Ухвала суду № 73022570, 05.03.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5801/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: Кирилюк І.В.,

при секретарі: Петровій Ю.О.,

за участю:

представника особи, яка подала клопотання: не з'явився,

прокурора: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Весма» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000004265 від 17.11.2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Весма» звернулось до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на видаткову частину рахунків ТОВ «Торговий дім «Весма» (ЄДРПОУ 32250025), відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), а саме: № 26109013028301, № 26002013028301.

В обґрунтування клопотання ТОВ «Торговий Дім «Весма» зазначає, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року за № 42017000000004265, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами з метою одержання неправомірної вигоди від третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року за клопотанням Прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнка І.О. накладено арешт на видаткову частину рахунків ТОВ «Торговий дім «Весма» (ЄДРПОУ 32250025), відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), а саме: № 26109013028301, № 26002013028301. Разом з тим, ТОВ «Торговий дім «Весма» будь-якого відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні немає, жодній посадовій особі ТОВ «Торговий Дім «Весма» про підозру не оголошено, дані про те, що грошові кошти на вищевказаних рахунках є предметом злочину чи отримані незаконним шляхом відсутні, що свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання представник особи, яка подала клопотання, не з'явився. Разом з тим, адвокат Князьська Н.А., яка діє в інтересах ТОВ «Торговий Дім «Весма», подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якій вимоги клопотання підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Прокурор, за клопотанням якого було накладено арешт, в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання та прокурора, за клопотанням якого накладено арешт, на підставі долучених до клопотання матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що Управлінням процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеному 17.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004265, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронного органу з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Нехаєнка І.О. накладено арешт на видаткову частину рахунків ТОВ «Торговий дім «Весма» (ЄДРПОУ 32250025) № 26109013028301, № 26002013028301, відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346).

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року вбачається, що при арешті грошових коштів на видаткову частину рахунків ТОВ «Торговий дім «Весма» (ЄДРПОУ 32250025), відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346), а саме: № 26109013028301, № 26002013028301, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування, були достатні підстави для висновку, що вони є предметом та доказом злочину, а отже, відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з тим, як визначено у ст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. При цьому, обов'язок доведення існування зазначених умов КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

Так, арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Коли ж метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то в цьому випадку правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Також слід вказати, що хоча на даний час і триває досудове розслідування, однак, орган досудового розслідування не надав суду належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, що розрахункові операції вищевказаного Товариства якимось чином пов'язані із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тим більше, що кошти здобуті злочинним шляхом, є знаряддям злочину, чи службові особи заявника є підозрюваними у кримінальному провадженні.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

За таких обставин та враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти на рахунках ТОВ «Торговий дім «Весма» набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, що службові особи ТОВ «Торговий дім «Весма» причетні до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Весма» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000004265 від 17.11.2017 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року у кримінальному провадженні № 42017000000004265 від 17.11.2017 року, на видаткову частину рахунків ТОВ «Торговий дім «Весма» (ЄДРПОУ 32250025) № 26109013028301, № 26002013028301, відкритих у ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (МФО 300346).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І.В. Кирилюк