Рішення № 73022748, 22.03.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/209/18

Справа №754/11632/17

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.А.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за віком. Пенсія позивачу призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідчення серії НОМЕР_1 видане Пенсійним фондом України 14.03.2011 р.

03.02.2017 р. за вих. №1461/05/22-2017 Міністерство внутрішніх справ України направило в Пенсійний фонд України повідомлення про підстави перерахунку пенсії пенсіонерам внутрішніх справ України.

28.03.2017 року за вих. №9493/02-23 Пенсійний Фонд України повідомив свої територіальні органи про підготовку та надання списків пенсіонерів МВС, які мають право на перерахунок пенсій до Ліквідаційних комісій. Н

На підставі вищевказаних списків довідка «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» на ім'я позивача за №43170 від 18.05.2017 року була виготовлена ліквідаційною комісією Міністерства внутрішніх справ України Головного управління МВС України в місті Києві та направлена до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві за вих. №18230/03 від 02.08.2017 р.

02.08.2017 р. позивач звернувся з письмовою заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо перерахунку розміру пенсії (вх. №О-1644 від 02.08.2017 р.).

08.08.2017 р. на заяву позивача від 15.08.2017 р. про перерахунок пенсії, Головним Управлінням Пенсійного фонду в місті Києві надана відповідь про те, що Пенсійним Фондом України та ГУ ПФУ у м. Києві визнано його право на перерахунок раніше призначеної пенсії. Однак в перерахунку та виплаті перерахованої пенсії позивачу було відмовлено, у зв'язку з тим, що додаткові кошти, для перерахунку і виплати пенсії, Державним бюджетом не виділенні.

Дану відмову відповідача вважає безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною, оскільки Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві не дотримано зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи уточнення позовних вимог від 13.112017 р., позивач просить суд: позовні вимоги до ГУ ПФУ в м. Києві задовольнити, зобов'язати ГУ ПФ України в м. Києві відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України №43170 від 18.05.2017 р. «про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» провести з 01.01.2016 р перерахунок пенсії з включенням до сум грошового забезпечення надбавки за особливо важливі завдання - 50%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 50 % та премії - 30,1%, що входять до розрахунку його пенсії, нарахувати та виплатити одноразово своєчасно недоотриманні суми пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); витрати на судовий збір в розмірі 640 грн. стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в м. Києві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, відзиву щодо заявлених позовних вимог до суду не направляли.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.3 ст.30 КАС України, справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діє після 15.12.2017 року.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

28.03.2017 за вих. №9493/02-23 ПФ України повідомив свої територіальні органи про підготовку та надання списків пенсіонерів МВС, які мають право на перерахунок пенсій до Ліквідаційних комісій. На підставі вищевказаних списків довідка «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» на ім'я позивача за №43170 від 18.05.2017 р. була виготовлена ліквідаційною комісією Міністерства внутрішніх справ України Головного управління МВС України в місті Києві та направлена до Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві за №18230/03 від 02.08.2017 р.

02.08.2017 р. позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 у відповідності до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

08.08.2017 р. відповідач надав відповідь на звернення позивача, в якому повідомив про те, що виплата пенсії позивачу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Фінансове забезпечення перерахунку пенсії буде здійснено за рахунок цих коштів у випадку внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині виділення додаткових асигнувань по бюджетній програмі «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.

Отже, позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, через відсутність коштів, на що слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII 29 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23 грудня 2015 року.

Цим Законом внесені доповнення в ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме ст. 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством».

Зазначеною статтею встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Порядок).

Пунктом 1, 2 Порядку передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Кабінет Міністрів України прийняв дві постанови № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»та № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268».

Цими постановами встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадові оклади і спеціальні звання. Вони значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», який набрав чинності, постанови Кабінету Міністрів України № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»,постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»та № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок раніше нарахованої позивачу пенсії.

В добровільному порядку відповідач відмовляється здійснити перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду. Пенсійна справа позивача знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміни розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачена йому не більше як за 12 місяців.

Частиною 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 (справа щодо права на пільги) зазначав, що служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їх сімей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 2.2 пункту 2 Рішення мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43. першою речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Згідно з абзацом 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частино п'ятою статті 17 Конституції України.

Рішенням від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Нормою статті 46 Конституції України гарантовано право особи на соціальний захист, що включає і право на забезпечення громадян у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, в тому числі, органів державної влади.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в судовому засіданні не надав суду доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не вчинено необхідних дій, пов'язаних із перерахунком позивачу пенсії, а посилання відповідача на відсутність коштів в Державному бюджеті як на підставу неможливості здійснення перерахунку пенсії позивачу, не відповідає нормам вказаних вище Законів та Порядку, що є наслідком порушення прав позивача на соціальний захист, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.

Враховуючи зазначені обставини та керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, Законом України «Про державну службу»,Законом України «Про Національну поліцію» Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року,ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постановою Кабінету Міністрів України № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 139, 241, 246, 255, 295, 297, 382, п.п. 10, 15.5 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України №43170 від 18.05.2017 р. «про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» провести з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з включенням до сум грошового забезпечення надбавки за особливо важливі завдання - 50%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність - 50 % та премії - 30,1%, що входять до розрахунку його пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразово своєчасно недоотриманні суми пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: