Постанова № 73029198, 22.03.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/334/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Чир П.В. Провадження № 22-ц/789/148/18 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суду Тернопільської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Хома М. В., Костів О. З.,

За участю секретаря - Романюк Х.Ю.

та сторін - представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, судового експерта- Смоляк С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №594/334/16-ц за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Експобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" Кашути Дмитра Євгеновича на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року,(суддя -Чир П.В.), у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк" "Експобанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк" "Експобанк" , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту, застави транспортного засобу , поруки, визнання припиненими застави транспортного засобу та поруки,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року представник ПАТ КБ "Експобанк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором кредиту, щодо місячного погашення заборгованості перед банком не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, а оскільки поручителем по даному кредитному зобов'язанні виступає ОСОБА_6 просив суд стягнути із відповідачів у солідарну порядку суму заборгованості.

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ КБ "Експобанк", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту, застави транспортного засобу , поруки, визнання припиненими застави транспортного засобу та поруки, обґрунтовуючи даний позов тим, що кредитний договір укладений з порушенням ЗУ "Про захист прав споживачів", оскільки в ньому не зазначалася сукупна вартість кредиту, не відображені платежі за надані супутні послуги та не має попередження, що валютні ризики несе споживач.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ "Експобанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Експобанк" заборгованість за кредитним договором №67А від 24 квітня 2008 року станом на 24 квітня 2015 року у сумі 3401 доларів 52 центи США, що по курсу НБУ у гривневому еквіваленті станом на 20 листопада 2017 року складає 90136 грн. 88 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ "Експобанк" відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Експобанк", третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3, про розірвання договорів кредиту, застави транспортного засобу, поруки, визнання припиненими застави транспортного засобу та поруки задоволено частково.

Визнано поруку, що виникла з договору поруки від 24 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ КБ "Експобанк" та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №67А від 24 квітня 2008 року - припиненою.

В задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Експобанк", 1378 грн. сплаченого позивачем судового збору.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ "Експобанк" посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає що судом взято до уваги неналежні докази при розрахунку заборгованості, а також не досліджено особливості кредиту наданого в іноземній валюті. Окрім того, судом не досліджено законних обставин щодо припинення договору поруки та не взято до уваги доказів щодо підстав для застосування строку позовної давності.

У поданому запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ "Експобанк" бе задоволення, оскільки судом було досліджено усі докази та обставини справи, надано їм вірну правову оцінку та прийняте законне та обґрунтоване рішення. Зокрема, правомірно взято до уваги висновок експертизи, щодо розрахунку заборгованості та враховано усі деталі кредитного договору № 67А від 24 квітня 2008 року, а також дана правова оцінка, щодо підстав припинення договору поруки.

В судове засідання представник ПАТ КБ "Експобанк" не з'явився, проте про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3- ОСОБА_4 заперечив проти поданої апеляційної скарги просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ "Експобанк" підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк "Експобанк", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "Експобанк", та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №67А про надання споживчого кредиту, а саме для купівлі автомобіля згідно рахунку фактури №АО804-02/42/р від 16 квітня 2008 року у розмірі 22882 долари США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних, комісії за кредитне обслуговування в розмірі 0.2 % від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, в якому сплачується комісія (п.п. 1.1, 1.2, 1.5, 4.5.2 кредитного договору).

Відповідно до п.1.3 Кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кредит у строки/терміни, що визначені графіком (Додаток №1 до цього Договору), але не пізніше 24 квітня 2015 року.

Згідно Угоди до кредитного договору від 03 березня 2009 року № 01, сторони прийшли до згоди змінити кредитний договір шляхом викладення п.1.3 кредитного договору у наступній редакції "Позичальник повертає кредит у строки/терміни, що визначені графіком (Додаток 2 до цього Договору), але не пізніше 24 квітня 2015 року", в Угоді до кредитного договору від 23 вересня 2009 року № 02 сторони узгодили наступний зміст п.1.3 кредитного договору: "Позичальник повертає кредит у строки/терміни, що визначені графіком (Додаток 3 до цього Договору), але не пізніше 24 квітня 2015 року".

Зміст пункту 1.3 кредитного договору згідно Договору від 5 грудня 2013 № 12 про внесення змін до Договору кредиту № 67А від 24 квітня 2008 року був викладений в наступній редакції: "Позичальник повертає Банку кредит у строк до 24 квітня 2015 року".

Відповідно до п.3.7 кредитного договору позичальник повертає кредит Банку шляхом внесення готівки через касу Банку/переказу коштів на позичковий рахунок із спливом строку, що встановлений п. 1.3 кредитного договору та графіком повернення кредиту.

Окрім того, між ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" та ОСОБА_2 укладено й ряд інших угод до договору кредиту від 24 квітня 2008 року №67А, зокрема:

- за Угодою № 03 до кредитного договору від 02 листопада 2009 року сторони змінили зміст п.п. 3.3., 3.5., 4.5.2., кредитного договору, зокрема п.3.3. Договору: "Банк відкриває позичальнику позичковий рахунок №22034106313001. позичальник кредиту з позичкового рахунку (за умови виконання позичальником п.п. 2.2, 3.1 та 4.5.1 цього договору) здійснюється шляхом оплати рахунку-фактури з позичкового рахунку протягом 2-х днів після підписання Сторонами цього Договору"; п.3.5 Договору "Розрахунковим періодом для сплати процентів є період з першого по останнє число місяця, що передує місяцю сплати процентів. позичальник щомісяця, до 24 числа кожного місяця, сплачує проценти за користування кредитом на рахунок Банку НОМЕР_2. Проценти нараховуються за весь період користування кредитом. Остаточний розрахунок за процентами провадиться одночасно з поверненням кредиту у строки, що зазначені у цьому Договорі. Проценти нараховуються виходячи із умовної кількості днів у році 360 днів (іноземна валюта)".; п. 4.5.2 Договору «Протягом строку дії цього договору щомісяця до 24 числа сплачувати на рахунок банку НОМЕР_3 комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,2 % від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія";

- відповідно до угод до договору кредиту від 24 квітня 2008 року №67А, №04 від 30 березня 2010 року, №05 від 21 червня 2010 року, №06 від 24 вересня 2010 року, №6а від 24 січня 2011 року, №07 від 30 червня 2011 року, №08 від 23 грудня 2011 року №09 від 22 червня 2012 року сторони прийшли до згоди, що за період прострочки по сплаті кредиту, процентів та комісії, відповідно, з 24 лютого 2010 року по 01 червня 2010 року, з 01 червня 2010 року по 01 вересня 2010 року, з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, з 30 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року пеня, згідно п.5.2., п.5.3. Договору кредиту №67А від 24 квітня 2008 року не нараховується.

- угодою №10 до Договору кредиту №67А від 24 квітня 2008 року, укладеною 27 грудня 2012 року сторони вирішили доповнити Розділом 4 "Інші права та обов'язки Сторін" Договору новими п.п. 4.2.4, 4.5.3;

- як вбачається з угоди №11 до договору кредиту від 24 квітня 2008 року №67А, укладеної 23 січня 2013 року, сторони прийшли до згоди, що за період прострочки по сплаті кредиту, процентів та комісії з 01 січня 2013 року по 30 червня 2013 року, пеня, згідно п.5.2. Договору кредиту №67А від 24 квітня 2008 року не нараховується.

Договором №12 про внесення змін до Договору кредиту №67А від 24 квітня 2008 року від 5 грудня 2013 року, зміст пункту 3.7 змінено на таку редакцію: "Позичальник повертає кредит Банку шляхом внесення готівки через касу Банку/переказу коштів з поточного рахунку на відкритий в Банку транзитний рахунок для погашення заборгованості НОМЕР_4 в сумі не меншій ніж 600,00 доларів США щомісяця до 24 числа та зі сплатою остаточного залишку боргу зі спливом строку, що встановлений п. 1.3 кредитного договору». До пункту 3.8 внесено зміни, зокрема, встановлений порядок виконання позичальником грошових зобов'язань.

Крім того, сторони узгодили зміну порядку виконання позичальник грошових зобов'язань: "200 доларів США спрямовуються на погашення поточного основного боргу за кредитом; 400 доларів США спрямовуються на погашення строкової заборгованості за відсотками, простроченої заборгованості за відсотками, простроченої заборгованості за кредитом; залишок коштів може бути спрямований на дострокове повернення кредиту або сплату процентів; у випадку наявності з боку позичальник прострочених будь-яких зобов'язань перед Банком за цим Договором черговість виконання позичальник грошових зобов'язань визначається Банком самостійно згідно чинного законодавства України та рішення компетентного органу Банку".

Згідно п.п.2,3 Договору від 05 грудня 2013 року № 12 про внесення змін до Договору кредиту № 67А від 24 квітня 2008 року сторони дійшли згоди скасувати за період з 25 липня 2013 року по 05 грудня 2013 року включно нараховану пеню на прострочену заборгованість, передбаченої Договором кредиту, а також не нараховувати пеню, яка передбачена Договором кредиту з 05 грудня 2013 року до кінця строку дії Договору кредиту, а саме, до 24 квітня 2015 року.

Відповідно до п.4 цього ж Договору від 05 грудня 2013 року № 12, пункти 2 та 3 цього Договору діють після настання відкладальної умови, а саме повного виконання позичальник умов п.п.1.3, 3.7 Договору кредиту.

Погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до п.3.8 здійснюється в наступному порядку: якщо строк повернення кредиту ще не настав, у першу чергу сплачуються штрафи, прострочена заборгованість за комісією, що нарахована згідно п.4.5, та пеня за її несвоєчасну сплату, прострочена заборгованість за процентами та пеня за їх несвоєчасну сплату, строкова заборгованість за процентами, прострочена заборгованість за кредитом та пеня за несвоєчасне повернення кредиту, а потім строкова заборгованість за кредитом. Залишок коштів може бути спрямований на дострокове повернення кредиту або сплату процентів; якщо строк повернення кредиту сплинув, то черговість виконання позичальник грошових зобов'язань визначається Банком самостійно згідно чинного законодавства України та правил Банку.

Згідно Угоди до кредитного договору від 30 березня 2010 року № 04, сторони дійшли згоди, що починаючи з 30 березня 2010 року і до настання строку повернення кредиту, встановити наступну черговість виконання позичальником грошових зобов'язань за Договором кредиту № 67А від 24 квітня 2008 року: в першу чергу погашати прострочену заборгованість за кредитом, комісією та процентами.

Розрахунковим періодом для сплати процентів є період з першого по останнє число місяця, що передує місяцю сплати процентів. Позичальник щомісяця, до 24 числа кожного місяця, сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку НОМЕР_5. Проценти нараховуються за весь період користування кредитом. Остаточний розрахунок за процентами провадиться одночасно з поверненням кредиту у строки, що зазначені у кредитному договорі. Проценти нараховуються виходячи з фактичної кількості днів у році 360 днів (п.3.5 кредитного договору). За Угодою до кредитного договору від 02 листопада 2009 року № 03 сторони прийшли до згоди про зміну у п.3.5 кредитного договору номера рахунку банку на НОМЕР_2.

У пунктах 5.1 та 5.2 кредитного договору сторони узгодили, що на суму простроченого кредиту проценти не нараховуються, а за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення, та за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування (п.4.5 цього Договору) позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення.

Зобов'язання за кредитним договором №67А від 24.04.2008 року забезпечене заставою.

Відповідно до умов договору застави, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та ОСОБА_2, укладеного на забезпечення договору кредиту №67А від 24.04.2008 року, заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю кредит у сумі 22882 доларів США у строки, що визначені графіком не пізніше 24 квітня 2015 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом у розмірі, що встановлений Договором кредиту, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Зобов'язання за кредитним договором №67А від 24 квітня 2008 року забезпечено договором поруки, згідно умов якого ОСОБА_6 взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору №67А від 24 квітня 2008 року.

За змістом Договору позичальник ОСОБА_2 і поручитель ОСОБА_3 відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники по поверненню суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом.

Зобов'язання по кредитному договору не виконанні, а тому 22 березня 2016 року за вих. №1701/980, №1701/981 Банком було направлено відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_6 письмові повідомлення - вимога про повернення грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, проведено судово-економічну експертизу, від 20 липня 2017 року №906/16-22, якою встановлено заборгованість по кредиту, що становить станом на 24.04.2015 року - 3401,52 доларів США.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з умов кредитного договору та додатковими угодами до нього, строк дії кредитного договору закінчувався 24 квітня 2015 року. З позовом про стягнення заборгованості банк звернувся у березні 2016 року, тобто в межах строку загальної позовної давності, який встановлюється у три роки.

Банк звернувся із грошовою вимогою до відповідачів 22 березня 2016 року та саме станом на цей день просив стягнути заборгованість по кредитному зобов'язанню та пенею, оскільки стороною не здійснено погашення заборгованості, відповідно до умов кредитного договору(т.1 а.с.34).

Таким чином,закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладання договору поруки. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Відмовляючи у позовних вимогах ПАТ КБ "Експробанк" щодо стягнення пені суд першої інстанції послався на висновки судово-економічної експертизи, які виключали нарахування пені, оскільки вважали,що пеня за вимогою в іноземній валюті повинна нараховуватися в національній валюті, а банк нараховував пеню за несвоєчасну сплату кредиту саме в іноземній валюті та в строк який перевищує позовну давність в один рік.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання визначений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожний день прострочення. За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу України, період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не обмежується.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Законодавством не встановлені критерії подачі банком позову до суду. Банки самостійно вирішують коли і при якій сумі прострочення звертатися до суду. Час звернення до суду обмежується лише позовною давністю.

Таким чином, спеціальний строк позовної давності, щодо звернення стягнення по пені банком не порушено.

Для роз'яснення висновку судово-економічної експертизи, судом апеляційної інстанції було заслухано в судовому засіданні судового експерта Смоляк С.К., яка проводила дану експертизу. Експерт, пояснила, що при дослідженні питання нарахованої пені ними було враховано Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" , який визначав порядок вирішення питань саме основної суми заборгованості та відсотків за користування кредитами наданих в іноземній валюті та виключав порядок вирішення питання пені . Окрім того, експерт надала суду розрахунки, по пені від основної суми кредитної заборгованості, яка згідно умов кредитного договору та експертному висновку могла б бути нарахована станом на 22 березня 2016 року.

Відповідно до редакції ЦПК від 2004 року, що діяла до 15 грудня 2017 року та новій редакції ЦПК, висновок експерта для суду не є обов'язковим та може враховуватися як джерело відомостей, враховуючи які суд має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, умовами договору про надання кредиту в іноземній валюті передбачено сплату пені в установленому розмірі від суми простроченого платежу, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й пеню в іноземній валюті.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні кредитного договору №67А від 24 квітня 2008року банк надавав кредит ОСОБА_2 - 22882,00 дол.США.(т.1, а.с.14).

Згідно з пунктом 5.2. зазначеного договору за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту/або несвоєчасну сплату процентів, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На момент укладення кредитного договору у банку була відповідна ліцензія та право здійснювати операції з валютними цінностями.

При цьому, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо розміру основної суми заборгованості за кредитним договором, оскільки вважає, що судова-економічна експертиза по цьому питанню дала вірний висновок та обґрунтовано нарахувала суму заборгованості, врахувавши при цьому постанову Правління національного банку України від 10 травня 2007 року, зменшивши суму заборгованості (4514,89 дол. США -1116,37 дол.США = 3401,52 дол.США), яка виключає банкам право на встановлення платежів, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії , які банк здійснює за власну користь.

Таким чином, враховуючи розрахунки заборгованості за кредитним договором, у тому числі процентів та пені, в іноземній валюті слід дійти до висновку про необхідність стягнення пені за невиконане кредитне зобов'язання від суми 3401,52 дол.США, що станом на 22 березня 2016 року становить - 2489 ,91 дол.США.

Доводи апеляційної скарги, щодо припинення поруки, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Так, судом першої інстанції правильно взято до уваги норми ч. 4ст. 559 ЦК України, згідно якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.( Правовий висновок ВСУ у справі №6-53цс14 від 17 вересня 2014 року). Відповідач припинив сплачувати заборгованість за кредитом у грудні 2014 року, а строком виконання основного зобов'язання, визначалося 24 квітня 2015 року, відповідно протягом шести місяців банк повинен був звернутися з вимогою до поручителя, чого не зробив.

Таким чином, судом правомірно задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , щодо припинення договору поруки, оскільки банк звернувся до суду з вимогами до поручителя про виконання ним солідарно з боржником зобов'язання за договором поза межами строку дії поруки.

За таких обставин, враховуючи норми ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування в частині позовних вимог "ПАТ "Експобанк" про стягнення кредитної заборгованості із ухвалення в цій частині нового рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 в користь ПАТ "Експобанк" кредитну заборгованість у розмірі 5891,43 дол.США (3401,52 дол. США- основна сума заборгованості та 2489, 91 дол.США - пеня). В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Окрім того, з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "Експобанк" слід стягнути понесені судові витрати у розмірі 1515 грн.80 коп.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України ,суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Експобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" Кашути Дмитра Євгеновича - задовольнити частково.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк " Експобанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк " Експобанк"- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Іване-Пусте, Борщівського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк " Експобанк" , 01054, м.Київ, вул.Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299, заборгованість за кредитним договором №67А від 24 квітня 2008 року у розмірі 5891 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто один) доларів 43 центи США, що по курсу НБУ у гривневому еквіваленті, станом на день ухвалення рішення становить 154826 (сто п'ятдесят чотири тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 77 коп., що складається із:

-заборгованості за кредитом у розмірі 3401 доларів 52 центи США, що по курсу НБУ у гривневому еквіваленті, станом на день ухвалення рішення становить 89391 грн.94 коп.;

-пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 2489 доларів 91 центи США, що по курсу НБУ у гривневому еквіваленті, станом на день ухвалення рішення становить 65434 грн.83 коп.

В задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк " Експобанк"- відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с. Іване-Пусте, Борщівського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк " Експобанк" , 01054, м.Київ, вул.Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299 судовий збір у розмірі 1515 грн.80 коп.

Постанова Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту даної постанови.

День складання повного тексту постанови - 27 березня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків