Ухвала суду № 73030552, 28.03.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1239/18

Провадження №1-кп/524/202/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді –Гусача О.М.,

при секретарі –Поймай Я.А.

з участю прокурора – Лук»яненко І.А.

обвинуваченого – ОСОБА_1

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці підготовче засідання кримінального провадження № 12018170090000290 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, пр.-кт. Л. УкраїнкиАДРЕСА_1, раніше судимого:

-24.11.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 190, ст.. ст.. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт від 21.02.2017 року та реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, наявних ризиків переховування обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та просив доручити Автозаводському районному сектору Кременчуцького МРВ з питань пробації Північно-Східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1, підтримав думку прокурора щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду. Відносно заявленого прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, вважав клопотання необгрунтованим. Обвинувачений зазначив, що намірів переховуватись від суду , а також впливати на свідків та потерпілу у нього не має, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, розглянувши клопотання учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Автозаводському районному суду м. Кременчука.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, закриття кримінального провадження чи його зупинення немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст.27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як вбачається із реєстру матеріалів кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13.02.2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 13.04.2018 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст..29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наведені Конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканість поєднується з такими ж вимогами статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), яка відповідно до вимог частини 1 статті 9 Конституції Україниратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположним свобод людини (1950 року), Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

У пункті 1 статті 1 цього Закону зазначено, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а статтями 13, 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" вказано, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, особу обвинуваченого, який має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, злочин у вчиненні якого обвинувачується вчинив в період іспитового строку , визначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 24.11.2017 року, до затримання офіційно не працював, відсутність даних на підвердження наявності у нього утриманців, не одружений, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, з метою запобігання ризикам, що передбачені ст..177 КПК України, а саме запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, суд вважає недостатнім застосування відносно обвинуваченого більш м»яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст..183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст..182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст..177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов»язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зазначені прокурором, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 прожикових мімінумів для працездатних осіб, що становить: 32000 гривень, вважаючи вказану суму достатньою для запобігання зазначеним ризикам. При внесенні застави на обвинуваченого будуть покладатися наступні обв'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 177, 178, 179, 194, 314-316, 369, 372 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження № 12018170090000290 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводлського районного суду м. Кременчука на 11 годину 00 хвилин 06 квітня 2018 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Доручити Автозаводському районного сектору Кременчуцького МРВ з питань пробації Північно-Східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України надати досудову доповідь з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в строк до 06 квітня 2018 року.

Клопотання заявлене прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Лук»яненко І.А - задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, пр.-кт. Л. УкраїнкиАДРЕСА_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів, до 25 травня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатих осіб , що становить 32000 (тридцять дві тисячі) грн.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, код отримувача 26304855, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку (отримувача) 820172, р/р 37314008015950, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та Автозаводський районний суд м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців наступні обов»язки, що передбаченіст..194 КПК України:

- не відлучатися із м.Кременчука Полтавської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання.

Обвинуваченому ОСОБА_1 роз»яснити наслідки невиконання покладених на нього обовязків, а саме: якщо він будучи належним чином повідомлений, не з»явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить покладені на нього даною ухвалою суду обов»язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: