013. Разом з тим, на час перевірки встановлено, що у період з 15.04.2014 по 28.12.2014 експлуатація джерела викидів № 4 (котельна ? МКР) здійснювалась без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що суперечить положенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Під час перевірки спеціалістами інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Акт відбору проб від 18.11.2013 №39-1-13-3. Результати надані в протоколі 26.11.2013 №39-13-3 та будуть використані при нарахуванні збитків за викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу від стаціонарного джерела викиду.

За порушення вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено протокол № 05783 про адміністративне правопорушення від 06.12.2013 (а.с.51-52) та винесено постанову №05782 від 10.12.2013 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої відповідальну особу – ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн. (а.с.53).

Суму адміністративного штрафу в розмірі 136,00 грн. відповідачем сплачено, що підтверджено долученою до матеріалів справи квитанцією від 16.01.2014 (а.с.54).

Листом від 24.12.2015 за вих. №4-6136-7-3, для розрахунку розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (викид без дозволу) КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство", позивач просив відповідача надати довідку про кількість годин роботи джерела викидів ДВ № 4 (котельна ? МКР) за період з 15.04.2014 по 28.12.2014 та в період з 21.10.2014 по 28.12.2014, окремо по кожному періоду.

Отримавши довідку за вих. №70 від 21.01.2016 (а.с. 57 том 1), позивач здійснив розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелі ДВ № 4 (котельна ? МКР) за період з 15.04.2014 по 28.12.2014.

Згідно розрахунку розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство" складає: 2 523,40 грн. + 2 277,37 грн. + 3 213,13 грн.+2 977,61 грн.+6 002,30 грн.+92 111,25 грн.+28 006,29 грн.+154 264,57 грн. = 291 375,92 грн. (а.с. 58 том 1)

Розрахунок здійснено у відповідності до п.п.3.6, 6.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008.

Оскільки відповідачем з 15.04.2014 по 28.12.2014 здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, керівник Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заподіяних такими діями відповідача збитків державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 291 375,92 грн., проти чого частково заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема:

здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів (ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") .

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Так, збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, судам необхідно встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів складу цивільного правопорушення відповідальність не настає.

За приписами 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв'язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

Винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно зі ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Поряд з цим, згідно з пунктами 2.1.2, 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №639 від 10.12.2008 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 методики).

Відповідно до п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Під час перевірки спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведено відбір проб організованих викидів стаціонарних джерел КП "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Проби відбирались у присутності представника підприємства, на місці відбору було складено акт відбору проб від 18.11.2013 №39-1-13-3, який підписано представником підприємства – начальником котельні ОСОБА_11 без зауважень, результати контролю наведені в Протоколі №39-13-3 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел (а.с. 41-50 том 1).

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Натомість, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за спеціальною формулою в разі відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини (п. 3.7 методики).

Позивачем розмір збитків розрахований за формулою:

З = mi х 1,1П х Ai х Кт х Кзi, (12)

де З - розмір збитків, грн;

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Ai - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзi - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини (Ai) визначається із співвідношення за формулою: Ai = 1/ГДКi,

де ГДКi - середньодобова граничнодопустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) i-тої забруднюючої речовини, мг/м3.

Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою: Кт = Кнас х Кф,

де Кнас - коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту та визначається згідно з додатком 1 (для м. Жовті Води Кнас = 1);

Кф - коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту та визначається згідно з додатком 2 (для м. Жовті Води Кф =1,25).

Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною (Кзi), визначається за формулою: Кзi = rBi / ГДКСДi (в розрахунку Кзi коефіцієнт приймається рівним одиниці),

де rBi - середньорічна концентрація i-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;

ГДКсдi - середньодобова гранична допустима концентрація i-тої забруднюючої речовини, мг/м3.

У разі, якщо в даному населеному пункті інструментальні вимірювання концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також якщо рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзi приймається рівним одиниці.

Колегія суддів поділяє позицію місцевого господарського суду щодо неможливості прийняття як доказу висновку експерта ОСОБА_12, з мотивів викладених місцевим господарським судом.

Так, за приписами ст. ст. 7, 9, 10 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що проведення судової експертизи здійснюється державними спеціалізованими установами, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судовими експертами, які не є працівниками зазначених установ за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом, та відомості щодо них внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Разом з цим, особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, врегульовано Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 3505/5 від 12.12.2011.

До матеріалів справи не додано доказів того, що особа, якою надано експертний висновок – ОСОБА_12 пройшов відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестований та отримав кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом.

Згідно реєстру атестованих судових експертів відомості щодо ОСОБА_12 не знайдено.

Крім того, у висновку експертизи допущено порушення, яке полягає у використанні результатів вимірювань з джерела викиду для розрахунку обсягу викидів забруднюючих речовин по кожному джерелу їх утворення. Так, спеціалістом застосовано теоретично-математичний підхід та визначено показники викидів відносно одного котла, які в подальшому застосовувалися, відповідно до часу роботи щодо кожного з 6 котлів. При цьому, жодним чином не обґрунтовано, чому 6 котлів різної потужності мають однакові показники викидів забруднюючих речовин (лише математично розділено на 6 рівних частин показники з джерела викиду, які не залежать виключно від показників джерел утворення). Такий метод дослідження, не відповідає п.п. 2.2,2.3, 3.6, 3.7 Методики розрахунку.

Відповідно до п.2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єкт господарювання інструментально-лабораторними методам контролю та розрахунковими методами.

При розрахунку збитків можливо застосовувати лише дані, які встановлені державними інспекторами під час відібрання проб з джерела викиду.

Неправомірними є посилання спеціаліста на похибку, оскільки у відповідності до п. 2.4. Методики при порівнянні результатів вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючих речовин з установленими нормативами граничнодопустимого викиду значення похибок вимірювання не враховуються.

Згідно з п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, термін дії дозволу № 1213500000-9 від 14.11.2008 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, наданий відповідачеві, закінчився 14.11.2013.

З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" вбачається, що у період з 15.04.2014 по 28.12.2014 експлуатація джерела викидів № 4 (котельна ? МКР) здійснювалась без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було здійснено вимірювання вмісту забруднюючих речовин, що відображено у протоколі №39-13-3 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 26.11.2013.

Пунктом 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковими методами.

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання (п.2.3 Методики).

Згідно з п.3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

- характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

- даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря);

- результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

- методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до 3.11 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

У відповідності з п.4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Згідно з результатами інструментальних вимірів викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" параметри газоповітряної суміші у точці відбору (котельня, котлоагрегати) складає 5,68 нм3/с.

Згідно довідки комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" про кількість годин роботи джерела викидів ДВ№4 (котельна ? МКР) по періодам (№70 від 21.01.2016) джерело викидів працювало:

- з 15.04.2014 по 20.01.2014 – 96 годин;

- з 21.10.2014 по 28.12.2014 – 1 656 годин;

- з 08.12.2015 по 17.121.2015 – 240 годин;

- з 18.12.2015 по 21.12.2015 – 96 годин.

Згідно розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі комунальним підприємством "Тернівське житлово-комунальне підприємство", в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір компенсації збитків за наднормативні викиди за період з 15.04.2014 по 28.12.2014 складає 291 375,92 грн.

Згідно з п.4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" порушення виявлено в період з 01.12-21.12.2015 року, а тому у розрахунку відшкодування збитків слід застосувати мінімальну заробітну плату станом на грудень 2015 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" мінімальна заробітна плату з 1 вересня становить 1378 гривень.

Таким чином, позивачем взято до розрахунку менший розмір заробітної плати, у зв'язку з чим і розмірі збитків, які підлягають відшкодуванню є меншим.

Стосовно заперечень відповідача в апеляційній скарзі щодо невірного застосування кількість годин роботи джерела викидів ДВ№4 (котельна ? МКР) колегія суддів зауважує, що розрахунок збитків здійснювався на підставі довідки №70 від 21.01.2016, наданої безпосередньо відповідачем - комунальним підприємством "Тернівське житлово-комунальне підприємство". Саме ці дані (зазначені у довідці) про кількість годин роботи джерела викидів ДВ№4 (котельна ? МКР) і були застосовані спеціалістами позивача під час здійснення розрахунку.

Крім того, спеціалістом у розрахунку невірно застосовано розмір заробітної плати, оскільки відповідно до Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення. Як встановлено судом, порушення зафіксовано у період з 01.12-21.12.2015 року.

Враховуючи викладене ,колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції винесено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а скаржником не наведено доводів, які спростовують висновки суду першої інстанції викладені в рішенні.

Так, судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги розрахунок позивача (т.1 а.с. 58) з якого вбачається, що єдиним джерелом викидів забруднюючих речовин є об'єкт (цех, агрегат, установка) це котельня відповідача, яка працювала і здійснювала викиди у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом з урахуванням її роботи як джерела викидів забруднюючих речовин у атмосферу, незалежно від кількості вміщених у ній котлів. Це відповідає розумінню джерела викиду забруднюючих речовин в контексті п. 1.5 Методики №639. З огляду на це доказово неспроможними є посилання у апеляційній скарзі на кількість котлів, що не працювали одночасно, що однак, не зупинило роботу котельні, а тому часом роботи котельні слід розуміти весь час її роботи котельні як об'єкта, а не час роботи окремих котлів.

Інших доводів, окрім невірного врахування часу роботи котлів і невірного застосування розміру мінімальної заробітної плати, у апеляційній скарзі не наведено.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернівське житлово-комунальне підприємство" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року у справі № 904/12434/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2018 року у справі № 904/12434/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складений 29.03.2018року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя В.О. Кузнецов