Рішення № 73031442, 29.03.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2018р. Справа №905/394/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество", м.Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ

про стягнення заборгованості і сумі 12423,43 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 12423,43 грн., у тому числі основний борг в сумі 8793,56 грн., пеня в сумі 2305,58 грн., три проценти річних в сумі 266,55 грн. та інфляція в сумі 1057,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №15/761 від 15.10.2015р., додаткові угоди до нього №1 від 07.11.2016р. та № 2 від 09.11.2016р., специфікацію №6 від 22.06.2017р., видаткову накладну №4975 від 23.06.2017р., розрахунок суми позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" зареєстроване за адресою: 84306, Донецька обл., місто Краматорськь, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Згідно з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення ухвала про відкриття провадження по справі від 28.02.2018р. по справі №905/394/18 вручена уповноваженому представнику відповідача 07.03.2018р.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

15.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество", м.Дніпро (позивач, постачальник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ (відповідач, покупець) був підписаний договір поставки №15/761, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання в порядку та на умовах, встановлених договором передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одинцю, загальна ціна та виробник якого визначені специфікацією до договору, що є його невід’ємною частиною (п.1.1 договору).

Ціна продукції вказується в специфікаціях, що є о невід’ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Орієнтовна сума договору на момент його укладення складає 1666666,67 грн., без ПДВ, ПДВ-333333,33грн., всього 2000000грн. Загальна сума договору є величиною змінною та складається з сум всіх специфікацій, оформлених до договору, але не може перевищувати 2000000 грн. (п.2.2 договору).

Згідно розділу 5 договору строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, датою поставки товару вважається дата його передачі покупцю постачальником у встановленому специфікаціях місті. Постачальник зобов’язаний повідомити про дату поставки не пізніше трьох днів до фактичної дати поставки.

Договір №15/761 від 15.10.2015р. вважається укладеним та набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п.13.1 договору).

Згідно п.13.2 строк дії договору – до 31.12.2016р.

Закінчення строку дії договору не звільнює сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час його дії (п.13.3 договору).

Додатковою угодою від 09.11.2016р. до договору №15/761 від 15.10.2015р. термін дії останнього продовжено до 31.01.2018р.

На виконання умов договору між сторонами підписана специфікація №6 від 15.10.2015р. до договору, в якій сторонами встановлено найменування, загальну кількість, одиницю виміру, ціну за одиницю та загальну ціну товару – 18793,56 грн.

Крім того, у вказаній специфікації сторонами узгоджено наступні умови поставки товару: FCA м.Дніпропетровськ, склад постачальника 2010р. Строк поставки: протягом одного дня з моменту прибуття автотранспорту під навантаження та 100 % оплати.

Згідно наявної в матеріалах справи видаткової накладної №4975 від 23.06.2017р. позивачем поставлено, а відповідачем на підставі довіреності №864 від 22.06.2017р. отримано товар на суму 8793,56 грн., з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем.

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Згідно з п.9.1 договору №15/761 від 15.10.2015р. оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, вказаного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату та сертифікату якості, якщо інше не передбачено специфікацією (п.9.3 договору).

Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.9.3 договору).

Відповідно до п.3 специфікації №6 від 15.10.2015р. до договору №15/761 від 15.10.2015р. 100% оплата здійснюється по факту завантаження автотранспорту.

Відповідних відомостей щодо дати завантаження товару матеріали справи не містять.

Одночасно, відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Викладене відображає правову позицію Вищого господарського суду України, яка доведена у оглядовому листі від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, інформаційному листі від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 “Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права”.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття згідно з вищевказаною видатковою накладною.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 8793,56 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з п.10.6 договору за прострочення оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.

Згідно вказаного пункту договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 24.06.2017р. по 20.02.2018р. в розмірі 2305,58 грн.

За висновками суду, позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, внаслідок проведеного судом перерахунку, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 1916,35 грн. за період з 24.06.2017р. по 24.12.2017р., а решта вимог про стягнення пені є неправомірною.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних за період з 24.06.2017р. по 20.02.2018р. в розмірі 266,55 грн. та інфляцію за період з червня 2017р. по січень 2018р. в розмірі 1057,74 грн.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Одночасно, щодо вимог про стягнення інфляції суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що відповідач мав сплатити вартість отриманої від позивача продукції в день прийняття товару – 23.06.2017р., виходячи з того, заборгованість з оплати товару виникла з наступного дня – 24.06.2017р. нарахування інфляції за червень 2017р. є неправомірним.

В результаті проведеного перерахунку суду, інфляційні витрати підлягають стягненню за період з липня 2017р. по січень 2018р. в сумі 757,04 грн., а решта вимог в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 300,70 грн. та пені в сумі 389,23 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень на позов не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 11733,50 грн., у тому числі основний борг в сумі 8793,56 грн., пеня в сумі 1916,35 грн., три проценти річних в сумі 266,55 грн. та інфляції в сумі 757,04 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76-79, 120, 129, 165, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество", м.Дніпро до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 12423,43 грн., у тому числі основний борг в сумі 8793,56 грн., пеня в сумі 2305,58 грн., три проценти річних в сумі 266,55 грн. та інфляція в сумі 1057,74 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306 м.Краматорськ, Донецька область, ЄДРПОУ 00210602, ІПН 002106005156, №св-ва 100336168, р/р 26001601004820 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Содружество" (49127, м.Дніпро, вул.Гаванська, 17-Б, оф-15-16, ЄДРПОУ 34245231, р/р26005011041202 в ПАТ «Альфа-Банк» м.Київ, МФО 3003468) основний борг в розмірі 8793,56 грн., три проценти річних в сумі 266,55 грн., пеню в сумі 1916,35 грн. та інфляцію в сумі 757,04 грн., всього заборгованість в сумі 11733,50 грн., судовий збір в сумі 1664,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 29.03.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.03.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина