Рішення № 73031248, 19.03.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2018 р. Cправа № 902/832/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, м. Калинівка, Вінницька область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", м.Калинівка, Вінницька область

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) оформлене протоколом № 2/2016 від 24.10.2016 р.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 виданий Калинівським РВ УМВС України у Вінницькій області 24.11.2005 р.

ОСОБА_2, посвідчення адвоката № 558 від 29.10.2007 р.; договір про надання юридичних послуг б/н від 01.09.2017 р.

відповідача: Піпко Андрій Миколайович, посвідчення адвоката № НОМЕР_4 від 10.12.2012 р.; довіреність №1/18 від 17.02.2018 р. строком на три роки, договір про надання правової допомоги б/н від 26.09.2017 р.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) оформлене протоколом № 2/2016 від 24.10.2016 р.

Ухвалою суду від 08.09.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/832/17 та призначено до розгляду на 04.10.2017 р.

19.09.2017 р. на адресу суду від відділу адміністративних послуг Калинівської районної державної адміністрації надійшов супровідний лист вих. № 01-12/121 від 18.09.2017 р. з долученою до нього копією матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (ідентифікаційний код 40245522).

04.10.2017 р. представником відповідача до суду подано заяву № 3 від 03.10.2017 р. про розподіл судових витрат, в якій останній просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 10 240 грн 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Крім того, 04.10.2017 р. відповідачем до суду подано заяву № 2 від 03.10.2017 р. про долучення до матеріалів справи витребовуваних документів, серед яких відзив на позовну заяву № 1 від 03.10.2017 р., в якому останній заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову, а також відшкодувати відповідачу понесені ним судові витрати.

Також, цього ж дня державним реєстратором Калинівської РДА супровідним листом б/н від 04.10.2017 р. долучено до справи оригінали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф".

Відповідно до ухвали суду від 04.10.2017 р. зупинено провадження у справі № 902/832/17 у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів.

Супровідним листом № 902/832/17/1835/17 від 05.10.2017 р. матеріали справи № 902/832/17 надіслано до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

06.12.2017 р. на адресу Господарського суду Вінницької області надійшов висновок почеркознавчої експертизи № 5814/5815/17-21 від 22.11.2017 р. та матеріали справи № 902/832/17.

Ухвалою суду від 07.12.2017 р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 14.12.2017 р.

14.12.2017 р. представником відповідача до суду подано заяву б/н від 14.12.2017 р. відповідно до якої останнім на виконання вимог ухвали суду від 07.12.2017 р. надано письмові пояснення щодо позову, із врахуванням висновку експерта № 5814/5815/17-21 від 22.11.2017 р., зазначивши, що процесуальною позицією відповідача стосовно позову є необхідність відмови в його задоволенні.

Крім того, 14.12.2017 р. від позивача до суду надійшло клопотання б/н від 14.12.2017 р. (вх. № 06-52/12027/17 від 14.12.2017 р.) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи документу, а саме договору купівлі-продажу частки статутного капіталу від 24.10.2016 р. в частині виконання підпису позивача.

Ухвалою суду від 14.12.2017 р. зупинено провадження у справі № 902/832/17 в зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів. Проведення судової експертизи доручено Вінницькому відділенню КНДІСЕ.

06.02.2018 р. на адресу суду від експертної установи надійшов висновок технічної та почеркознавчої експертизи № 9/10/18-21 від 01.02.2018 р.

Ухвалою суду від 12.02.2018 р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.02.2018 р. Також вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

27.02.2018 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив проти позову № 4 від 26.02.2018 р. (вх. № 06-52/1845/18 від 27.02.2018 р.), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову гр. ОСОБА_1 повністю та стягнути з позивача на користь відповідача всі понесені судові витрати.

Також, 27.02.2018 р. представником відповідача до суду подано надійшла заява про розподіл судових витрат б/н від 26.02.2018 р., в якій останній просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 15 878 грн 40 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ухвали суду від 28.02.2018 р. відкладено слухання справи до 12.03.2018 р.

12.03.2018 р. представником позивача до суду подано клопотання б/н від 12.03.2018 р. про направлення матеріалів даної справи до експертної установи для вирішення питання про виготовлення аркушів договору купівлі-продажу № 1 від 24.10.2016 р. чи виготовлений останній аркуш даного документу із підписом сторін на одному і тому самому пристрої, що і решта аркушів чи при його виготовленні використовувався інший знакосинтезуючий пристрій.

За результатами розгляду справи в судому засіданні 12.03.2018 р. оголошено перерву до 19.03.2018 р. При цьому в даному засіданні залишено без розгляду клопотання позивача б/н від 12.03.2018 р. про направлення матеріалів даної справи до експертної установи з підстав його не заявлення без поважних причин в підготовчому засіданні про що зазначено в протоколі судового засідання від 12.03.2018 р. у даній справі (протокольна ухвала).

14.03.2018 р. представником позивача до суду подано заяву б/н від 13.03.2018 р. з поясненнями щодо позову.

19.03.2018 р. представником позивача до суду подано заяву б/н від 19.03.2018 р. з приводу долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень, в якій просив суд врахувати зміст даної заяви при прийнятті рішення у справі № 902/832/17. При цьому у зазначених поясненнях, наряду з іншим, останнім також зазначено, що наданий представником відповідача розрахунок розміру судових витрат у вигляді оплати професійної правничої допомоги є явно завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає об'єму виконаної роботи.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали в повному обсязі. При цьому, представник позивача просив суд при прийняті рішення врахувати його усні пояснення надані ним в ході розгляду справи та поданій ним до суду заяві б/н від 19.03.2018 р. стосовно фактичних обставин справи.

Представник відповідача в свою чергу позов ОСОБА_1 не визнав з підстав наведених у поданих ним до суду відзивах на позовну заяву. Крім того, просив суд не брати до уваги та повернути заяву позивача б/н від 19.03.2018 р.

Надавши оцінку заяві позивача б/н від 19.03.2018 судом прийнято її до розгляду в частині прохання врахувати зміст даної заяви при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, як таку що узгоджується із приписами ст.ст. 126, 129 ГПК України.

При цьому вимоги заяви від 13.03.2018 р. та б/н від 19.03.2018 р. стосовно врахування при прийняття і рішення фактичних обставин викладених в даних заявах, судом не прийнято до розгляду, оскільки останні суперечать вимогам ч. 3 ст. 46 ГПК України та є фактично за своєю суттю доповненням позову додатковим підставами, тобто зміною підстав позову, в той же час зміна підстав позову допускається лише до закінчення підготовчого засідання, тоді як дана справа перебуває на стадії її розгляду по суті.

Відтак, розгляд заявленого позивачем позиву здійснюється судом в межах підстав позивних вимог, викладених ОСОБА_1 в позовній заві.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на неповідомлення його, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", в порядку визначеному п.6.4. Статуту Товариства про час та дату проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 26.10.2016 р.

Зокрема, за твердженням гр. ОСОБА_1, жодного повідомлення про час та дату проведення чергових чи позачергових загальних зборів учасників товариства останній не отримував та із документами, які були внесені до розгляду відповідно до порядку денного загальних зборів учасників, які було проведено 26.10.2016 р. не ознайомлений, що, на думку останнього, свідчить про порушення процедурних вимог, визначених приписами Закону України "Про господарські товариства".

При цьому, позивач зазначає, що у постанові Верховного суду України від 21.10.2015 р. у справі № 3-928гс15 касаційним судом висловлено правову позицію, що належним доказом повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є опис вкладення у цінний лист та квитанція про відправку даного поштового листа.

З огляду на вказане, позивач просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" оформлене протоколом № 2/2016 від 24.10.2016 р.

В якості правової підстави позовних вимог позивачем визначено приписи ст.ст.97, 98, 143, 145 ЦК України, ст.ст. 2, 167 ГК України та ст.ст.60, 61 ЗУ "Про господарські товариства".

Відповідач у поданих до суду відзивах на позовну заяву позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає їх безпідставними, такими, що спростовуються наявним в справі доказами та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства Україна, та усталеною практикою їх застосування та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на такі обставини:

- за даними протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" від 24.10.2016 р. позивач був присутній на них, голосував "За" по всім питанням порядку денного, в тому числі про зменшення його частки в статутному капіталі підприємства, включення до складу його засновників ОСОБА_4;

- присутність позивача на даних зборах та позитивне голосування по всім питанням порядку денного доводить те, що його права та законні інтереси не були порушені, а посилання на те, що останній не був сповіщений про місце і час проведення загальних зборів і порядок денний є надуманим, адже такі відомості позивачу були відомі, інакше б він не прибув на збори і не голосував на них;

- позивач у позовній заяві не оспорює факту його присутності на зборах, рішення яких він оскаржує, справжності його підпису та наявних у справі документах, в т.ч. на протоколі загальних зборів № 2/2016 від 24.10.2016 р.;

- сам по собі факт відсутності опису вкладення у цінний лист і квитанції про відправку поштового відправлення, як доказів належного сповіщення позивача про час та місце проведення загальних зборів, порядок денний не є підставою для визнання недійсним оскаржуваних рішень, адже відсутність таких доказів може бути підставою визнання рішення загальних зборів засновників підприємства лише у разі порушення таким рішенням прав засновників, що в даному випадку відсутнє тощо.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів, слідує, що 01.11.2015 р. громадянами України ОСОБА_5 (Засновник, учасник) та ОСОБА_6 (Засновник, учасник) прийнято рішення про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", наділення Товариства статутним капіталом у розмірі 10 000 грн 00 коп., обрання директором Товариства ОСОБА_5 та уповноваження його на подання документів для проведення державної реєстрації Товариства. Вказані рішення оформлено протоколом загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1/2015 від 01.11.2015 р. (а.с. 31-32, т. 1).

01.02.2016 р. державним реєстратором Калинівської районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" як юридичної особи, про що здійснено запис № 1 153 102 НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2015 р.) ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" є Товариством, заснованим у встановленому законом порядку. Засновниками (учасниками) Товариства є: громадянин України ОСОБА_5 та громадянин України ОСОБА_6 (а.с. 17-30, 65-78, т. 1).

Статутний капітал Товариства поділений на частки та відповідає вартості вкладів його учасників. Вартість однієї частки становить 5 000 грн 00 коп. гривень, що відповідає 50 відсоткам вартості Статутного капіталу та одному голосу. Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників шляхом внесення власних грошових коштів або майна створюється Статутний капітал у розмірі десять тисяч (10 тисяч) гривень 00 копійок. Вклади учасників у Статутному капіталі Товариства складають: ОСОБА_1 - сума внеску 5 000 грн, частка у статутному капіталі Товариства 1 % та ОСОБА_5, сума внеску 5 000 грн, частка у статутному капіталі Товариства 1 % (п.п. 3.1., 3.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2015 р.)).

За змістом п.п. 6.1., 6.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2015 р.) вищим керівним органом Товариства є Загальні збори засновників (учасників) (Збори учасників). Вони складаються з учасників або призначених ним представників. Учасник має кількість голосів на засіданнях Загальних зборів учасників відповідно до його частки у Статутному капіталі, яка визначена Статутом.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них беруть участь учасники (або їх представники), що мають більше 60 % відсотків голосів. Будь хто з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Голова Загальних зборів учасників організовує ведення протоколу засідань Загальних зборів учасників. Книга протоколів має бути в будь-який час надана учасникам. На їх вимогу повинні надаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Відповідно до п. 6.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2015 р.) загальні збори учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників товариства скликаються головою у разі, якщо того вимагають інтереси Товариства в цілому. Збори можуть бути скликаним на вимогу виконавчого органу. Про проведення загальних зборів учасники Товариства повідомляються письмово рекомендованим листом, або іншим чином, як вирішать Збори учасників, із зазначенням часу та місця проведення засідань та порядку денного. Повідомлення повинні бути зроблені не менш як за 30 днів до скликання Зборів учасників. Учасникам повинна надаватись можливість ознайомитися з документами, пов'язаним з порядком денним засідання зборів учасників. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися лише за згодою всіх учасників.

Із матеріалів справи слідує, що 24.10.2016 р. відбулись загальні збори засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" на яких прийнято рішення оформлені протоколом № 2/2016 про обрання головою Загальних зборів засновників (учасників) ОСОБА_1 та секретарем ОСОБА_5, продаж громадянці України ОСОБА_4 частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 4 500 грн на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 24.10.2016 р., збільшення розміру статутного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників Товариства статутним капіталом у розмірі 50 000 грн 00 коп., додання в переліку видів діяльності КВЕД - надання в оренду сільськогосподарської техніки, затвердження Статуту Товариства в новій редакції (а.с.46-48, 209-211, т.1).

Згідно зазначеного протоколу від 24.10.2016 р. на зборах зафіксовано присутність Засновників (учасників) громадян України: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які голосували з усіх питань "за" одноголосно про що наявні підписи останніх на вказаному примірнику протоколу. При цьому в графі "Голова зборів (ОСОБА_1) " та "Секретар ОСОБА_5 " наявні підписи стосовно його підписання та скріплення даного протоколу печаткою ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф".

Також в матеріалах справи наявний договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 від 24.10.2016 р., укладений між гр. ОСОБА_5 (Продавець 1), гр. гр. ОСОБА_1 (Продавець 2) та гр. ОСОБА_4 (Покупець) відповідно до п. 1.1. якого продавець 1 та продавець 2 передає покупцю частку у розмірі 4 500 грн у статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф", 500 грн та 4 000 грн відповідно, а покупець приймає її з усіма правами учасника Товариства (а.с. 91-94, 213-216, т. 1).

Ціна частки, що складає 4 000 грн Статутного капіталу ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" становить за даним Договором 1 грн 00 коп. Ціна частки, що складає 500 грн Статутного капіталу ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" становить за даним Договором 1 грн 00 коп.

Відповідно до вказаного Договору в графі "підписи сторін" продавець 1 ОСОБА_5, продавець 2 ОСОБА_1 та покупець ОСОБА_4 наявні підписи про його підписання.

Згідно наявного в справі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2016 р.), затвердженого загальними зборами засновників (протокол № 2/2016 від 24.10.2016 р.) засновниками (учасниками) Товариства є: громадяни України: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (п. 1.1. Статуту) (а.с. 217-230, т. 1).

За змістом п.п. 3.1.,3.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2016 р.) статутний капітал Товариства поділений на частки та відповідає вартості вкладів його учасників. Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників шляхом внесення власних грошових коштів або майна створюється Статутний капітал у розмірі десять тисяч (50 тисяч) гривень 00 копійок. Вклади учасників у Статутному капіталі Товариства складають: ОСОБА_1 - сума внеску 5 000 грн, частка у статутному капіталі Товариства 10 %, ОСОБА_5, сума внеску 22 500 грн, частка у статутному капіталі Товариства 45 % та ОСОБА_4, сума внеску 22 500 грн, частка в статутному капіталі 45 %.

В межах розгляду даної справи було надано експертну оцінку нанесення підписів голови зборів, секретаря та ОСОБА_4 на протоколі загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р. та договорі купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 від 24.10.2016 р.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 5814/5815/17-21 від 22.11.2017 р., складеного за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у справі № 902/832/17 призначеної ухвалою суду від 04.10.2017 р., в протоколі зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р. який складається з трьох аркушів, друкований текст наносився на різних знакосинтезуючих пристроях; підпис від імені особи громадянина ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів учасників № 2/2016 від 24.10.2016 р. виконаний рукописним способом за допомогою пишучої ручки, яка споряджена пастою синьо-фіолетового кольору; протокол зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р. в частині нанесенні підписів голови зборів, секретаря та ОСОБА_4 виготовлений без комп'ютерної та копіювально-розмножувальної техніки; підпис голови зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" на протоколі зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р. виконаний самим ОСОБА_1 (а.с. 42-47, т. 2).

Згідно висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 9/10/18-21 від 01.02.2018 р., складеного за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у справі № 902/832/17 призначеної ухвалою суду від 14.12.2017 р., в договорі купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 від 24.10.2016 р. підписи від імені продавець 1 ОСОБА_5, Продавець 2 ОСОБА_1 та Покупець ОСОБА_4 виконано рукописним способом за допомогою пишучої ручки, яка споряджена пастою синього кольору, при виконані підписів копіювально-множна техніка не використовувалась; підпис від імені особи громадянина ОСОБА_1 на договорі купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 увід 24.10.2016 р. виконаний рукописним способом за допомогою пишучої ручки, яка споряджена пастою синього кольору; підпис продавця 2 на договорі купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" виконаний самим ОСОБА_1 (а.с. 90-94, т. 2).

