Ухвала суду № 73030345, 23.03.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1436/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23.03.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

ОСОБА_1 (головуючої),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4,

прокурора Ісака В.,підозрюваного ОСОБА_5 , його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянув у судовому засіданні судове провадження №11сс/777/133/18 за апеляційною скарго захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року, якою останньому застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави у кримінальному провадженні за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 14.08.2017 за №12017070000000167.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, українцю, несудимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України - строком до 12 квітня 2018 року без визначення грошової застави.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він 10.08.2017 приблизно о 22 годині, поблизу залізничного переїзду по вулиці Залізничній в с.Сасово, Виноградівського району, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Себастіяном Йосиповичем, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на двох автомобілях, один із яких марки «Ауді» державний реєстраційний знак Польської республіки КТА-03243, власником якого являється ОСОБА_5, заблокувавши рух автомобілю марки «Фольскваген Пассат» під керуванням ОСОБА_14, в якому також перебували ОСОБА_15 Сілард Іванович, ОСОБА_15 та громадянин ОСОБА_16 ОСОБА_17 Жолт, витягнули останніх із автомобіля та кинувши на землю стали наносити їм удари руками, дерев’яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла.

Подолавши в такий спосіб можливий опір потерпілих, ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 посадили потерпілих до автомобіля марки «Фольксваген Пассат», при цьому заблокувавши замки на дверях даного транспортного засобу, таким чином позбавили можливості потерпілих втекти та під супроводом доставили їх на кладовище в с.Сасово, Виноградівського району, де продовжили наносити удари дерев’яними палицями та металевими предметами по різним частинам тіла ОСОБА_17 Жолт, ОСОБА_15 Сіларда Івановича,ОСОБА_15 та ОСОБА_14, при цьому вимагаючи в останніх вказати місце знаходження належного ОСОБА_17 автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_16 NZU738 та зізнатись під відеозапис в зґвалтуванні дівчини по імені Аміна.

В подальшому, ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, дізнавшись від потерпілих про місце знаходження автомобіля марки «Мерседес Е320 CDR» (комбі) державний номерний знак ОСОБА_16 NZU738, а саме при в’їзді в с.Сасово, Виноградівського району та знайшовши в ОСОБА_17 ключі від даного автомобіля, умисно, повторно, з корисливим мотивом незаконно із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров’я, заволоділи вказаним транспортним засобом та заховали у невстановленому місці. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5Лю, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 завдано ОСОБА_17 Йожефу-Жолт матеріальної шкоди, та спричинено потерпілим тілесні ушкодження.

13.02.2018 стороною обвинувачення відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із насильством небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.

Згідно ухвали слідчого судді, підставою для застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стала наявність в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ним особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а також існування ризиків неналежної процесуальної поведінки, а саме, як зазначив слідчий суддя, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також слідчим суддею взято до уваги вік підозрюваного, відсутність захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою, наявність постійного місця проживання, відсутність роботи та сім’ї, а відтак міцних соціальних зв’язків, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатньо ефективним для забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити апеляційний суд нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов’язання. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Захисник стверджує, що при розгляді клопотання не було доведено обґрунтованості пред’явленої його підзахисному підозри, наявність ризиків його неналежної процесуальної поведінки та неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, оскільки слідством з цього приводу не представлено жодних доказів. Вказує, що відомості про злочин були внесені до ЄРДР 14.08.2017, а підозра ОСОБА_5 оголошена 13.02.2018, за цей період, він, маючи реальну можливість, не вчинив жодних дій, щоб ухилитися від кримінальної відповідальності. Просить врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, проживає з батьками, доглядає престарілу бабусю та допомагає безробітній матері, окрім цього він добре усвідомлює, що будь-яка його спроба уникнути відповідальності в подальшому вплине на вид та розмір покарання, що йому загрожує. Сукупність цих обставин дають підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу не пов’язаного з обмеженням прав на свободу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний не дотримається процесуальної поведінки може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття під варту слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України. З таким висновком погоджується і апеляційний суд та вважає, що вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у якому він підозрюється доведена слідчим та не викликає сумнівів.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Встановлено, що підозра ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 289 КК України висунута обґрунтовано, про що свідчать матеріали кримінального провадження додані до клопотання. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Тому апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, оскільки такі питання входять в предмет дослідження на стадії судового розгляду кримінального провадження.

При цьому, апеляційний суд констатує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України підтверджується, зокрема: протоколом прийняття заяв про злочин від 14.08.2018 (а.с.6-8. 9-10, 11-12), протоколами допиту потерпілих ОСОБА_15,ОСОБА_18 Й-Ж., висновками експерта №627,629,628 (23-25, 26-28,29-31), протоколом пред’явлення особи для впізнання від 14.08.2018 (а.с 38-40), протоколом про результати проведення НРСД (а.с. 44-47), повідомленням про підозру (а.с. 48-49) та іншими матеріалами кримінального провадження, які вказують про причетність підозрюваного до події злочину та достатньо відомостей про вчинення ним інкриміновнаого злочину.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу підозрюваного, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням сторони захисту, може переховуватися від органів досудового розслідування, впливатиме на потерпілих, свідків, співучасників злочину чи іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню. Тому, апеляційний суд вважає вірним висновок слідчого судді, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.

Те, що у підозрюваного на утриманні малолітня дитина, наявне постійне місце проживання, що проживає з хворою матір’ю та бабусею, що вказує на міцні соціальні зв’язки, не можуть превалювати над встановленими у суді першої інстанції ризиками, передбаченими ч.1 ст. 177 КПК України з урахуванням тяжкості вчиненого та суспільного інтересу до цього, та не переконують апеляційний суд у тому, що запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, як цього просить апелянт, буде достатнім та ефективним заходом дотримання ОСОБА_5 процесуальної поведінки та забезпечення кримінального провадження. Крім того, апеляційнйи суд бере до уваги пояснення прокурора про те, що роль кожного із співучасників злочину в достатній мірі не розмежована, слідством проведено ряд негласних слідчих дій, які не розсекречені та потребуватимуть проведення подальших слідчих дій, тому з метою забезпеченння кримінального провадження та впливу як підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілих і свідків, так і інших учасників на нього, а також з метою запобігання ухилення його від слідства та суду, тому й було заявлено клопотання про застосування саме такого запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що обраний судом першої інстанції запобіжний захід є обгрунтованим і підстав для його скасування на даній стадії не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2018 року, якою ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави – залишити без змін.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: