Рішення № 73032266, 27.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2018 р.м. Одеса справа № 916/3058/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретара судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши справу № 916/3058/17

за позовом: приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО -ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50066, Дніпропетровська області, м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00190977)

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5 ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 28 483,90 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи. В режимі відеоконференції.

від відповідача: не з’явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

ВСТАНОВИВ:

11.12.2017 року позивач по справі - приватне акціонерне товариство "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО -ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" /ПрАТ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"/ звернувся до господарського суду Одеської області з вимогами про стягнення з відповідача по справі - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" /ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця", залізниця/ 28 483,90 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів за накладними № 45660784, № 45861812, № 46993341, № 47133152, № 47271150, № 45531092, № 46909529 за червень -липень 2017 року.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 10.01.2018 року.

10.01.2018 року ухвалою суду постановлено справу розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року призначено справу № 916/3058/17 до судового розгляду по суті та судове засідання по суті призначено на "06" березня 2018 р.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року доручено Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу забезпечити проведення судового засідання для розгляду справи по суті 06.03.2018 року в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

06.03.2018 року у зв'язку з відсутністю електроенергії та неможливістю проведення судового засідання в Жовтнемому районного райсуді м. Кривого Рогу ухвалою суду відкладено судове засідання у справі № 916/3058/17 на 27.03.2018 року на 12:00.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням залізницею умов договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (договір №ПР/ДН-2-13-440/НЮп 2072-70-04 від 25.12.2013 року), що призвело до простроченння термінів доставки вантажів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу. За твердженням позивача вказне підтверджується електронними цифровими підписами одержувача в графі 53 зазначених в позові накладних та відмітками залізниці в графах 49 про те, що "одержувача повідомолено про прибуття вантажу (дата та час і ЕЦП відповідального працівника залізниці)", також відмітками графах 51, 53 (дата) залізниці про прибуття та видачу вантажу.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ "Українська залізниця" в особі РФ "Одеська залізниця" до судового засідання не з’явився. Матеріали справи містять заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 223 ГК України /а.с. 82-83/.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 25.12.2013 року між ДП «Придніпровська залізниця» (далі – залізниця) та ПАТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО -ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (далі – вантажовласник) укладено договір № ПР/ДН-2-13-440/НЮп /а.с. 14-18/, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.2. договору, залізниця зобов’язалася приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, перелік яких визначається в тарифному керівництві № 1, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 26.03.2009 року за № 317 із змінами та доповненнями, чинному на момент надання послуг та додатку № 1 до цього договору.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору № ПР/ДН-2-13-440/НЮп від 25.12.2013 року /а.с. 19-25/.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” (з наступними змінами і доповненнями; далі – Статут залізниць України) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

На виконання договору в червні-липні 2017 р. зі станції відправлення Грековата Придніпровської залізниці ПрАТ ,,ЦГЗК” (відправник) на станцію призначення Ізмаїл-експорт Одеської залізниці для ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (одержувач) відправлено поїзди з вантажем (окатиші залізорудні), що підтверджується залізничними накладними № 45660784 /а.с. 26-27/, № 45861812 /а.с. 29-30/, № 46993341 /а.с. 32-33/, № 47133152 /а.с. 36-37/, № 47271150 /а.с. 39-40/, № 45531092 /а.с. 42-43/, № 46909529 /а.с. 45-46/.

Виходячи з правил ч. 3 ст. 909 ЦК України, ч. 2 ст. 307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, вказані залізничні накладні свідчать про укладення між ПрАТ ,,ЦГЗК” (відправник) та ПАТ „Українська залізниця” (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

Вагони зі складу цих поїздів на станціях слідування відчіплялись та в подальшому досилались, а саме: Колосовка (досильна накладна № 40069197 /а.с. 38/), Білгород-Дністровський (досильні накладні № 40144511 /а.с. 41/, № 4041139 /а.с. 34, № 40079220 /а.с. 35/), Одеса – Сортувальна (досильні накладні № 42068999 /а.с. 31/, 42976092 /а.с. 47/, Подольск (досильні накладні № 41871260/а.с. 28/, № 41764333 /а.с. 44/).

Внаслідок проведених залізницею дій по відчепленню названі вище вагони прибули на станцію призначення із затримкою в порушення положень Правил обчилення термінів доставки вантажів, у зв’язку із чим, суд приходить висновку, що права та інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Положеннями ст. 130 Статуту залізниць України визначено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі прострочення доставки вантажу має одержувач за умови пред'явлення накладної. За правилами ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціями або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику. Передача такого права засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції).

Відповідно до відміток на зворотньому боці вказаних в позові накладних вантажоодержувачем - ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт" здійснений переуступний підпис про передання права на пред'явлення претензій та позову вантажовідправнику - ПрАТ "ЦГЗК".

Пунктом 1.1. Правил оформлення преревізних документів, затерджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також ст.ст. 22- 23 Статуту залізниць України встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному виді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу. За договором залізничного перевезення залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пунтк призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно з п.41 Статуту залізниці зобов’язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Положеннями п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу (Правила доставки), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 116 Статуту встановлено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб’єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати – за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати – за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати – за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до Правил: залізниці зобов’язані доставляти вантажі за призначенням у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах у терміни, виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км (п.1.1); термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата (п.1.2); обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п.2.1); терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п.1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов’язані з відправленням і прибуттям вантажу (п.2.4); вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (2.10).

Положеннями п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів (ст.41,116 Статуту) (із змінами), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 865/5086 (далі – Правила), встановлено, що у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін визначені Правилами терміни, у разі затримки, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Суд, дослідивши зміст залізничних накладних, зазначає, що жодна з них не містить обов’язкових згідно п.2.9 Правил обчислення доставки вантажів відміток, у зв’язку з чим причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, нею в передбачений законодавством спосіб не оформлені.

Відповідно до абзацу 1 п.22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 (із змінами) (далі – Статут) за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов’язується сплатити за перевезення встановлену плату.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ст. 193 ГК України, в якій визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням вказаного та приймаючи до уваги той факт, що ввірені перевізнику вантажі прибули в місце призначення із затримкою, а також те, що всупереч п.116 Статуту ПАТ „Українська залізниця” не доведено виникнення прострочення не з його вини, суд погоджується з доводами позивача стосовно порушення відповідачем визначених Статутом та Правилами термінів доставки вантажів, у зв’язку з чим на підставі п.116 Статуту залізниця має бути притягнута до відповідальності у вигляді штрафу.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При вирішенні даного спору господарський суд вважає за необхідне врахувати інформаційний лист Вищого господарського суду України „Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” від 04.04.2012р. N 01-06/420/2012, у відповідності до якого розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Судом досліджено наданий ПрАТ "ЦГЗК" до позовної заяви розрахунок суми штрафу за прострочення доставки вантажу /а.с. 48/, відповідно до якого розмір штрафу становить 28 483,90 грн. з урахуванням тарифу на перевезення в сумі 7708,00 грн. без ПДВ, нормативного часу доставки 96 годин та тарифної відстані 794 км по кожному вагону. Вказаний розрахунок судом перевірено, у зв’язку із чим суд погоджується із визначеним позивачем розміром штрафу за прострочення доставки вантажу.

Разом із тим, суд критично оцінює доводи відповідача щодо зменшення розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України регламентовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження доводів щодо зменшення розміру неустойки, а саме щодо: ступеня виконання зобов'язання боржником; майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає підстав у розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України для зменшення розміру неустойки.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ "ЦГЗК" підлягають задоволенню у повному обсязі як законні та обґрунтовані.

Стосовно вимог позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред’явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 1600,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № НОМЕР_1 від 20.11.2017 року /а.с. 13/.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних позивача у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО -ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5 ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19 ЄДРПОУ 40081200) на користь приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО -ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00190977) штраф у розмірі 28 483,90 грн. /двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят три гривні 90 копійок) та судовий збір у розмірі 1600,00 грн. /одна тисяча шістсот гривень 00 копійок/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.03.2018 року.

Суддя Н.Д. Петренко