Із усних пояснень наданих судовими експертами в судовому засіданні 12.03.2018 р. та висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 9/10/18-21 від 01.02.2018 р. вбачається, що договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 від 24.10.2016 р. на відміну від протоколу зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р. було виготовлено на одному знакосинтезуючому пристрої.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного) (п. 2 ч. 1 ст. 12 ГПК України).

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Підставою позову можуть бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Позивач для обґрунтування своїх вимог повинен наводити повний комплекс фактів. Відсутність одного з них може зробити вимогу необґрунтованою.

До підстави позову не можуть входити обставини, що виступають доказами по справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміни або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, а також предмет доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" оформлене протоколом № 2/2016 від 24.10.2016 р.

При цьому із змісту позовної заяви слідує, що в якості фактичної підстави позовних вимог позивачем визначено факт неповідомлення його, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" в порядку визначеному п. 6.4. Статуту Товариства про час та дату проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 26.10.2016 р., тоді як в якості правової підстави позову, ОСОБА_1 посилається на приписи ст.ст.97, 98, 143, 145 ЦК України, ст.ст. 2, 167 ГК України та ст.ст. 60, 61 ЗУ "Про господарські товариства".

Доказів зміни позивачем підстав позову шляхом подання заяви в передбаченому процесуальним законодавством порядку, зокрема в порядку визначеному ч. 4 ст. 22 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) та ч. 3 ст. 46 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення у справі), матеріали справи не містять.

Поряд з цим перехід до стадії судового розгляду "по суті", судом здійснено в судовому засіданні 04.10.2017 р., що зафіксовано в формулярі (протоколі) судового засідання від 04.10.2017 р. у даній справі (а.с. 242, т. 1).

Крім того, ухвалою суду від 12.02.2018 р., наряду з іншим, враховуючи, що попередня редакція ГПК України (ст.41) передбачала розгляд справ після їх порушення лише в позовному провадженні та з огляду на те, що розгляд справи по суті у справі № 902/832/17 станом на 15.12.2017 р. було розпочато, призначено дану справу до розгляду по суті.

При цьому п. 3 вказаної ухвали суду та в подальшому п. 4 ухвали суду від 28.02.2018 р. доведено до відома учасників справи, яким згідно зі ст. 41 ГПК України являється позивач, положення ч.1 ст.207 ГПК України відповідно до якої учасники справи мають право подати заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, під час розгляду справи про суті.

Разом з тим, як зазначалось вище, позивачем у визначеному процесуальним законом порядку та у строки імперативно визначені ч.4 ст.22 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) та ч. 3 ст. 46 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття рішення у справі), а також визначені судом в ухвалі від 12.02.2018 р., заяви про зміну підстав позову до суду не подано навіть з урахуванням приписів ч.1 ст.207 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ч.3 ст.46 ГПК України зміна підстав позову здійснюється шляхом подання виключно письмової заяви загальні вимоги до структури та змісту якої наведені у ст.170 ГПК України.

Враховуючи наведені вище припис процесуального законодавства посилання позивача, на те, що у заяві від 13.03.2018 р. та клопотанні від 19.03.2018 р. ним було зазначено інші фактичні обставини судом до уваги не беруться, позаяк, ГПК України встановлена інша форма та порядок звернення до суду із заявою про зміну підстав позову, а подача такої заяви здійснена позивачем після початку розгляду справи по суті.

Відхиляючи вказану заяву та доводи позивача у цій частині з мотивів наведених вище суд застосовує при цьому також практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України являється джерелом прав як джерело права.

Зокрема, згідно з практикою Суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Суд відзначає важливість того, щоб органи влади наводили деталізовані та переконливі підстави своєї відмови приймати доказ, запропонований заявником, особливо коли такий доказ має істотну важливість для результатів провадження, як у цій справі (див. рішення Суду у справі Мала проти України, no. 4436/07, від 03.07.2014).

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд констатує, що підставою позову у даній справі є факт неповідомлення позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", в порядку визначеному п.6.4. Статуту Товариства про час та дату проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 26.10.2016 р. (фактична підстава) та посилання останнього на приписи ст.ст.97, 98, 143, 145 ЦК України, ст.ст. 2, 167 ГК України та ст.ст. 60, 61 ЗУ "Про господарські товариства" (правова підстава), в зв'язку з чим при наданні оцінки порушеного права позивача, суд виходить із меж заявлених останнім вимог.

Надаючи оцінку порушеного права позивача, пов'язаного із неповідомленням останнього як учасника товариства про час та дату проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 26.10.2016 р. прийняті рішення за результатами яких, оформлено протоколом № 2/2016 від 26.10.2016 р. суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 87, 88 ЦК України, ст.ст. 57, 82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" створено за участі двох засновників, а його статутний фонд розподілений на частки між вказаними засновниками, то за всіма ознаками, останнє відноситься до господарських товариств, а тому, при вирішенні даного спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств.

Підтвердженням вказаного висновку є також абзац 5 частини 3.1 рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 р. №1-рп/2013, відповідно до якого "…статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства".

Згідно із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 58 ЗУ "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень) учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь - хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Аналогічні положення відображено в п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" в яких зокрема вказано, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Згідно з положеннями частини п'ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів ТОВ чи ТДВ учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Пунктом 6.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (в редакції 2015 р.) визначено, що про проведення загальних зборів учасники Товариства повідомляються письмово рекомендованим листом, або іншим чином, як вирішать Збори учасників, із зазначенням часу та місця проведення засідань та порядку денного. Повідомлення повинні бути зроблені не менш як за 30 днів до скликання Зборів учасників. Учасникам повинна надаватись можливість ознайомитися з документами, пов'язаним з порядком денним засідання зборів учасників. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися лише за згодою всіх учасників.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, у тому числі, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства.

При цьому відповідно до п. 18 цієї постанови при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону "Про господарські товариства"). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У абз. 3 п. 21 зазначеної постанови роз'яснено, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

В свою чергу у абз. 1 п. 2.27 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" зазначено, що якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (постанова Вищого господарського суду України від 17.06.2015 р. у справі 910/19666/14).

Аналогічної правової позиції про необхідність дослідження саме факту впливу присутності (відсутності) учасника товариства на прийняття рішень загальними зборами товариства дотримується Верховний Суд України у своїй постановах від 29.09.2009 р. у справі № 2-6/9177-2008, від 14.10.2014 р. у справі № 3-137гс14, від 26.10.2016 у справі № 3-1179гс16).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, зокрема з протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р., який фіксує факт прийняття рішення загальним зборами учасників Товариства, підписи на протоколі зі сторони позивача (ОСОБА_1) нанесені останнім.

Згідно вказаного протоколу загальних зборів засновників № 2/2016 від 24.10.2016 р. на зборах були присутні Засновники (учасники) громадяни України: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які голосували з усіх питань "за" одноголосно про що наявні підписи останніх на вказаному примірнику протоколу. При цьому в графі "Голова зборів (ОСОБА_1)" та "Секретар ОСОБА_5 " наявні підписи стосовно його підписання та скріплення даного протоколу печаткою ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф".

Належність підпису ОСОБА_1 на даному протоколі підтверджується висновком експерта Вінницького відділення КНДІСЕ № 5814/5815/17-21 від 22.11.2017 р., складеного за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи у справі № 902/832/17 в якому, серед іншого, зазначено, що підпис голови зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" на протоколі зборів засновників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р. виконаний самим ОСОБА_1 (а.с. 42-47, т. 2).

Разом з тим, суд зауважує, що складання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, які складаються у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, згідно ст. 358 Кримінального кодексу України кваліфікуються як "підроблення документів", а встановлення такого факту є компетенцією, зокрема, слідчих органів Національної поліції згідно з положеннями ч.1 ст.216 КПК України.

При цьому згідно із ч. 6 ст. 75 ГПК України преюдиційне значення при розгляді справи господарським судом має лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд констатує, що станом на момент прийняття рішення у даній справі у справі відсутні докази того, що вироком суду, який набрав законної сили, встановлено факт підробки чи фальсифікації протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 2/2016 від 24.10.2016 р.

