Рішення № 73028236, 07.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7786/17

пр.№ 2-а/464/27/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2018 м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Янишин М.Б.

з участю:представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу №464/7786/17 за позовом ОСОБА_3 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 178 від 15.09.2017, винесену Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради про накладення на ОСОБА_3 штрафу в розмірі 1700 гривень. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що про дану постанову йому стало відомо лише під час ознайомлення його представником із матеріалами адміністративної справи № 464/5822/17 та раніше така йому не надсилалась, як і не було повідомлено його про розгляд справи адміністративною комісією Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради. Стверджує, що 03.08.2005 між ним та Львівською міською радою було укладено договір оренди землі та такий було переукладено 18.11.2009. Предметом договору є надання йому в оренду земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 95, для встановлення та обслуговування малої архітектурної форми у м.Львові. Після підписання договору ним було встановлено власний кіоск на даній земельній ділянці, який знаходиться на ній та функціонує на даний час, а також проводиться відповідна плата за оренду землі. В подальшому такий договір продовжувався в силу укладення додаткових угод чи Закону. Натомість у оскаржуваній постанові зазначено, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності встановлена самочинно. Однак на даний час розпорядження голови Сихівської районної адміністрації №487 від 07.08.2017 «Про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 95» є предметом розгляду у адміністративній справі №464/5822/17, яка перебуває у провадженні Сихівського районного суду м.Львова.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 27.11.2017 визнано поважними причини пропуску звернення позивача до суду, поновлено такий та відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові. Додатково зазначив, що вини у діях позивача немає, оскільки такий сплачує орендну плату за оренду земельної ділянки, де встановлена тимчасова споруда. Ствердив, що відповідачем накладено на позивача максимальний розмір штрафу, попри те, що ним не встановлювались обставини, які впливають на розмір стягнення. Вказує, що відповідачем пропущено передбачений законодавством двомісячний строк для накладення адміністративного стягнення. Окрім цього покликається на те, що відповідачем порушено строки розгляду справи про адміністративне правопорушення. А відтак просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечила, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, зокрема зазначила, що 08 серпня 2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення №6-062б про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, оскільки виявлено, що останній самочинно встановив тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на ОСОБА_4, 95 у м.Львові. Ствердила, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду зазначеного протоколу адміністративною комісією Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, однак такий на засідання не з'явився. Окрім цього зазначила, що відповідачем не заперечується той факт, що в 2005 році між ОСОБА_3 та Львівською міською радою було укладено договір оренди землі, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр. Червоної Калини, 95 та тимчасова споруда, яка знаходиться на ній, встановлена давно, однак покликання позивача на пролонгацію договору не заслуговують уваги, оскільки відповідно до додаткової угоди строк дії такої закінчився 30 грудня 2016 року та жодних дозвільних документів на встановлення в подальшому даної тимчасової споруди позивачем не було надано. А відтак просять відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

З’ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

З протоколу про адміністративне правопорушення №6-062б від 08.08.2017, складеного інженером Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління” ОСОБА_5, вбачається, що громадянин ОСОБА_3 самочинно встановив тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 95, чим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП (а.с. 33).

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення складається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки лише в такому випадку є можливим дотримання вимог, передбачених ст.256 КУпАП.

Однак протокол про адміністративне правопорушення №6-062б від 08.08.2017, складений відносно ОСОБА_3, не відповідає даним вимогам закону, оскільки у ньому відсутнє зазначення часу вчинення адміністративного правопорушення, такий складений у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак у ньому відсутні його пояснення, підпис або ж запис про відмову від підписання ним протоколу, а також йому не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, екземпляр даного протоколу позивачу вручено не було, а було скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відповідною відміткою в протоколі.

В подальшому на підставі вищезазначеного протоколу адміністративна комісія при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради винесла постанову №178 у справі про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2017 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за самочинне встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на пр. Червоної Калини, 95.

Вищезазначена постанова винесена у відсутності позивача ОСОБА_3 та на час розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративна комісія не мала даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_3 про місце і час розгляду справи, що суперечить ч. 1 ст. 268 КУпАП, яка визначає їх наявність як обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Жодних належних доказів в підтвердження того, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а в подальшому і отримав копію постанови, яка була надіслана йому поштовим відправленням відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такі відсутні. При цьому, подані представником відповідача копії повістки №3403/168 від 19.08.2017 та квитанція про відправлення рекомендованої кореспонденції № 7904906021821 від 19.08.2017 (а.с.31) не містять відміток про вручення позивачу повістки про розгляд справи, яка була призначена на 15.09.2017 о 11.00 год. Разом із тим факт відсутності у відповідача даних про своєчасне сповіщення ОСОБА_3 про дату, місце і час розгляду даної справи підтверджується даними з офіційного інтернет-ресурсу Укрпошти про відстеження пересилання поштового відправлення, згідно з якими таке повернуто з поштового відділення за закінченням встановленого терміну зберігання лише 22.09.2017 і було вручено адресанту лише 25.09.2017.

Пункт 20.1.24 розділу 20 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011року передбачає, що громадяни та юридичні особи несуть відповідальність за порушення у сфері благоустрою території, зокрема, самочинне встановлення постійних і тимчасових кіосків та яток стаціонарних.

Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом із тим, частиною 2 статті 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Однак, всупереч даним положенням, відповідачем не були встановлені вищевикладені обставини та призначено штраф у максимальному розмірі.

Зі змісту постанови № 178 у справі про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2017 року не вбачається на підставі яких даних адміністративною комісією при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради зроблено висновок про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт порушення, складено з порушенням норм КУпАП, а відтак, такий не є належним доказом.

Згідно з ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідачу було відомо про закінчення 30 грудня 2016 року строку дії додаткової угоди (договору) до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Львівській міській раді 18.11.2009 за №С-1620 із змінами, зареєстрованими у Львівській міській раді 27.11.2013 за №С-2610 від 03.06.2015. Окрім цього, з листа Сихівської районної адміністрації №34-вих-5617 від 21.06.2017 вбачається, що відповідачу було відомо, що тимчасова споруда на пр.Червоної Калини, 95 у м.Львові не включена в ухвалу Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» (зі змінами та доповненнями). Однак постанову у справі про адміністративне правопорушення №178 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 винесено лише 15.09.2017, а відтак відповідачем пропущено строк накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим та прийняте за відсутності належних доказів та з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності, а відповідно постанова у справі про адміністративне правопорушення №178 від 15 вересня 2017 року підлягає скасуванню.

На підставі ст.ст.9, 33, 38, 152, 251, 254, 256, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 2, 72-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення №178 від 15 вересня 2017 року відносно ОСОБА_3 – визнати протиправною і скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07.03.2018.

Позивач: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 25258931, місцезнаходження: м.Львів, проспект Червоної Калини, 66.

Головуючий Б.Р.Мичка