Ухвала суду № 73025683, 28.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/11516/17

Номер провадження 22-ц/775/713/2018

У Х В А Л А

28 березня 2018 року м. Бахмут Донецька область

Апеляційний суд Донецької області у складі колегії суддів: Соломаха Л.І. (суддя-доповідач), Агєєв О.В., Новосьолова Г.Г., розглянувши заяви судді-доповідача Соломахи Людмили Іванівни, суддів Агєєва Олександра Володимировича, Новосьолової Галини Германівнипро самовідвід у цивільній справі (єдиний унікальний номер 219/11516/17, номер провадження 22-ц/775/713/2018) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення місця проживання дитини з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2018 року до Апеляційного суду Донецької області надійшла цивільна справа (єдиний унікальний номер 219/11516/17, номер провадження 22-ц/775/713/2018) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення місця проживання дитини з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року.

При автоматизованому розподілі справи 27 березня 2018 року був визначений склад колегії суддів для розгляду справи: Соломаха Л.І - головуючий суддя, Новосьолова Г.Г., Агєєв О.В.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 19.10.2017 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення місця проживання дитини.

Зазначала, що 26.01.2017 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син залишився проживати з батьком.

Посилаючись на те, що дитина не може бути розлучена зі своєю матір'ю, крім випадків коли є виняткові обставини, що вона має у м. Бахмуті власне житло, в якому може проживати з сином, що вона є приватним підприємцем і для матеріального забезпечення сина має достатній заробіток, просила встановити місце проживання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 2).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені. Визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 87-91).

На зазначене судове рішення відповідачем ОСОБА_5 подана апеляційна скарга (а.с. 103-108).

Апеляційну скаргу від імені відповідача ОСОБА_5 подано та підписано адвокатом ОСОБА_7, який діє на підставі ордера серії НОМЕР_1 від 02 лютого 2018 року (а.с. 96).

28 березня 2018 року судді Соломаха Л.І., Агєєв О.В., Новосьолова Г.Г. до вирішення питання про відкриття провадження у справі подали заяви про самовідвід.

Судді Соломаха Л.І., Агєєв О.В. в заяві посилаються на те, що адвокат ОСОБА_7, який надає правничу допомогу у цій справі відповідачу ОСОБА_5 зі стадії апеляційного оскарження рішення суду та яким подана та підписана апеляційна скарга, є чоловіком судді Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_11., яка на теперішній час є секретарем судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області. Саме до цієї палати на розгляд і надійшла апеляційна скарга. Відповідно до частини 7 ст. 26 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, тобто має щодо них певні організаційно-розпорядчі функції.

Суддя Соломаха Л.І. також посилається на те, що вона особисто знайома з адвокатом ОСОБА_7 та мала з ним та його дружиною особисті дружні позаслужбові стосунки.

Суддя Агєєв О.В. також посилається на те, що він особисто знайомий з адвокатом ОСОБА_7

Суддя Новосьолова Г.Г. в заяві посилається на те, що адвокат ОСОБА_7, який надає правничу допомогу у цій справі відповідачу ОСОБА_5 та яким подана та підписана апеляційна скарга, є чоловіком судді Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_11., що вона має особисті дружні позаслужбові стосунки з подружжям.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи зазначене, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г., Соломахи Л.І., колегія суддів вважає, що заява про їх самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. 36, ст. 39, ст. 40, частиною 2 ст. 382 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області,-

У Х В А Л И В:

Заяви суддів Соломахи Людмили Іванівни, Агєєва Олександра Володимировича, Новосьолової Галини Германівни про самовідвід задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни суддів Соломахи Л.І., Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.

Ухвала оскарженню, окремо від рішення суду, не підлягає.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: О.В. Агєєв

Г.Г. Новосьолова