Постанова № 73030961, 08.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/109/2011

11 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Гараня С.М., суддів Трофімової Л.В., Новікової Т.В.,

при секретарі –Лисенко С.С.,

за участю представника позивача кредитної спілки «Альянс»ОСОБА_1 –за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом кредитної спілки «Альянс»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом кредитна спілка «Альянс», в якому просить скасувати постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № КС-433/11-2 від 05.01.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що на підставі оскаржуваної постанови на КС «Альянс»був неправомірно накладений штраф у розмірі 1200 грн., оскільки підстави для його застосування були відсутні, а саме: позивач своєчасно виконав покладені на нього обов’язки, подавши звітні дані до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 15.12.2010 р. Також наголосила, що відповідач завчасно не повідомив позивача про розгляд справи стосовно порушень КС «Альянс» вимог чинного законодавства, призначений на 05.01.2011 р. Зазначений акт позивач отримав лише 04.01.2011 р. та був позбавлений можливості належним чином підготувати заперечення на акт і вчасно направити його. Також застосування штрафних санкцій до позивача є неправомірним, оскільки кредитна спілка «Альянс»є неприбутковою організацією, яка не являється суб’єктом підприємницької діяльності. Тому, на думку позивача, вчинені відповідачем дії є незаконними, а винесена постанова про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства про фінансові послуги підлягає скасуванню.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. В поданій ним заяві просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Згідно поданого заперечення відповідач вважає свої дії правомірними і просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, виходячи з того, що комісія як орган державної влади у межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю кредитної спілки і застосовує відповідні заходи впливу за порушення вимог законодавства про фінансові послуги. Так, за не подачу повної звітності, передбаченої пунктом 5 рішення № 75-КС від 27.10.2010 р., на позивача було накладено штраф. У своїх поясненнях позивач даний факт ніяким чином не спростував та не пояснив, а тому штраф за дане порушення визначений правомірно.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Кредитна спілка «Альянс»зареєстрована як юридична особа 11.02.2000 р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 25770354, та являється фінансовою установою згідно свідоцтва від 04.06.2004 р. серії КС № 219 за реєстраційним номером 14100306, видом діяльності якої є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Рішенням Комісії від 27.10.2010 р. № 75-КС був затверджений план відновлення фінансової стабільності кредитної спілки «Альянс». З дня прийняття цього рішення позивача зобов’язано щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України звітні дані, складені наростаючим підсумком з початку звітного періоду та звітувати у письмовому вигляді про виконання плану відновлення фінансової стабільності із обов’язковим порівнянням із запланованими фінансовими показниками (пункт 5 зазначеного рішення).

Кредитною спілкою «Альянс»15.12.2010 року на адресу відповідача направлено звітні дані про фінансову діяльність кредитної спілки за 11 місяців 2010 року на 11 аркушах, які були прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою і підписом голови правління кредитної спілки ОСОБА_2

Судом встановлено, що у поданій звітності позивача відсутні такі документи: дотримання діяльності кредитних спілок за 11 місяців 2010 року, а також графік здійснення розрахунків зі споживачами фінансових послуг –членами спілки «КС «Альянс». Саме зазначені документи підтверджують виконання 5 пункту рішення Держфінпослуг за № 75-КС.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт подачі позивачем звітності саме 15.12.2010 р. Тому посилання позивача на те, що штраф накладений за невчасну подачу звітності не знаходить свого підтвердження, оскільки він був накладений за невиконання позивачем пункту 5 рішення № 75-КС від 27.10.2010 р.

Так, 28.12.2010 р. відповідачем був складений акт № 16 про порушення кредитною спілкою «Альянс»вимог чинного законодавства про фінансові послуги, в якому зазначається факт невиконання позивачем пункту 5 рішення № 75-КС –станом на 28.12.2010 р. позивач не надав звіт про виконання плану відновлення фінансової стабільності з обов’язковим порівнянням із запланованими фінансовими показниками.

У свою чергу, це є порушенням пункту 6.12 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 року № 125, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 року за № 1115/8436 (далі по тексту –Положення) в частині невиконання рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності.

На підставі зазначеного правопорушення відповідачем було винесено постанову № КС-433/11-2, якою накладено на позивача штраф у розмірі 1200 грн.

В даному випадку відсутність у позивача можливості надати заперечення по справі про накладення штрафу до розгляду справи про порушення законодавства про фінансові послуги, що був призначений на 05.01.2011 р., не впливає на суть спору, оскільки згадані заперечення ніяким чином не спростовували саме правопорушення, а тому не могли вплинути на результат розгляду справи.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ (далі по тексту –Закон № 2664-ІІІ), який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Пунктом 1 статті 1 Закон № 2664-ІІІ визначено, що фінансова установа –це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно частин 1 та 2 статті 7 Закону №2664-III особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Відповідно до статті 21 Закону № 2664-III державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг. До основних завдань уповноваженого органу відноситься: здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг та додержанням законодавства у цій сфері.

Згідно пункту 8.1 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 2 грудня 2003 року № 146 державний контроль за додержанням Ліцензійних умов здійснюється Держфінпослуг відповідно до законодавства.

Пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону № 2664-III закріплено, що державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом застосування уповноваженими державними органами заходів впливу.

В силу пунктів 10, 12 частини 1 статті 28 Закону № 2664-III відповідач в межах своєї компетенції застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення, надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Одним із заходів впливу, що застосовуються до порушників, стаття 40 Закону № 2664-III визначає накладення штрафів у розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону № 2664-III за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг передбачено штраф у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

У свою чергу Положення визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.

Пунктом 1.3 Положення визначено, що заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами Держфінпослуг, які регулюють особливості застосування окремих видів заходів впливу.

Відповідно до пункту 1.5 Положення встановлено, що Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності).

В пункті 2.1 Положення визначений вичерпний перелік заходів впливу, які може застосувати Держфінпослуг до порушників законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, а саме: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи відповідно до закону; 4) тимчасово зупинити (обмежити) або анулювати (відкликати) ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонити керівництво від управління фінансовою установою та призначити тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) порушувати питання про ліквідацію установи.

Як встановлено в судовому засіданні, до позивача був застосований такий захід впливу як накладення штрафу, що прямо передбачено пунктом 2.1 Положення та статтею 41 Закону № 2664-III.

Таким чином, відповідачем не були порушені норми чинного законодавства про фінансові послуги при прийнятті оскаржуваної постанови, а наведені позивачем обставини в обґрунтування незаконності спірного рішення законодавством України визначені як такі, що не є достатньою підставою для його скасування. З усього вище викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з причини їх необґрунтованості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 11 лютого 2011 року.

Головуючий С.М. Гарань

Судді Л.В. Трофімова

ОСОБА_3