Постанова № 73025274, 27.03.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/12043/17 Номер провадження 22-ц/775/490/2018

Єдиний унікальний номер 234/12043/17

Номер провадження 22-ц/775/490/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.,

суддів: Жданової В.С.,Мірути О.А.

за участю секретаря: Ситнік Д.Л.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Юні-Групп» (справа № 234/12043/17, головуючий у суді першої інстанції Марченко Любов Миколаївна), -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Ощадбанк» про зміну договору поруки у зв'язку з істотною зміною обставин.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі Договору поруки №1 від 02.09.2011 року він зобов'язався перед кредитором - ПАТ «Ощадбанк» нести солідарну відповідальність за своєчасне та повне виконання позичальником ТОВ «Юні-Групп» зобов'язань за Договором кредитної лінії №1 від 02.09.2011 року. Однак з квітня 2014 року ситуація на сході України змінилася. Проведення бойових дій у ході масштабної антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях із залученням Збройних Сил України унеможливили стабільне та безпечне життя та своєчасне виконання ним своїх зобов'язань за укладеним договором. Так, нерухоме майно, що належить ТОВ «Юні-Групп» сильно пошкоджено від обстрілів належне йому нерухоме майно, що знаходиться у м. Донецьку продати неможливо, оскільки останнє розташоване на тимчасово непідконтрольній Україні території; його виїзд із зони АТО також неможливий внаслідок імовірних протиправних дій третіх осіб, банки України призупинили здійснення всіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Він знаходиться у досить складному фінансовому стані, не має можливості стабільно працювати та отримувати достойну заробітну плату.

Внаслідок зазначеного, з'явилися ускладнення, що істотно змінили рівновагу договірних зобов'язань, що виникають з договору поруки. Дані події виникли після укладення договору поруки, у зв'язку з чим не могли бути враховані ним як поручителем під час укладення договору.

Як наслідок таких кризових явищ, з причини настання істотних змін обставин, отриманням грошових коштів в рамках кредитного договору не було досягнуто тієї мети та цілі, на які він розраховував, укладаючи даний договір.

Настання суттєвих (істотних) змін обставин за укладеним Договором поруки №1 від 02.09.2011 року підтверджено висновком Донецької торгівельно - промислової палати від 06.07.2017 року №475/12.1-21-03.

Просив суд ухвалити рішення про зміну Договору поруки №1 від 02.09.2011 року, укладеного між ним та ПАТ «Ощадбанк», призупинивши (відстрочивши) виконання зобов'язань за вказаним договором до моменту закінчення бойових дій та поновлення контролю над тимчасово неконтрольованою державними органами України територією.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Судові витрати покласти на відповідача.

Зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом першої інстанції фактично не були розглянуті його позовні вимоги та не прийняті до уваги пояснення , не надано належної юридичної оцінки обставинам справи.

Зазначає, що положення ст. 625 ЦК України, на які суд посилається у рішенні як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, взагалі не регулюють спірні правовідносини та стосуються відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов'язання.

Що стосується висновків суду про передчасність позовних вимог, з огляду на обов'язкове досудове врегулювання спору, то вони не ґрунтуються на законі.

Згідно положень ст. 124 Конституції України, ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі № 15-рп/2002 чинним національним та міжнародним законодавством не передбачено будь-яке обмеження судового захисту в тому числі, якщо і є досудовий порядок вирішення спору. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання.

Звертає увагу, що зі змісту наявних у матеріалах справи документів та оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не згоден з позовними вимогами, а отже, відповідач не погодився з пропозицією про зміну умов договору поруки у зв'язку з обставинами, які істотно змінились, що вказує на наявний спір між позивачем та відповідачем і безрезультатність досудового врегулювання спору. З огляду на викладене та в силу положень ст. 4 ЦПК України, ст. 16 ЦК України обраний позивачем спосіб захисту відповідає нормам чинного законодавства.

Наведені ним в позові обставини свідчать про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору. Наведені обставини унеможливили повноцінну, стабільну життєдіяльність позивача на території проведення антитерористичної операції, зумовили порушення балансу майнових інтересів сторін, внаслідок чого отриманням грошових коштів за договором кредиту не було досягнуто мети та цілі, на які розраховував позивач укладаючи зазначений договір.

Посилаючись на ст.6.2.2 Принціпів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, висновок Донецької торгово-промислової палати від 06.07.17 року № 475/12.1-21-03, ч.1, 2, 4 ст.652 ЦК України вважає, що є всі підстави змінити договір поруки , призупинивши (відстрочивши) виконання зобов'язань до моменту закінчення бойових дій та поновлення контролю над тимчасово неконтрольованою державними органами України територією.

