Постанова № 73027326, 21.03.2018, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 449/855/17

УХВАЛА

21 березня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Лень С.З.

з участю прокурора Курдини З.І.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Курдини Зеновія Івановича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 Броніславовчичу, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в :

в провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017140260000201 від 15.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор Курдина З.І. заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 02.02.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб, а тому такий закінчує свою дію 03.04.2018 року. Зазначає, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду та продовжити злочину діяльність. Зазначає, що ОСОБА_2 неодноразово судимий та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Обвинувачений не працює, стійких соціальних зв'язків не має, до того порушував правила, встановленого щодо нього, адміністративного нагляду, вчинив тяжкий злочин із застосуванням насильства. Вважає, що жоден з інших більших м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам. Вказані обставини раніше вже були встановлені судами при обранні та продовженні відносно обвинуваченого запобіжного заходу, заявлені ризики на даний час не зменшились, а їм вдається запобігти лише тому, що обвинувачений перебуває під вартою. Вказує на недоцільність альтернативного визначення розміру застави, оскільки злочин вчинено із застосуванням насильства до потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора, вказав, що під час грабежу йому було завдано легкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 проти заявленого клопотання заперечили, вказують на необхідність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, цілодобового домашнього арешту. Додатково захисник зазначив, що обвинувачений мав достатньо часу обміркувати та змінити свою поведінку, впливати на свідків та потерпілих обвинувачений не буде, знищити речові та інші докази не зможе, оскільки такі перебувають в розпорядженні суду та/або органу досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_4 підтримав доводи захисника ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_5 при розгляді клопотання участі не брав.

Заслухавши думку учасників провадження, оцінивши їх доводи щодо заявленого клопотання, суд зазначає таке.

Ухвалою слідчого судді Перемишлянського районного суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який в подальшому було продовжено.

Вироком Перемишлянського районного суду Львівської області від 06.09.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі, строком на чотири роки та шість місяців, запобіжний захід у виді тримання під вартою, до вступу вироку у законну силу, залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07.12.2017 року, вирок суду першої інстанції скасовано, справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції, запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 02.02.2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний на термін 60 діб, тобто до 03.04.2018 року. Альтернативний розмір застави при цьому не визначався, оскільки обвинуваченому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право вирішити питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченого главою 18 цього Кодексу.

Вимогами ч.3 ст.331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд оцінює, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; відсутність даних, що давали б підстави вважати, що обвинувачений за станом здоров'я не може утримуватись під вартою; відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи , а також наявність у обвинуваченого п'яти судимостей , частина з яких залишились не погашеними, а також те, що ОСОБА_2 неодружений, дітей немає, порушував, встановлені щодо нього, правила адміністративного нагляду, в минулому вчиняв також майнові злочини.

Таким чином, у суду є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які не зменшились на даний час, зокрема, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суд не вбачає можливим.

Водночас, як вбачається із змісту заявленого клопотання та пояснень потерпілого ОСОБА_1, під час вчинення інкримінованих ОСОБА_2 дій, останній завдав йому легких тілесних ушкоджень, які виразились зокрема, в отриманні декількох синців по різних частинах тіла та одного садна на голові.

За приписами ч. 3,4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи, що обвинувачений вже тривалий час утримується під вартою, попередній вирок суду першої інстанції скасовано з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, отримання потерпілим легких тілесних ушкоджень у виді синців та саден, суд вважає за не можливе безальтернативне тримання обвинуваченого під вартою, а тому обвинуваченому слід визначити розмір застави, який був би достатнім для забезпечення виконання ним своїх обов'язків.

З врахуванням приписів п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вказане та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд -

у х в а л и в :

клопотання прокурора Курдини Зеновія Івановича про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Продовжити застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2018 року, включно.

Розмір застави визначити у розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 720,00 (сто п'ять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок: одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, код ЄДРПОУ 26306742, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р 37315022000757.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м. Перемишляни Львівської області;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по кримінальному провадженню;

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок ДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи з питань виконання покарань та попереднього ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_2 підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з під варти негайно повідомити прокурора та суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Кіпчарський