Ухвала суду № 73028813, 28.03.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13557/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 11-кп/789/76/18 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - ч.2 ст.185, ч.2 ст.15- ч.2 ст.186 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Лекан І.Є.

Суддів - Ваврів І. З., Сарновський В. Я.,

з участю - секретаря Романської К.М.

прокурора Гарматюка Р.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2017 року.

Даним вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, безробітний, житель ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий, востаннє 14 листопада 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України на п’ять років позбавлення волі, 10 лютого 2016 року на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області зараховано строк попереднього ув'язнення з 06 березня 2011 року по 08 лютого 2012 року згідно з ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року), звільнений 10 лютого 2016 року по відбуттю строку покарання,

засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі,

за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування призначеного судом покарання постановлено рахувати з 09 грудня 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року) переведено строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1, а саме з 09 грудня 2016 року по 22 грудня 2017 року включно, що становить 1 рік і 13 днів в 2 роки та 26 днів позбавлення волі, які зараховано в строк призначеного обвинуваченому судом покарання.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 30 жовтня 2016 року близько 12 год. 05 хв. в нього, який перебував у приміщенні магазину №1-31 на Центральному ринку, що в м.Тернополі по вул.Шептицького, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, він тоді ж і там же, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та, що його дії не будуть поміченими сторонніми особами, таємно, повторно викрав із вітрини мобільний телефон торгової марки «Goclever Quantum 400 Рlus», вартістю 750 грн., з яким з місця вчинення даного кримінального правопорушення втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, 09 грудня 2016 року близько 14 год. в обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував на території Центрального ринку, що в м.Тернополі по вул.Живова,9, неподалік торгового місця №22, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, він тоді ж і там же, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та, що його дії не будуть поміченими сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, повторно викрав з кишені пальта ОСОБА_4 її особистий гаманець, який для потерпілої матеріальної цінності не становить, в якому знаходились грошові кошти в сумі 405 грн..

Після цього, прискорено відходячи від місця скоєння кримінального правопорушення у напрямку зупинки «Центральний ринок», будучи поміченим працівниками поліції, які почали бігти за ним із криками, щоб той зупинився, обвинувачений на це не реагував і незважаючи на те, що його злочинні дії були поміченими сторонніми особами, усвідомлюючи це, ОСОБА_1, з метою утримання викраденого, побіг у напрямку виходу із ринку, виймаючи із викраденого гаманця грошові кошти та викинувши гаманець на землю, намагався втекти.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, який переріс у відкрите його викрадення, до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманим працівниками поліції та перехожими на території Центрального ринку, що в м.Тернополі по вул.Живова, 9, неподалік торгового місця №22.

Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить вирок суду в частині призначеного йому покарання пом’якшити, посилається на те, що вказаних злочинів не вчиняв, вважає, що його дії за ст. 186 КК України кваліфіковано неправильно, оскільки він нікого не грабував та насилля не застосовував.

Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах та останньому слові обвинуваченого ОСОБА_1, в судових дебатах захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, просять її задовольнити, в судових дебатах прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим, просить його залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказах.

Так, суд дійшов вірного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України підтверджується показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який вказав, що 30 жовтня 2016 року (у день крадіжки), ОСОБА_5 зайшов до нього в магазин на Центральному ринку, де він здійснює підприємницьку діяльність шляхом реалізації мобільних телефонів та попросив зарядити батарею. Через 15-30 хв. ОСОБА_1 повернувся забрати батарею, після чого він виявив відсутність мобільного телефону білого кольору торгової марки «Goclever Quantum 400 Рlus». Переглянувши відеозапис з камер спостереження в магазині виявив, що обвинувачений відкрив вітрину, яка не була замкнута і забрав вказаний мобільний телефон та покинув магазин. Вказаний відеозапис він передав працівникам поліції.

Пояснення потерпілого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, належними та допустимими, суд підставно послався на них у вироку, оскільки вони підтверджуються іншими доказами та узгоджуються між собою.

Так, покази потерпілого ОСОБА_3 підтверджуються його ж заявою про вчинення кримінального правопорушення від 03 листопада 2016 року, даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 03 листопада 2016 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого ОСОБА_3 серед пред'явлених йому для впізнання осіб впізнав за рисами обличчя, статурою та ростом ОСОБА_1 як особу, яка 30.10.2016 року викрала із його магазину мобільний телефон, протоколом добровільної видачі та огляду документу (DVD-диску) від 04 листопада 2016 року з розкадровкою, об'єктивно створеним відеозаписом подій, які мали місце 30 жовтня 2016 року до моменту крадіжки та факт викрадення ОСОБА_5 мобільного телефону торгової марки «Goclever Quantum 400 Рlus», білого кольору, довідкою АПП “Магніт - сервіс” від 18 листопада 2016 року вартості викраденого мобільного телефону, що становить 750 грн..

Обґрунтованим є висновок суду першої інстанції і щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України.

Вказаний висновок суд зробив на підставі досліджених в судовому засіданні, належно оцінених та детально викладених у вироку доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_4 вказала, що на початку грудня 2016 року вона, перебуваючи на Центральному ринку м.Тернополя, рухаючись в сторону зупинки у великому скупченні людей відчула поштовх та не помітила, що у неї викрали гаманець, в якому було 405 грн., який знаходився в закритій кишені її пальта. При виході з торговельних рядів, на асфальті, вона побачила свій пустий гаманець та бачила, що затримали ОСОБА_1, у якого в руках були грошові кошти, які попередньо знаходились у неї в гаманці. Надалі, грошові кошти їй працівниками поліції повернуто у тій же сумі і тими ж купюрами, які в неї було викрадено.

Показання потерпілої ОСОБА_4 підтверджуються протоколом прийняття її усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09 грудня 2016 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 14 листопада 2016 року, згідно якого потерпіла серед пред'явлених їй за фотознімками осіб за рисами обличчя, зачіскою та кольором волосся впізнала ОСОБА_1 як особу, яка 09.12.2016 року на ринку намагалася відкрито заволодіти її гаманцем та наявними у ньому грошовими коштами.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 09 грудня 2016 року та протоколу огляду предмета від 09 грудня 2016 року підтверджуються показання потерпілої щодо суми грошових коштів, які обвинувачений намагався в неї викрасти, їх номіналів, кількості купюр, місцезнаходження її гаманця до та після його викрадення та відсутність бажання у ОСОБА_1 віддати знайдені, з його слів, грошові кошти, у відділ поліції з метою відшукання їх власника, оскільки під час складання протоколу огляду місця події від 09 грудня 2016 року обвинувачений особисто видав викрадені кошти, які утримував у руці, підписав протокол та будь-яких зауважень не вказав.

Крім того, показання потерпілої підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Зокрема, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7С, ОСОБА_8, які є працівниками поліції вказали, що 09 грудня 2016 року у післяобідній час з метою виконання службових завдань перебували на території Центрального ринку, що в м.Тернополі по вул.Живова. Помітивши ОСОБА_1, який поводив себе підозріло: штовхнув жінку і в той же час з кишені її пальта викрав гаманець, після чого змінив напрямок руху та пришвидшився. На вимогу свідка ОСОБА_6 до обвинуваченого «зупинитись поліція», ОСОБА_1 не відреагував, а ще більше пришвидшився, вийняв грошові кошти із гаманця, а гаманець викинув. Свідки зазначили, що наздогнавши ОСОБА_1, ОСОБА_6 його затримав, та виявив в його руках грошові кошти. Через деякий час до них підійшла потерпіла та вказала, що їй належить викинутий ОСОБА_1 гаманець.

З показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що при затриманні молодого мужчини бачила як у рукаві в нього щось було, а гаманець лежав у неї під прилавком.

Таким чином, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України, а скоїв лише дрібну крадіжку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки обставини та розвиток подій під час незаконного заволодіння обвинуваченим майном потерпілої ОСОБА_4 09 грудня 2016 року на території Центрального ринку, що в м.Тернополі по вул.Живова, 9, яке розпочалось як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), після виявлення працівником поліції ОСОБА_6 і намагання останнім його припинити, переросло у відкрите викрадення чужого майна(грабіж), яке полягало у бажанні ОСОБА_1 утримати викрадене, незважаючи на вимогу працівника поліції “зупинитись поліція”, обвинувачений пришвидшив рух, вийняв з гаманця кошти, гаманець викинув, розуміючи, що його протиправні дії виявлені іншими особами при цьому був затриманий із викраденими грошовими коштами в руці.

Колегія суддів вважає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України є правильною.

Обираючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та середньої тяжкості злочинами проти власності, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, в тому числі і за вчинення злочинів проти власності, є особою наркозалежною, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні злочини проти власності, за відсутності обтяжуючих та наявності пом’якшуючих покарання обставин, а саме добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди, що полягає у поверненні майна потерпілим, враховуючи позитивну характеристику за місцем проживання, думку потерпілих, які просили суворо не карати обвинуваченого, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах статтей обвинувачення, у мінімальному розмірі, застосувавши правила призначення покарання за сукупністю злочинів, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів і підстав для пом’якшення покарання, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування чи зміни вироку суду немає.

Водночас, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України №838-VІІІ “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання” від 26.11.2015 року, в строк відбування покарання слід зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1- без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України №838-VІІІ “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання” від 26.11.2015 року, в строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув’язнення з 09 грудня 2016 року по 28 березня 2018 року (включно) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців, а засудженим, який тримається під вартою, — в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення..

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_10