Рішення № 73025883, 13.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/407/18

2/311/403/2018

13.03.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., при секретарі судового засідання Гончаровій К.Ю., розглянув у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, мотивуючи його тим, що після смерті матері ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: житловий будинок №153 в с. Орлянське Василівського району Запорізької області, земельна ділянка під вказаним будинком за тією ж адресою площею 0,55 га, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 20.04.1999 року ААР №679113, та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 20.04.1999 року ААР №679115 на підставі якого були отримані Державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд та 0,30 га – для ведення особистого селянського господарства; гараж №599 у м. Дніпрорудне Запорізької області у товаристві №3 з будівництва та експлуатації автогаражів індивідуальних власників, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 28 жовтня 1994 року та про право власності від 28 жовтня 1994 року. 25 серпня 2011 року ОСОБА_3 склала на ім’я ОСОБА_1 заповіт, який був посвідчений в ОСОБА_2 сільській раді Василівського району Запорізької області, згідно якого вона є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3, яка померла 25 липня 2017 року в с. Орлянське Василівського району Запорізької області. Заповіт ОСОБА_3 не скасовувала та не змінювала. Позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3, яка з 26 червня 2002 року і по день смерті фактично проживала з матір’ю, доглядала за нею та вела спільне господарство. У зв’язку з тяжкою хворобою матері, за якою позивачка постійно доглядала, переживаннями з-за втрати найріднішою людини, ОСОБА_1 довго не могла оговтатися та перебувала у такому стані, що їй було не до вирішення юридичних нюансів оформлення спадщини. Знайомі сказали ОСОБА_1, що оформляти спадщину потрібно після спливу 6-ти місячного строку після смерті спадкодавця, тому раніше до нотаріуса вона не зверталася. Коли 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за видачею свідоцтва про право на спадщину було винесено постанову від 06 лютого 2018 року про відмову позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину. Враховуючи викладене, позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої 25 липня 2017 року ОСОБА_3, протягом шести місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Василівського районного суду від 09 лютого 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, в позовній заяві просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області в підготовче судове засідання не з`явився, відповідачем подана заява про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден, не заперечує проти їх задоволення, та просить розглядати справу без їх участі.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі осіб, що не з’явилися у судове засідання.

У зв’язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким зробила заповідальне розпорядження на випадок смерті: все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чогоб воно не складалося, та все те, що буде їй належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, заповідає позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказаний заповіт було посвідчено секретарем Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №140.

25 липня 2017 року ОСОБА_3 померла.

Відповідно до повідомлення Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області вих.№122/01-16 від 13 березня 2018 року після смерті 25.07.2017 року ОСОБА_3 спадкова справа не заводилася, з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця,

який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позов, визначити ОСОБА_1 додатковий шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті 25 липня 2017 року ОСОБА_3, оскільки встановлено, що позивач не звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті 25 липня 2017 року ОСОБА_3, протягом шести місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6