Представником ПАТ «Державний ощадний банк України» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому представник Банку заперечує проти її задоволення та вважає, що правові підстави для застосування ст.652 ЦК України та зміни договору поруки відсутні, оскільки позивач не навів наявність виняткових обставин, що є підставою для такої зміни. Вважає, що звернення до суду фактично є намаганням позивача покласти на відповідача несприятливі правові наслідки невиконанням самим позивачем обов'язків, що виникають з кредитного договору та договору поруки.

В судове засіданні сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.09.2011 року ОСОБА_1 уклав Договір поруки №1 з ПАТ «Ощадбанк», за яким зобов'язався нести солідарну відповідальність за своєчасне та повне виконання позичальником - ТОВ «Юні - Групп» зобов'язань за Договором кредитної лінії №1 від 02.09.2011 року щодо поверненню кредиту у сумі 3 000 000 грн. у строк та на умовах, зазначених у кредитному договорі (а.с.14-36).

У пункті 4.1.,4.4. договору поруки сторони передбачили, що порука припиняється із припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором. Не допускається припинення договору поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання.

ОСОБА_1, посилаючись на загострення соціальної та економічної ситуації, проведення антитерористичної операції на сході України, зазначив, що його місцезнаходженням є м. Донецьк, його майно та майно підприємства за яке він поручився знаходиться в Донецьку, він має складний фінансовий стан, не може виїхали із зони АТО, звернувся з даним позовом до суду, вказавши про наявність істотної зміни обставин, що унеможливлює виконання договору поруки на умовах, які було досягнуто сторонами при його укладенні, просило на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, внести зміни до договору поруки № 1 від 02.09.2011 року зупинити (відстрочити) його дію до моменту закінчення бойових дій та поновлення контролю над тимчасово неконтрольованою державними органами України територією.

Пославшись на ст. 652, , ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014р. №1669-VІІ, висновок Торгово-Промислової палати України від 06.07.2017р. № 475\12.-21-03, зазначав, що сторони при укладенні договору виходили з того, що істотна зміна обставин не настане, оскільки сторони не могли передбачити різке погіршення умов ведення господарської діяльності на території Донецької області,запровадження АТО та якби такі обставини можно було б передбачити він не укладав договір поруки або укладав його на інших умовах.

Ухвалюючи рішення про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачем в порушення положень ст. 652 ЦК України не виконано вимог щодо обов'язкового досудового врегулювання спору.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалено судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції наведеним вимогам закону не відповідає.

Згідно із ст.ст.526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів відзначає, що ЦК України базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань, прийнятих на себе за договором. Можливість розірвання або зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, з яких сторони виходили при укладанні договору, Кодекс пов'язує з певними визначеними випадками, на які безпосередньо вказується в ст.652 ЦК України.

З огляду на викладене, слід звернути увагу, що ч.1 ст.652 ЦК України, на підставі якої пред'явлено даний позов, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст.652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей.

Проте, в ході виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених за приписами чинного законодавства. При вирішенні спорів про розірвання договорів з підстав, передбачених ст.652 ЦК України, необхідним є з'ясування питань стосовно доведення у чому саме обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору та як саме змінились і чому зміна обставин є істотною, при істотній зміні обставин.

При цьому, сама істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням вимог ст.12 ЦПК України щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду лише у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом за наявності одночасно чотирьох вищевказаних умов.

Враховуючи викладене, в даному випадку відсутні підстави для зміни договору поруки, обумовлені ч.2 ст.652 ЦК України, оскільки відсутні одночасно чотири умови визначені чинним законодавством для такої зміни. Крім того, Банком виконані всі зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти позичальником вже прийняті та використані.

Посилання позивача на проведення на території Донецької області антитерористичної операції, за встановленою судом відсутності згоди Банку на внесення змін до договору поруки, якій ці кредитні зобов'язання забезпечує , не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч.1,2 ст.652 ЦК України, оскільки дані обставини носять загальних характер та в повній мірі стосуються обох договірних сторін, а тому не можуть бути підставою для внесення змін договору поруки.

З позову вбачається, що фактично, позивач в даному випадку зазначає про настання форс-мажорних обставин, настання яких він, укладаючи договір, не міг передбачити та які зараз унеможливлюють виконання зобов'язання ним як поручителем та основним боржником ТОВ «Юні-групп» за кредитним договором, але це не є істотною зміною обставин в розумінні положень ст. 652 ЦК України.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-якій юридичний спір.

Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Відповідно до положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є : неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України » про зміну договору поруки відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді