Постанова № 73017884, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1294/17

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта ОСОБА_2 (довіреність від 28.08.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 09.11.2016 року №0012511305, №0012521305, №0012531305. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням контролюючим органом порядку проведення перевірки, визначеного ст.ст.75, 78, 79 ПК України, позивач зазначив, що наказ про проведення перевірки ним не отримано, під час перевірки він не був присутній, тому акт перевірки та зазначені в ньому висновки є незаконними. Також позивач зазначив, що відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 2 від 23.01.2015 року було змінено погашення кредитного боргу, відповідно до яких позивач набуває право на анулювання (прощення) заборгованості по кредиту в сумі 11 296,88 доларів США шляхом здійснення одноразового платежу в сумі 2 824,17 доларів США до 23.01.2015 року (включно). 23.01.2015 року позивачем дані умови договору були виконані, відповідно до п. 8 підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу сума, прощена (анульована) кредитом, у зв'язку з чим, станом на 01.01.2014 року позивач мав непогашений кредитний борг на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» в іноземній валюті, частина якого була погашена кредитом у 2015 році, гранична сума, що може бути прощена за податковим кредитом становить 79 230,76 грн., що становить різницю між сумою боргу за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, станом на 23.01.2015 року (160 686,78 грн.) та сумою боргу за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року (81 456,02 грн.). Позивач вважає, що прощена кредитом сума 79 230,76 грн. має розмір в межах граничної суми, що може бути прощена податковим кредитом та не вважається додатковим благом. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення незаконними, складені з порушенням строку, визначеного п.86.8 ст.86 ПК України, просить їх скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову. Відповідач вважає, що порядок проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 повністю було дотримано, наказ про проведення перевірки від 26.05.2016 року № 392 та повідомлення від 26.05.2016 року № 354/21-03-17-03 були надіслані на адресу позивача рекомендованою поштою, до контролюючого органу повернувся поштовий конверт із відміткою пошти про причини не вручення адресату «за закінченням терміну зберігання», відповідач вважає, що у ФОП ОСОБА_3 було достатньо часу для отримання наказу та направлення, але останній з невідомих причин дані документи не отримав, до ХД ПАТ «Укрпошта» із запитом щодо повернення конверту не звертався. Перевіркою було встановлено відображення в податковій звітності додаткові блага у вигляді суми боргу платника податку, анульована (прощена) кредитом за його самостійним рішенням, встановлено не відображення в податковій звітності про майновий стан і доходи за 2015 рік отримання додаткового блага в сумі 160 686,78 грн., дана сума підтверджена податковим розрахунком форми 1 ДФ, на день написання акту відповідної декларації за 2015 рік ФОП ОСОБА_3 до контролюючого органу не було подано, сума отриманого блага у розмірі 160 686,76 грн. відповідно не відображена у рядку 01.07 декларації, що призвело до заниження загального річного оподаткованого доходу (рядок 01 декларації). Також, перевіркою було встановлено заниження платником податків військового збору за 2015 рік в сумі 2410,30 грн. та не подання податкової декларації про майновий стан за 2015 рік. За встановленими порушеннями, відповідач вважає, що контролюючий орган прийняв законні податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 року №0012511305, №0012521305, №0012531305.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні позову.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_3 Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА :

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 21.02.2008 року укладений кредитний договір «Автопакет» № 804/6/02/2008/840к/166 в іноземній валюті. Згідно зазначеного договору, ОСОБА_3 отримано у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 14 277,22 дол. США в порядку і на умовах, визначених цим договором на придбання автотранспортного засобу. Строк надання кредиту визначено з терміном погашення до 21.02.2015 року.

Відповідно до додаткового договору від 23.01.2015 року про внесення змін та доповнень № 2 до договору «Автопакет» № 804/6/02/2008/840к/166 від 21.02.2008 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та гром. ОСОБА_3 досягнуто угоду щодо погашення ОСОБА_3 в строк до 23.01.2015 року боргових зобов'язань за кредитним договором у розмірі не менше ніж 2 824,17 доларів США 17 центів, спрямувавши кошти на часткове погашення заборгованості за Кредитним договором у черговості згідно умов Кредитного договору. За умови сплати 2824,17 доларів сторони домовились, що банк прощає залишок боргу 11 296,68 доларів США (з них 10 190,92 дол. США основного боргу, що за курсом НБУ станом на 23.01.2015 року становить 160 686,78 грн. 78 коп.).

23.01.2015 року умови внесених змін та доповнень до договору № 1 ОСОБА_3 виконані. Сума прощеного боргу складає 79 230,76 грн., як стверджує позивач, становить різницю між сумою боргу за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, станом на 23.01.2015 року (160 686,78 грн.) та сумою боргу за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 року (81 456,02 грн.), що відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не вважається додатковим благом та не може бути включена до показників загального місячного доходу, що підлягає оподаткуванню.

