Рішення № 73032227, 28.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/486/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Луцької міської ради до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Луцької міської ради звернувся з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області (далі – Другий ВДВС м. Луцьк, відповідач) про визнання неправомірними дій державного виконавця Файчук О.В. щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31.08.2016 та зобов’язання вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31.08.2016 без сплати авансового внеску.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2018 державний виконавець Другого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_2 винесла повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого було повернуто без виконання постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31.08.2016 на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску.

Позивач зазначає, що Виконавчий комітет Луцької міської ради в силу вимог частини другої статті 26 Закону № 1404-VIII звільнений від сплати авансового внеску, оскільки під час винесення постанови про притягнення порушника до адміністративної відповідальності адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Луцької міської ради здійснює делеговані повноваження органу виконавчої влади та має всі притаманні державному органу ознаки.

Вказані вимоги чинного законодавства при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання відповідачем враховані не були, а тому його дії та рішення є неправомірними. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розглядати справу проводити за правилами Глави 11 розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове засідання призначено на 15:00 год. 28.03.2018 (а. с. 1).

До судового засідання представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримала повністю (а.с. 17).

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав, в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується розпискою про вручення повістки (а.с. 16). При цьому, заяви про розгляд справи за його відсутності, доказів поважності причин неприбуття, як і повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судове засідання до суду не надходило.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, оскільки представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, а неприбуття у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31.08.2016 фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. (а.с.12).

Вказана постанова, яка відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 1404 є виконавчим документом, була пред’явлена до виконання до Другого ВДВС м.Луцьк.

07.02.2018 державний виконавець Другого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_2 винесла повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, відповідно до якого було повернуто без виконання постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31.08.2017 на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску (а. с. 11). Вказане повідомлення надійшло на адресу позивача 12.03.2018 за вх. № 2629/1.1/18, що підтверджується штрих-кодом, розміщеним на вказаному повідомленні (а. с. 11).

Надаючи правову оцінку діям державного виконавця Другого ВДВС м.Луцьк ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, суд враховує наступне.

Статтею 1 Закону № 1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404 передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 26 Закону № 1404 до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як передбачено абзацом восьмим частини другої статті 26 Закону № 1404, від сплати авансового внеску звільняються, зокрема, державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Згідно з пунктом 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

При вирішенні питання щодо того, чи підлягає сплаті авансовий внесок при пред’явленні до виконання до органів державної виконавчої служби постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, суд виходить з такого.

Разом з тим, чіткого визначення поняття “державний орган” чинне законодавство України не містить.

Також Законом № 1404 не визначено поняття “державний орган” та не наведено чіткого переліку державних органів, які звільняються від сплати авансового внеску у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби, у зв’язку із чим підлягають застосуванню положення інших нормативно-правових актів.

Так, згідно із абзацом п’ятим частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 №, 1700-VII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1700-VII) державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно до частини першої статті 214 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Згідно з статтею 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 280/97-ВР) делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Як передбачено частинами першою, другою статті 11 Закону № 280/97-ВР, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 4 пункту “б” частини першої статті 38 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності.

Крім того, згідно із частиною четвертою статті 15 Закону № 1404 за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що під час прийняття постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративна комісія при виконавчому комітеті міської ради здійснює делеговані повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та в розумінні Закону № 1404 є державним органом, у разі звернення якого до органів державної виконавчої служби щодо виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення авансовий внесок не стягується.

Оскільки судом встановлено, що адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради, пред’являючи до виконання постанову № 552 від 31.08.2016 по справі про адміністративне правопорушення, діяла як державний орган, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону № 1404. Тому, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Другого ВДВС м.Луцьк ОСОБА_2 щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради про адміністративне правопорушення №552 від 31.08.2016 слід визнати протиправними.

Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що повідомлення від 07.02.2018 державного виконавця Другого ВДВС м.Луцьк ОСОБА_2 про повернення постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31.08.2016 стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску суперечить вимогам Закону №1404-VIII, оскільки при пред’явленні до виконання постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті міської ради у справі про притягнення до адміністративної відповідальності авансовий внесок не підлягає сплаті, у зв’язку із чим взаємопов’язані позовні вимоги про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 194, 229, 243-246, 268-269, 271-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2 щодо повернення без прийняття до виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31 серпня 2016 року.

Зобов’язати Другий відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області вирішити питання щодо прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 552 від 31 серпня 2016 року без сплати авансового внеску.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Р.С.Денисюк