Рішення № 73031407, 19.03.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2018 Справа № 905/2502/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Нарожній М.С.

у справі за позовом: Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорі» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна», м.Київ

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Донецьксталь-металургійний завод», м.Покровськ Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ

про стягнення заборгованості в розмірі 1 808 533 038, 07 грн., 29 008 841,70 євро, 12 197,62 доларів США

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 23.10.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 27.10.2017 року;

від третьої особи: не з’явився

Позивач, Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Глорія», в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “ Інвестиційний капітал Україна”, (далі «Позивач», або «Фонд», або «Новий кредитор») звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі відповідач, або боржник, або Аплікант) про стягнення заборгованості за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI 11012 від 14.06.2011 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі третя особа) та відповідачем, в сумі 1 293 652 630, 45 грн. заборгованості по кредиту; 514 880 407, 62 грн. заборгованості по процентах; 22 681 455,70 євро заборгованості по кредиту, 6 327 186,00 євро заборгованості по процентах; 11 800,18 доларів США заборгованості по кредиту та 397, 44 доларів США заборгованості по процентах.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що він є новим кредитором за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI 11012 від 14.06.2011 року та йому, згідно з договором про відступлення права вимоги від 4.08.2017 року, укладеним між ним та третьою особою, належать права вимоги до відповідача в обсязі, встановленому договором. Як зазначає позивач, ним 11.10.2017 року на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI 11012, проте остання залишена відповідачем без виконання.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на відсутність повноважень представника позивача на підписання позовної заяви, на недоведеність суми заборгованості в обсязі, заявленому в позові та на не підтвердження переходу прав кредитора до позивача за договором про відкриття непокритих акредитивів, також, на відсутність у позивача прав стягувати заборгованість в іноземній валюті у відповідності із Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

8.02.2018 року від відповідача надійшло клопотання відкликання, заявлених у ході розгляду справи, клопотань про скасування заходів забезпечення позову, залишення позовної заяви без руху, залучення третіх осіб до розгляду справи, про призначення експертизи, про витребування доказів та колегіальний розгляд справи. Враховуючи приписи ст. 42 ГПК України суд задовольняє клопотання та розглядає справу з урахуванням заяв по суті справи.

З огляду на приписи Закону України «Про адвокатуру», ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент звернення з позовною заявою), ст. 14 Закону України «Про інститути спільного інвестування» суд вважає повноважним процесуальне представництво ОСОБА_2 в межах даної справи, та відповідно, відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності у представника позивача достатнього обсягу процесуальної дієздатності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив.

14.06.2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та відповідачем укладено договір про відкриття непокритих акредитивів № LI 11012, згідно якого Банк прийняв на себе зобов’язання надати на користь Бенефіціарів відповідача безвідкличні непокриті документарні акредитиви, в забезпечення виконання відповідачем зобов’язань перед його контрагентами – бенефіціарами.

Протягом строку дії договору сторонами укладалися додаткові угоди, копії яких надані до матеріалів справи. З урахуванням зазначених додаткових угод, між сторонами остаточно склалися наступні правовідносини. Відповідно до п. 1.2, пп. 1.2.1, пп. 1.2.2 договору про відкриття непокритих акредитивів (в редакції договорів про внесення змін №8 від 10.09.2014р., №18 від 9.12.2016р. до договору про відкриття непокритих акредитивів) банк-емітент на умовах цього договору зобов’язався надати відповідачу кредит з максимально дозволеним лімітом заборгованості в сумі 86 000 000 , 00 євро або еквівалент у російських рублях та/або доларах США по курсу НБУ на дату випуску акредитиву та/або в гривневому еквіваленті відповідної суми, який надається для купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку України для здійснення сплати за акредитивами по курсу, що склався на дату видачі кожного окремого траншу, а відповідач зобов’язався прийняти, використати згідно з цільовим призначенням та повернути банку-емітенту кожний транш кредиту, що було надано йому в рамках ліміту кредитування не пізніше через п’ять років, починаючи з дня випуску акредитивів, згідно з відповідних додаткових угод, а також сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов’язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором. Сторони домовилися про те, що кредит надається у вигляді: кредитної лінії, що передбачає право апліканта протягом дії цього договору після повернення ним суми наданого кредиту отримувати в подальшому Кредит/Транш відновлюваної кредитної лінії відповідно до здійснення оплат по Акредитивам, що підлягають оплаті до 31.05.2015 року включно; резервної кредитної лінії, що передбачає право відповідача після повернення ним сум наданого кредиту отримати в подальшому кредит/транш відновлюваної резервної кредитної лінії на цілі, визначені п. 1.3 Договору.

Проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим для акредитивів, відкритих до 3 травня 2012 року, встановлено сторонами у розмірі 10 % річних для кредитів, наданих в євро, доларах США та російських рублях, для акредитивів, відкритих після 03.05.2012 року , відсоткова ставка становить 12,5 % річних для кредитів, наданих в євро, доларах США та 13,15 % російських рублях. У разі надання кредиту у гривні, відсоткова ставка становить 22,49 % ( в редакції договору про внесення змін № 18від 9.12.2016р. до договору про відкриття непокритих акредитивів).

В рамках укладеного договору, банком було відкрито 19 акредитивів в межах додаткових угод № № 1-19 , укладених протягом 14.06.2011 - 31 серпня 2012 року, в межах яких було здійснено відкриття кредитних ліній у видах валют, визначених розділом 1 Договору.

На підставі Додаткової угоди №1 від 14.06.2011 року до Договору від 14.06.2011 року апліканту відкрито акредитив на суму 9 594 200,00 євро (дев’ять мільйонів п’ятсот дев’яносто чотири тисячі двісті євро, 00 євроцентів) (далі «акредитив № 1») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 8 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 1, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №2 від 27.07.2011 року до Договору від 14.06.2011 апліканту відкрито акредитив на суму 914 288,70 євро (дев’ятсот чотирнадцять тисяч вісімдесят вісім євро 70 євроцентів) (далі «акредитив № 2») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 5 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 2, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №3 від 27.07.2011 року до Договору від 14.06.2011 апліканту відкрито акредитив на суму 1022 287,60 євро (один мільйон двадцять дві тисячі вісімдесят сім євро, 60 євроцентів (далі «акредитив № 3») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 5 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 3, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №4 від 27.07.2011 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 2 056 160,80 євро (два мільйони п’ятдесят шість тисяч сто шістдесят євро, 80 євроцентів (далі «акредитив № 4») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 5 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 4, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №5 від 17.08.2011 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 7 895 080,00 євро (сім мільйонів вісімсот дев’яносто п’ять тисяч вісімдесят євро, 00 євроцентів) (далі «акредитив № 5») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 5 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 5, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №6 від 16.09.2011 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 5 602 112,74 євро (п’ять мільйонів шістсот дві тисячі сто дванадцять євро, 74 євроценти) (далі «акредитив № 6») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися . Договором про внесення змін № 8 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 6, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №7 від 26.09.2011 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 2 066 208,00 євро (два мільйони шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят вісім євро, 00 євроцентів) (далі «акредитив № 7») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися . Договором про внесення змін № 8 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 7, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №8 від 26.09.2011 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 3 516 827,44 євро (три мільйони п’ятсот шістнадцять тисяч вісімсот двадцять сім євро, 44 євроценти). (далі «акредитив № 8») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 10 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву № 8, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №9 від 01.02.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 8 476 157,14 євро (вісім мільйонів чотириста сімдесят шість тисяч сто п’ятдесят сім євро, 14 євроцентів) (далі «акредитив № 9») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 10 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №9, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №10 від 17.02.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 811 555,20 євро (вісімсот одинадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять євро, 20 євроцентів) (далі «акредитив №10») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 09 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №9, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №10 від 17.02.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 811 555,20 євро (вісімсот одинадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять євро, 20 євроцентів) (далі «акредитив №10») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 09 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №10, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №11 від 21.03.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 830 185,60 євро (вісімсот тридцять тисяч сто вісімдесят п’ять євро, 60 євроцентів) (далі «акредитив №11») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 09 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №11, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №12 від 21.03.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 414 298,91 євро (чотириста чотирнадцять тисяч двісті дев’яносто вісім євро, 91 євроцент) (далі «акредитив №12») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 07 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №12, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №13 від 29.03.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 966 626,40 євро (дев’ятсот шістдесят шість тисяч шістсот двадцять шість євро, 40 євроцентів) (далі «акредитив №13») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 11 від 9.12.2017 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №13, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №14 від 12.04.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 5 153 928,77 євро (п’ять мільйонів сто п’ятдесят три тисячі дев’ятсот двадцять вісім євро, 77 євроцентів) (далі «акредитив №14») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 12 від 9.12.2017 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №14, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №15 від 27.04.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 1 344 352,00 євро (один мільйон триста сорок чотири тисячі триста п’ятдесят два євро, 00 євроцентів) (далі «акредитив №15») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 11 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №15, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №16 від 17.05.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 17 070 800,40 доларів США (сімнадцять мільйонів сімдесят тисяч вісімсот доларів США, 40 центів) (далі «акредитив №16») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 11 від 9.12.2017 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №16, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №17 від 21.06.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 5 553 172,89 євро (п’ять мільйонів п’ятсот п’ятдесят три тисячі сто сімдесят два євро, 89 євроцентів) (далі «акредитив №17») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 09 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №17, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 1.06.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №18 від 14.08.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 2 392 584,96 євро (два мільйони триста дев’яносто дві тисячі п’ятсот вісімдесят чотири євро, 96 євроцентів) (далі «акредитив №18») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 10 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №18, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 11.08.2017 року.

На підставі Додаткової угоди №19 від 31.08.2012 року до Договору від 14.06.2011 Апліканту відкрито акредитив на суму 1 789 908,80 доларів США (два мільйони сімсот вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот вісім доларів США, 80 центів) (далі «акредитив №19») та відкрито кредитну лінію з максимально дозволеним лімітом заборгованості у сумі емітованого акредитиву. Умови користування кредитним коштами в межах зазначеного акредитиву сторонами неодноразово змінювалися. Договором про внесення змін № 9 від 9.12.2016 року до зазначеної додаткової угоди сторонами було внесені зміни до умов кредитування в межах правовідносин, які склалися у зв’язку із емісією акредитиву №18, та встановлено остаточний строк погашення кредиту не пізніше 31.08.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За змістом ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором, а позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

До матеріалів справи позивачем надано копії меморіальних ордерів, які свідчать про перерахування Банком в рахунок виконання зобов’язань з кредитування в межах лімітів емітованих акредитивів, грошових коштів у відповідній валюті на поточний рахунок відповідача № 26007010013821 та транзитний рахунок, відкритий для обслуговування акредитивів та купівлю продаж іноземної валюти.

Також, до матеріалів справи надано виписки по особливим рахункам № 2067, 2063, відкритим в ПАТ «ВТБ Банк» для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за Договором про відкриття непокритих акредитивів № LI 11012 від 14.06.2011 року в розрізі окремого кредитування в межах ліміту кожного окремого акредитиву, з яких вбачається, що станом на 30.08.2017 року заборгованість за кредитами наданими в національній валюті в межах додаткових угод №№ 6-19 до Договору від 14.06.2011 складає 1 293 652 630, 45 грн.; за кредитами наданими в євро в межах додаткових угод №№ 1-5,9,10,17 до Договору від 14.06.2011 складає 22 681 455,70 євро; за кредитами наданими в доларах США в межах додаткової угоди №19 складає 11 800,18 доларів США.

Заборгованість по сплаті нарахованих та прострочених відсотків підтверджується виписками по особистим рахункам №2068, №2069 в розрізі валюти окремого кредитування в межах ліміту кожного окремого акредитиву, з яких вбачається, що станом на 30.08.2017 року заборгованість за відсотками за користування кредитами, наданими в національній валюті складає 514 880 407, 62 грн.; в євро 6 327 186,00 євро; в доларах США 397, 44 доларів США.

У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України ” належними доказами, які підтверджують наявність або відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути документи первинного бухгалтерського обліку та інформація з регістрів бухгалтерського обліку, оформлені у відповідності до вимог зазначеного Закону. У відповідності до ст. 1 зазначеного Закону бухгалтерський облік є процесом виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

За таких обставин, суд приймає меморіальні ордери та виписки як належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів та підтвердження спірної заборгованості за кредитами та відсотками станом на 30.08.2017 року.

04.08.2017 року, між позивачем, від імені та в інтересах якого на підставі договору про управління активами діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційний капітал Україна», та ПАТ «ВТБ Банк» (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги за кредитними договорами та договорами застави, згідно якого, Банк відступив позивачеві право вимоги, у тому числі за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI11012 від 14.06.2011р.

Згідно з п.п. 3.1.1., 3.1.2 договору відступлення прав вимоги, сторони погодили, що відповідні права переходять до нового кредитора з моменту здійснення сплати ціни договору у повному обсязі відповідно до умов пункту 4 цього договору (далі – дата відступлення). З дати відступлення новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до відповідача стосовно всієї заборгованості та інших зобов’язань за кредитними договорами та його зобов’язань за договорами застави, стороною яких він є. Права вимоги переходять до нового кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу прав вимоги.

Відповідно до пункту 4 договору відступлення, ціна договору складає суму в гривнях, що буде відповідати сумі, еквівалентній 15 500 000 доларів США за офіційним курсом іноземних валют, встановленим НБУ на дату здійснення сплати ціни договору. Новий кредитор зобов’язався сплатити первісному кредиту ціну договору шляхом перерахування на рахунок первісного кредитора грошових коштів в національній валюті України у розмірі, визначеному згідно з пунктом 4.1 цього договору, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання покупцем PXF відповідного повідомлення від НБУ та/або ПАТ «Укрсоцбанк», що діє як обслуговуючий банк по відношенню до кредиту PXF, про те що покупець PXF був зареєстрований як новий кредитор за кредитом PXF (п.п. 4.1, 4.2 договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за договорами застави).

Позивач надав до матеріалів справи платіжне доручення № 1 від 30.08.2017 року, з якого вбачається, що останній перерахував на транзитний рахунок ПАТ «ВТБ Банк» 394 328 928,00 грн., із призначенням платежу «Оплата за договором відступлення права вимоги за Кредитними договорами та за договорами застави б/н від 04.08.2017, без ПДВ». (т.13, стор. 206)

У письмових поясненнях Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" підтвердив факт переходу права вимоги за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI11012 від 14.06.2011 до позивача (Т.13.стор.227).

Судом встановлено, що станом на 30.08.2017 року офіційний курс іноземної валюти – доларів США, встановлений НБУ, складав 2544,0576 гривень за 100 доларів США. Враховуючи встановлений курс на дату виконання позивачем зобов’язань по сплаті за договором відступлення прав вимоги, та, з урахуванням умов зазначеного договору щодо моменту переходу прав вимоги, у тому числі за договором № LI11012 від 14.06.2011р., судом встановлено, що 30.08.2017 року позивачем в повному обсязі виконані грошові зобов’язання за договором відступлення прав, у зв’язку з чим до нього перейшли права за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI11012.

Враховуючи викладене, суд зазначає про безпідставність заперечень відповідача відносно відсутності доказів переходу до позивача прав вимоги за спірним договором про надання непокритих акредитивів.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), та у до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 515 ЦК України, враховуючи відсутність доказів визнання договору відступлення прав вимоги недійсним, суд зазначає, що кредитором за договором про надання непокритих акредитивів № LI11012 від 14.06.2011 є Акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Глорі”.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про відкриття непокритих акредитивів № LI11012 від 14.06.2011, позивач направив ОСОБА_1 акціонерному товариству “Донецьксталь” – металургійний завод”, повідомлення від 10.10.2017 №8 про повернення повної суми заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що позивач зазначає про наявність заборгованості відповідача в розмірі, який склався станом на 30.08.2017 року (т.5, стор. 5). Проте, як зазначає позивач, вимога залишилася не виконаною.

У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Підтверджуючи права вимоги, позивачем надані до матеріалів справи первинні бухгалтерські документи, які свідчать про надання кредитних коштів в межах дії договору про відкриття непокритих акредитивів від 14.06.2011 року, докази перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача, з виписок по особливим рахункам вбачаються строки користування кредитним коштами, обсяг та час нарахування відсотків, а також відсутність погашення заборгованості з боку відповідача. Проте, заперечуючи проти обґрунтованості вимог позивача та доведеності факту правомірності перерахування грошових коштів в рахунок оплати за акредитивами, обґрунтованості нарахування відсотків, відповідач не довів належним доказами протиправність зазначених вимог. Так, ним не надано виписок по власних поточних рахунках, яки б спростовували факт перерахування кредитних коштів на його рахунки, докази відсутності розрахунків з його контрагентами, на виконання зобов’язань перед якими були емітовані акредитиви або докази самостійного виконання ним зобов’язань перед контрагентами без залучення кредитних коштів, не надано власний розрахунок заборгованості за відсотками, який би спростовував правомірність заявленої вимоги позивача по відсотках, а також докази сплати заборгованості за відсотками та отриманими кредитами. Суд критично ставиться до позиції позивача, викладеної в письмовому повідомленні про неможливість надання доказів через проведення на території колишнього його місцезнаходження (м. Донецьк, м. Горлівка) антитерористичної операції і нібито втрати доступу до фінансової, бухгалтерської та податкової документації. Дійсно, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” запроваджено антитерористичну операцію на території України. Проте, запровадження антитерористичної операції не позбавляє суб’єктів господарювання у відповідності до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» отримувати інформацію щодо власних операцій за банківськими рахунками за будь-який проміжок часу та без встановлення обмежень щодо обсягу. До того ж, як свідчать матеріали справи, відповідачем станом на 9.01.2016 року підписувалися додаткові угоди до Договору про відкриття непокритих акредитивів № LI 11012 від 14.06.2011 року, згідно яких змінювалися графіки погашення сформованої заборгованості за кредитами та процентами, напрямки цільового використання кредитних коштів, розміру процентних ставок, що спростовує доводи відповідача про необізнаність щодо характеру та стану відносин між ним та кредитором за договором № LI 11012.

Згідно із ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Керуючись викладеним, суд зазначає про доведеність заборгованості відповідача за договором № LI11012 від 14.06.2011 в обсязі та на умовах, визначених в позивної заяві та відсутність переконливих доводів та доказів, якими спростовуються обставини, встановлені судом.

Проте, суд зазначає, що відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. До матеріалі справи ПАТ «ВТБ Банк» надано копію Генеральної ліцензії № 79 від 5.10.2011 року, згідно якої йому було надано право розміщувати та залучати іноземну валюту. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії потребують операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу. Позивачем та відповідачем не підтверджено факт отримання ними індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на дату прийняття рішення. У зв’язку з чим правомірними є вимоги позивача щодо стягнення гривневого еквівалента заборгованості із застосовуванням офіційного курсу НБУ.

Особливий статус національної валюти , визначений Конституцією України, Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в України”, ст. 533 ЦК України дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за будь-якими грошовими зобов’язаннями, у тому числі визначеним в іноземній валюті,але із застосуванням офіційного курсу національної валюти до валюти, в якої виражено зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд зазначає про безпідставність заперечень відповідача щодо відсутності у позивача права стягувати заборгованість за договором, зобов’язання за яким виражені в іноземній валюті.

Позивачем через канцелярію суду 10.01.2018р. надано заяву про збільшення позовних вимог. Проте, за змістом цієї заяви, останній не заявляє додаткових нарахувань за зобов’язаннями, які стягуються в межах справи, а фактично здійснює перерахунок суми зобов’язань, які виражені в іноземній валюті, до офіційного курсу НБУ, який існує на дату подання цієї заяви.

Проте, як зазначалося вище, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Перевіривши офіційний курс національної валюти до долару США та євро, встановлений на 9.01.2018 року та на дату прийняття рішення, судом встановлено зменшення курсу, так станом на 9.01.2018 року курс одного євро та одного долара США до національної валюти складав 33,97 грн. та 28,20 грн. відповідно. На дату прийняття рішення цей курс складав відповідно 32,41 грн. та 26,35 грн. Враховуючи обмеження, встановлені ст. 533 ЦК України, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення вимог із застосуванням курсу, який перевішує офіційний курс національної валюти до іноземної валюти на час прийняття рішення, та констатує порушення справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача у випадку ігнорування різниці у курсах. У зв’язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги позивача та стягує з відповідача заборгованість в розмірі 2 749 031 004,86 грн., яка складається з: 1) 1 293 652 630, 45 грн. заборгованості по тілу кредиту; 2) 514 880 407, 62 грн. заборгованості по процентах; 3) 940 176 559,50 грн., що є еквівалентом 29 008 841,70 євро станом на 19.03.2018р. (22 681 455,70 євро заборгованості по тілу кредиту, 6 327 186,00 євро заборгованості по процентам); 4) 321 407, 29 грн., що є еквівалентом 12 197,62 доларів США станом 19.03.2018р. (11 800,18 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 397, 44 доларів США заборгованості по процентам).

Суд також зазначає, що характер правовідносин, які слалися між сторонами, та прийняте в межах цієї справи рішення, не позбавляє позивача права, у випадку збільшення офіційного курсу іноземної валюти до національної валюти на дату фактичного виконання відповідачем зобов’язань, вимагати додаткового стягнення курсової різниці, яка склалася у зв’язку із коливанням курсу .

Враховуючи прийняте в межах справи рішення, судовий збір відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Глорі” в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Інвестиційний капітал Україна”, м.Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Донецьксталь-металургійний завод”, м.Покровськ Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м.Київ про стягнення заборгованості в розмірі 1 808 533 038, 07 грн., 29 008 841,70 євро, 12 197,62 доларів США - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Донецьксталь-металургійний завод” (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, будинок 106А, ідентифікаційний код - 30939178) на користь Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Глорі” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 19-21, ідентифікаційний код - 40803808) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Інвестиційний капітал Україна” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 19-21, ідентифікаційний код - 34486135) заборгованість в розмірі 2 749 031 004,86 грн., яка складається з: 1) 1 293 652 630, 45 грн. заборгованості по тілу кредиту; 2) 514 880 407, 62 грн. заборгованості по процентах; 3) 940 176 559,50 грн., що є еквівалентом 29 008 841,70 євро станом на 19.03.2018р. (22 681 455,70 євро заборгованості по тілу кредиту, 6 327 186,00 євро заборгованості по процентам); 4) 321 407, 29 грн., що є еквівалентом 12 197,62 доларів США станом 19.03.2018р. (11 800,18 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 397, 44 доларів США заборгованості по процентам), судовий збір в розмірі 240 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Сковородіна