Начальником Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області Олефіренко С.В. було прийнято наказ № 392 від 26.05.2016 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_3, в якому зазначено про початок перевірки - 08.06.2016 року, терміном 3 робочих дні з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді суми боргу анульованого кредитом за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області було прийнято повідомлення від 26.05.2016 року № 354/21-03-17-03 щодо проведення перевірки на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу № 392 від 26.05.2016 року, надання відповідно до вимог п.85.2 ст.85 ПК України всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкової звітності та інші. на підтвердження ведення бухгалтерського та податкового обліку та що пов'язано із сплатою та нарахуванням податків та зборів.

Наказ № 392 від 26.05.2016 року та повідомлення від 26.05.2016 року № 354/21-03-17-03 були надіслані на адресу ОСОБА_3 рекомендованою поштою.

Відповідно, з 08.06.2016 року по 10.06.2016 року Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України та наказу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 26.05.2016 року № 392 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ОСОБА_3 (3159212377) з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.06.2016 року №463/21-43-05/3159212377.

Під час перевірки було використано: лист платнику податків ОСОБА_3 від 27.01.2016 року № 596/21-03-17 «Щодо декларування доходів громадян»; висновок відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб від 07.04.2016 року № 53/21-03-13-17-01-11; податковий розрахунок форми 1ДФ за 2015 рік; відомості бази даних ІС «Податковий блок», дані національної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України за 2015 рік.

В даному акті перевірки встановлено не надання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік у встановлені законодавством терміни; не відображення в податковій декларації відомостей щодо отриманого додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитом за його самостійним рішенням, за 2015 рік у сумі 160 686,78 грн.; встановлено заниження військового збору за 2015 рік в сумі 2410,30 грн.

Таким чином, в акті перевірки зафіксовано висновки щодо порушення ОСОБА_3:

- підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, платником податку у 2015 році не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 160 686,78 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 24 829,32 грн.

- пункту 49.1, пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177 ПК України - неподання до Херсонської ОДПІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України від 02 грудня 10 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями занижено суму військового збору у 15 році на суму 24 1030 грн.

За висновками даної перевірки Херсонською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 року:

- №0012511305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 31 036,65 грн., що складається із основного податкового зобов'язання у розмірі 24 829,32 грн. та штрафних санкцій у розмірі 6207,33 грн.;

- №0012521305 про застосування щодо штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.;

- №0012531305 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 3012,88 грн., що складається із податкового зобов'язання в сумі 2410,30 грн. та штрафних санкцій у розмірі 602,58 грн.

Акт перевірки від 17.06.2016 року № 463/21-43-05/3159212377 та податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 року №0012511305, №0012531305, №0012521305 були надіслані ОСОБА_3 рекомендованою поштою. На адресу контролюючого органу дані документи повернулись із зазначенням пошти щодо причин не вручення адресату - «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, позиція позивача включає в собі оскарження прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 09.11.2016 року №0012511305, №0012521305, №0012531305 з підстав порушення правил проведення перевірки та відсутності у ОСОБА_3 отриманого додаткового блага за кредитним договором, в свою чергу позиція відповідача базується на законності винесених контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі висновків акту перевірки від 17.06.2016 року № 463/21-43-05/3159212377.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 Податкового кодексу України є вичерпним.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунена шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Згідно до вимог п.«д» пп.164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом,

Відповідно до вимог пп.165.1.55 п.165.1. ст.165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вбачається із акту перевірки від 17.06.2016 року № 463/21-03-13-05/3159212377, контролюючий орган визначив, що платником податків занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 24 829, 32 грн. та занижено військовий збір в сумі 2 410, 30 грн.

Слід зазначити, що у зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, пр.1 р.XX було доповнено п.8 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» №321-VIIІ від 09 квітня 2015 року.

Пунктом 8 пр.1 р.XX Перехідних положень ПК України встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до Додаткового договору про внесення змін та доповнень № 2 від 23.01.2015 року, станом на 23.01.2015 року Банк повинен був списати кредитний борг в розмірі 10 190, 92 доларів США, що за курсом Національного банку України (1 дол. = 15,7920 грн.) складає загальну суму 160 686, 78 грн., а за курсом долара станом на 01.01.2014 року (1 дол. = 7,9930 грн.) прощена сума дорівнювала 81 456, 02 гривень.

Тому різниця між сумами 160 686, 78 грн. та 81 456, 02 грн. = 79 230, 76 грн. є курсовою різницею та не вважається доходом в цілях оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Доходом (додатковим благом) для позивача вважається сума 81 456, 02 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області порушено принципи закладені у вимогах п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області порушено норми Податкового кодексу України, завищено податкове зобов'язання, що призвело до винесення протиправних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Європейський Суд з прав людини висловив позицію у справі «Щокін проти України» (рішення від 14.10.2010), у якій прийшов до висновку, що «…перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним».

Говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (<…>), № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-І).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У зв'язку з цим суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків.»

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року скасувати, ухвалити у справі №821/1294/17 нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 09.11.2016 року №0012511305, №0012521305, №0012531305.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.03.2018 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н.В.