Постанова № 73019148, 27.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/7543/17 Номер провадження 22-ц/786/733/18Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Хіль Л.М.,

cуддів: Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2018 року ухваленого під головуванням судді Блажко І.О. о 13 год. 42 хв. (дані про складання повного тексту відсутні)

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" про відшкодування моральної шкоди.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо порушення ЗУ «Про звернення громадян»; зобов`язати ТОВ «Нова Пошта» прийняти його заяву від 14 липня 2017 року; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовний вимог вказував, що 14.07.2017 він звернувся з письмовою заявою до працівника ТОВ «Нова Пошта» у відділення №18 м. Одеса (вул. Фонтанська дорога, 16/8). Працівник відмовилася приймати його заяву, зажадавши копію паспорта.

Таким чином, не прийнявши заяву, відповідач порушив ст.7 ЗУ «Про звернення громадян», що завдало йому моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування його особистості на Конституційних засадах.

Рішенням Октябрського районного суду Полтавської області від 31 січня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, оскільки йому не було надіслано відзив на позовну заяву.

Також зазначив, що обставини вказані у рішення місцевого суду не відповідають дійсності, оскільки його звернення від 14.07.2017 року не було прийнято, що і є предметом позову.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.07.2017 року ОСОБА_2 звернувся до відділення ТОВ «Нова Пошта» у м. Одеса з претензією, у зв`язку з запізненням доставки відправлення, що сталася під час надання послуги з організації його перевезення за експрес-накладною №20400054907295, що підтверджується копією претензії від 14 липня 2017 року (а.с.2).

Згідно ст. 1-1 Закону України « Про захист прав споживачів", Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Отримавши неналежну послугу, позивач і звернувся з Претензією до відповідача ( а.с.2).

В цей же день, 14.07.2017 претензія позивача прийнята оператором відділення ОСОБА_3, про що свідчить її підпис на копії документу (а.с.2).

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що він 14.07.2017 року звернувся з письмовою заявою до відповідача, яку працівник відповідача відмовилася приймати зажадавши від нього копію паспорта.

Будь-яких доказів в підтвердження заявлених позовних вимог позивачем суду не було надано.

В матеріалах справи відсутні будь- які докази про те, що позивач звертався до відповідача з заявою, як і сама заява, в прийнятті якої йому було відмовлено з вимогою надання копії паспорту.

Навпаки, якщо вважати звернення з заявою позивача як звернення з претензією, то копія, яка надана безпосередньо самим позивачем свідчить про те, що в день її написання вона і була прийнята.

Будь - яких порушень прав позивача не вбачається.

Заявляючи вказані вище позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем ст.7 ЗУ « Про звернення громадян».

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що вказана претензія не є пропозицією (зауваженням) , заявою чи скаргою в розумінні ст. 3 ЗУ « Про звернення громадян», оскільки не відповідає жодному з видів звернення громадян.

Крім того, позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди діями чи бездіяльністю ТОВ « Нова Пошта»

Апеляційний суд Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян, згідно ст.3 ЗУ «Про звернення громадян», слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, обєднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного звязку (електронне звернення).( ч. 6 ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян»

У зверненні має бути зазначено прізвище, імя, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. ( ч. 7 ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян»).

З матеріалів справи вбачається, що претензія подана ОСОБА_2 від 14.07.2017 року не є пропозицією (зауваженням) , заявою чи скаргою в розумінні ст. 3 ЗУ « Про звернення громадян», оскільки не відповідає жодному з видів звернення громадян.

Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог.

Також не заслуговують на увагу вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.4, п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування причин її виникнення та не вказано в чому полягає ця шкода та з яких міркувань позивач виходив визначаючи її розмір.

Доводи апеляційної скарги про те, що звернення ОСОБА_2 від 14.07.2017 року не було прийнято, що і є предметом позову не заслуговують на увагу, оскільки претензія прийнята оператором ОСОБА_3 14.07.2017 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.2).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що місцевим судом не було направлено відповідачу відзив на позовну заяву не заслуговують на увагу, оскільки надсилання відзиву - це право відповідача, а не обов'язок суду( ст. 191 ЦПК України).

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість позивачем не надано.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367,368,374 ч.1 п.1, ст. 375,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 31 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Л.М. Хіль

Судді: П.С. Абрамов

Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль