Рішення № 7302034, 26.03.2009, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа №2-п-13/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в місті Тернополі цивільну справу за позовом ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2007 року №TEMLGK00520014 в розмірі 268610, 79 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно, яке було предметом договору іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 181, 3 м2, житловою площею 72, 7 м2, який знаходиться в АДРЕСА_1., шляхом його продажу ЗАТ комерційним банком „ПриватБанк" із виселенням ОСОБА_1 із житлового будинку АДРЕСА_1 та зняттям його з реєстрації за цією адресою. У зв'язку із зміною офіційного курсу гривні до іноземних валют від 16 грудня 2008 року, позивач уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість 427693, 59 грн., з яких 385448, 75 грн. неповернутий кредит, 38269, 37 грн. відсотки за користування кредитом, 2612, 06 грн. простроченої комісії по кредиту, 1363, 41 грн. пеня за порушення термінів оплати відсотків. Крім того, просить розірвати укладений із відповідачем кредитний договір та стягнути з ОСОБА_1 сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та судовий збір у сумі 1700 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та суду пояснив, що відповідач ОСОБА_1 не вчиняв дій які б свідчили про те, що він має намір добровільно погасити заборгованість, а тому просить заявлений позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 21 березня 2007 року №TEMLGK00520014 в розмірі 427693, 59 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки, а саме будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1., шляхом його продажу ЗАТ комерційним банком „ПриватБанк" із виселенням ОСОБА_1 із житлового приміщення та зняттям його з реєстрації за цією адресою. Крім цього, просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився з невідомої суду на то причини, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення від 23.03.2009 року про вручення йому телеграми. Тому, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні факти.

21 березня 2007 року між ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №TEMLGK00520014 (надалі кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого

зазначене господарське товариство надало останньому кредитні кошти в розмірі 50000 доларів США для придбання житла, а також 10400 доларів США для сплати страхових платежів та інших витрат, пов'язаних із його придбанням. Цим же пунктом передбачено обов'язок позичальника сплачувати щомісячно позикодавцю відсотки за користування кредитом у розмірі 0, 84 % на суму залишку заборгованості за кредитом. Періодом сплати вважати період з 21 по 26 число кожного місяця.

Згідно з п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання використати кредитні кошти за цільовим призначенням, сплачувати відсотки за користування кредитом, винагороду, комісію, погашати одержаний кредит в порядку, сумах і строки, передбачені договором.

Крім того, відповідач, уклавши кредитний договір, погодився із відповідальністю за порушення зобов'язань за кредитним договором, а саме п.п. 2.2.2, 2.2.3, сплачувати банку пеню в розмірі 0, 15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У судовому засіданні з'ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за таким договором у розмірі 268610, 79 грн. Однак, у зв'язку із зміною Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США, відповідно до службового розпорядження Національного Банку України 100 доларів США становить 773, 83 грн., а тому представник позивача збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 427693, 59 грн., з яких 385448, 75 грн. неповернутий кредит, 38269, 37 грн. відсотки за користування кредитом, 2612, 06 грн. простроченої комісії по кредиту, 1363, 41 грн. пеня за порушення термінів оплати відсотків.

Добровільно повернути зазначену суму боргу за кредитним договором відповідач не бажає.

Судом також встановлено, що для забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань між ним та позивачем 23, 03.2007 року укладено договір іпотеки №ВЕК 172510, відповідно до п.7 якого відповідач надав в іпотеку житловий будинок загальною площею 181, 3 м2, житловою площею 72, 7 м2, який знаходиться в АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

Право власності ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 23.03.2007 року по реєстру 1106, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів №1985723 згідно витягу з Державного реєстру правочинів №3736095 від 23.03.2007 року.

Згідно з п.15.7 договору іпотеки, ч.1 ст. 3З Закону України „Про іпотеку" банк з метою задоволення своїх вимог має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Зі змісту ст. ст. 546, 572, 575, 589, 590 ЦК України випливає, що виконання зобов'язання може забезпечуватись іпотекою - заставою нерухомого майна, що залишається у володінні

заставодавця. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. ст. 39, 40 Закону України „Про іпотеку" зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, тобто продаж іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 109 ЖК України громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Згідно з ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Враховуючи вимоги вказаних Законів і порушення відповідачем своїх кредитних зобов'язань, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає виселенню із житлового будинку АДРЕСА_1 із зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області.

Таким чином, аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушені права ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк", які підлягають захисту, шляхом задоволення позовних вимог ЗАТ КБ „ПриватБанк" у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 233 ЦПК України, ст. ст. 546, 572, 575, 589, 590, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 33, 38, 39, 40 Закону України „Про іпотеку", ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно - задовольнити.

Розірвати кредитний договір №TEMLGK00520014 від 21 березня 2007 року, укладений між ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" та ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" 385448, 75 грн. неповернутого кредиту, 38269, 37 грн. відсотків за користування кредитом, 2612, 06 грн. простроченої комісії по кредиту, 1363, 41 грн. пені за порушення термінів оплати відсотків, а всього 427693, 59 грн. (чотириста двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто три гривні п'ятдесят дев'ять копійок) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок

загальною площею 181, 3 м2, житловою площею 72, 7 м2, який знаходиться в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Звернення стягнення на житловий будинок, який знаходиться в М. Тернополі, по вул. Січових Стрільців, 3-А провести шляхом його продажу закритим акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк" (49094, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ЗАТ комерціному банку „ПриватБанк" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає у будинку АДРЕСА_1 із вказаного будинку із зняттям його з реєстраційного обліку у відділі в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі Тернопільської філії ЗАТ комерційного банку „ПриватБанк" витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. (тридцять гривень) та судовий збір у сумі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.