Такими чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що 24.10.2016 р. пов'язаний з порушенням прав останнього спричинених його неповідомленням про час, дату та місце проведення загальних зборів учасників Товариства, позаяк матеріалами справи підтверджено, що останній був присутній та брав участь у прийнятті рішень оформлених проколом від 24.10.2016 р. № 2/2016, що слідує із факту наявності підпису позивача та належності цього підпису саме йому на вказаному протоколі.

З огляду на вказане, заявлений гр. ОСОБА_1 позов з визначених в ньому підстав (неповідомлення позивача, як учасника про проведення загальних зборів Товариства) задоволенню судом не підлягає.

При цьому суд зазначає, що обставини стосовно неучасті позивача при прийнятті спірних рішень, фальсифікування змісту протоколу від 24.10.2016 р., договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 від 24.10.2016 р. можуть бути підставою для подання ОСОБА_1 іншого окремого позову за визначених підстав (встановлення факту підробки, фальсифікування зазначених доказів, заміни аркушів протоколу тощо), а тому юридична оцінка зазначеним доводам в межах розгляду даної справи, враховуючи визначені позивачем підстави позову, судом не надається.

Крім того, як слідує з листа Калинівського відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області вих. № 1966/218 від 16.03.2018 р. доручення до інших підрозділів з метою проведення допитів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не здійснено, відповіді на вказане доручення відділом поліції не отримано.

В зв'язку з чим, суд також відмічає, що результати дорученого допиту, можуть бути використані в подальшому позивачем як доказ у випадку звернення до суду з позовом за захистом свого права з підстав, відмінних підставам позову у даній справі про що вказувалось вище.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, приймаючи до уваги встановлення належності підпису на протоколі № 2/2016 від 24.10.2016 р., договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агропромислова компанія "Калінофф" № 1 від 24.10.2016 р. безпосередньо ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що заявлений із наведених у позовній заяві підстав позов задоволенню не підлягає.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на позивача понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, заявлені останнім в заявах про розподіл судових витрат, за результатами визначення розміру яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 26.09.2017 р. між адвокатським бюро "Піпко і Партнери" (адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" (клієнт), укладено договір про надання правової допомоги б/н від 26.09.2017 р., відповідно до якого адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту правову допомогу з усіх видів адвокатської діяльності, в т.ч. по представництву інтересів клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організація перед їх посадовим і службовими особами, перед фізичними особами - підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі № 902/832/17 за позовом ОСОБА_1 до Клієнта про визнання недійсним рішення Загальних зборів засновників (учасників) оформлене протоколом № 2/2016 від 24.10.2016 р. та пов'язаних з цим питань, а клієнт сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені договором (а.с.122-124, т. 1).

За надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар в розмірі 40 % встановленої законом на час надання правової допомоги мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі керуючого адвоката адвокатського бюро у судовому засіданні, під час вивчення окремих процесуальних дій позасудовим засіданням та під час ознайомлення справи в суді. Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар таким чином: аванс до 10 000 грн протягом двох днів з часу пред'явлення адвокатським бюро клієнту рахунку; остаточний розрахунок - протягом двох днів з часу пред'явлення адвокатським бюро клієнту рахунку і розрахунку часу, витраченого на надання правової допомоги у справі. Сума гонорару визначається адвокатським бюро згідно складеного ним розрахунку часу, витраченого на надання правової допомоги у справі. В підтвердження того, що адвокатське бюро належним чином надало клієнту правову допомогу у справі в цілому чи на окремих стадіях складається акт приймання-передачі наданих послуг (п. 3.1. Договору)

04.10.2017 р. між адвокатським бюро "Піпко і Партнери" в особі керуючого адвоката Піпко Андрія Миколайовича та "Агропромислова компанія "Калінофф" підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 1 на суму 10 240 грн 00 коп. (а.с.137, т. 1).

26.02.2018 р. між адвокатським бюро "Піпко і Партнери" в особі керуючого адвоката Піпко Андрія Миколайовича та "Агропромислова компанія "Калінофф" підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 2 відповідно до якого розмір додаткового гонорару складає 5 638 грн 40 коп. (а.с. 122, т. 2).

Також матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_4 видане Піпко А.М., виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Адвокатське бюро "Піпко і Партнери", витяг з Єдиного реєстру адвокатів України станом на 27.05.2015 р., посвідчення на ім'я адвоката Піпко А.М. (а.с. 129-133, т. 1) рахунки на

Крім того, суду надано розрахунки часу, витраченого на надання правової допомоги вих. № 04/10/17/Р1 від 04.10.20147 р. та вих. № 26/02/18/Р2 від 26.02.2018 р. рахунки на оплату наданих послуг та платіжні доручення про оплату наданих послуг з сторони клієнта (а.с. 134-136, 138, 139, т. 1, а.с. 124, т. 2).

Окрім того, представником відповідача до заяви про розподіл судових витрат долучено прейскурант юридичної компанії "Правогруп" з мережі Інтернет (а.с. 140-142, т. 1).

Таким чином понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є правомірними.

Разом тим, у поданій до суду заяві б/н від 19.03.2018 р., зміст якої позивач просить врахувати при прийнятті рішення у справі, представником позивача, наряду з іншим, зазначено, що наданий представником відповідача розрахунок розміру судових витрат у вигляді оплати професійної правничої допомоги є явно завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає об'єму виконаної роботи.

Вказану заяву судом прийнято до розгляду, розцінивши її як заву, про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", "East/West Alliance Limited" проти України" заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що суд іще раз зауважує, що в даних умовах він не зобов'язаний керуватися тими внутрішньо національними розцінками і критеріями, з яких виходять Уряд і заявник на підтримку відповідних аргументів; він керується свободою розсуду відповідно до того, що він вважає за справедливе (див., inter alia, рішення у справі Екля від 21 червня 1983 року, серія A, N 65, с. 15, п. 35). У даній справі не заперечувалося, що витрати були фактичними й необхідними; єдине питання полягає в тому, чи є розумним їх розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Вищого господарського суду України від 22.11.2017 р. у справі № 914/434/17).

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, зважаючи на наведене вище, суто статистичний (математичний) підхід, при визначенні обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу, не відображає в цілому сутності права, як регулятора суспільних відносин. Тобто сутності за результатами застосування якого сторонам буде продемонстровано ефективність застосування права (незалежно від того на чию користь вирішено справі) щодо кожної із них. А тому при в регулюванні спірних правовідносин слід також керуватися такими критеріями прояву верховенства права як добросовісність, розумність та справедливість.

За вказаних обставин в своїй сукупності, суд дійшов висновку про обмеження розміру суми, яка підлягає до стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу до 7 500 грн 00 коп. з огляду на розумну необхідність, розумність та справедливість відповідних судових витрат для даної справи.

При цьому судом взято той факт, що до часу роботи адвоката по даній справі було включено час підготовки ним заяв про розподіл судових витрат, який складає значну частину часу роботи адвоката (за розрахунком № 26/02/18/Р2 від 26.02.2018 р. - 2 год. 06 хв.) при її подібності раніше поданій заяві від 03.10.2017 р., підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи та часових затрат на безпосередню участь у судових процесах та вищенаведені критерії прояву верховенства права: справедливості, добросовісності та розумності.

Визначаючи розмір судових витрат на професійну правничу допомогу судом враховано надану відповідачем інформацію щодо порівняння вартості адвокатських послуг на юридичному ринку саме в місті Вінниці.

Зокрема судом враховано, що згідно прейскуранту юридичної компанії "Правогруп", м.Вінниця вартість комплексного ведення господарської справи до якої належить надання консультацій з конкретної справи, складлання необхідних процесуальних документів, направлення адвокатських запитів, представлення інтересів в суді першої інстанції коштує від 6 000,00 грн (а.с.140, т.1).

19.03.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) оформлене протоколом № 2/2016 від 24.10.2016 р. відмовити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Калінофф", вул.Пирогова, 2, м.Калинівка, Вінницька область, 22400 (ідентифікаційний код- 40245522) - 7 500 грн 00 коп. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 28 березня 2018 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 7 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_6.

3 - представнику позивача адвокату ОСОБА_2 - АДРЕСА_5.

4, 5, 6 - відповідачу - АДРЕСА_6; ОСОБА_5 - АДРЕСА_3; АДРЕСА_1, 49068.

7 - представнику відповідача адвокату Піпко Андрію Миколайовичу - АДРЕСА_4.