Постанова № 73017882, 26.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1050/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Філімович І.М.

за участю:

представника апелянта - адвокат Малюк Є.В. (довіреність від 19.03.18р.)

представника відповідача - Палінчака К.О. (довіреність від 19.02.18р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ТОВ «Комерційна фірма «Строй Мастер» звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.06.2017 року Херсонською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508070/2017/000001/2, відповідно до якого митну вартість продукції визначено резервним методом на рівні 1,1 долар США/кг та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, а всього на суму 26917 доларів СІІІА.

Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості № UА58070/2017/000001/2 від 20.06.2017 року є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.

Так, 04.04.2017 року між ТОВ «КФ «Строй Мастер» (Покупець) та SHENZHEN LEADMAY TRADE (продавець) був укладений контракт № CH-UA-04/04/17.

На умовах визначених контрактом та на підставі супровідних документів Продавець (SHENZHEN LEADMAY TRADE CO., LTD) здійснив поставку на адресу Покупця (ТОВ «КФ «Строй Мастер») відповідного товару меблева фурнітура металева сталева (з недорогоцінних металів) - товар за кодом 83024200.

На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України.

19.06.2017 року під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме в 19497,11 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Позивач вважає, що відповідач протиправно коригував митну вартість за другорядним методом (резервний метод) визначення митної вартості та застосував однакову митну вартість за одиницю товару у розмірі 1,1 доларів США до різних видів товару, тоді як позивачем задекларовано вартість товару відповідно до ціни визначеної продавцем з урахуванням якісних характеристик кожної окремої одиниці товару. У зв'язку з таким рішенням відповідача, позивач був змушений додатково надмірно сплатити:

- суму ПДВ в розмірі 40774,52 грн.;

- суму ввізного мита в розмірі 18533,88 грн., а всього зайво сплачено - 59308,40 грн.

Товар, що був придбаний позивачем (меблева фурнітура металева сталева в асортименті), має декілька позицій, які мають різні якісні характеристики та властивості, у зв'язку з чим постачальником встановлена різна ціна на кожну окрему позицію товару (від 0,474 до 1,238 доларів США). За таких обставин неправомірним є визначення однієї єдиної ціни на різні групи товарів.

Рішення відповідача № UA508070/2017/000001/2 не містило передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Оскільки в рішенні № UA508070/2017/000001/2 не міститься обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості, рішення вважає протиправним.

За таких обставин позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС № UA508070/2017/000001/2 від 20.06.2017 року про коригування митної вартості товарів;

- стягнути з відповідача на користь позивача зайво сплачені кошти за проведення митного оформлення товару, внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товару у сумі 59308,40 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені по справі судові витрати.

Представники відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «КФ «Строй Мастер» подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «КФ «Строй Мастер» у повному обсязі.

Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції при вирішенні справи не було досліджено фактичних обставин справи, а також не було взято до уваги докази та доводи, на які посилався позивач.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

19.06.2017 року декларантом підприємства ТОВ «КФ «Строй Мастер» (код за ЄДРПОУ 36236056) за договором про надання послуг митного брокера № 10/01/17 від 10.01.2017 ФОП ОСОБА_4 до сектору митного оформлення митного поста «Херсон-центральний» Херсонської митниці ДФС було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару «Меблева фурнітура металева», країна походження Китай, якій присвоєно номер № 508070000/2017/000223. Товар ввезено на умовах поставки FOB - Chiwan (Китай) на виконання умов договору від 04.04.2017 № CH-UA-04/04/17 між ним та компанією SHENZHEN LEADMAY TRADE CO.,LTD. (Китай).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 4 квітня 2017 року № СН - UA-04/04/17; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 28.04.2017 року; пакувальний лист від 28.04.2017 року; рахунок-фактура (інвойс) від 28.04.2017 року; коносамент від 03.05.2017 року; автотранспортна накладна від 12.06.2017 року; декларація про походження товару від 28.04.2017 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.06.2017 року; документ, то підтверджує вартість перевезення товару від 12.06.2017 року; договір про надання послуг митного брокера від 10.01.2017 року; договір (контракт) на перевезення від 16.02.2017 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 03.05.2017 року; акт зважування від 1.06.2017 року.

20 червня 2017 року Херсонською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА508070/201 7/000001/2, відповідно до якого митну вартість продукції визначено резервним методом на рівні 1,1 долар США/кг та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, а всього на суму 26 917 доларів СІІІА.

У картці відмови відповідач повідомив про відмову у прийнятті митної декларації, відповідно до статті 54 Митного кодексу, пославшись на те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Таким чином, митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу (МК) України від 13 березня 2012 року, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснювався згідно з вимогами розділів ІІІ та XI Митного кодексу України від 13.03.12 № 4495-VI, шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У частині 10 статті 58 МК України надано перелік додаткових витрат (складових митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до цієї ціни. До таких витрат, між іншим, відносяться витрати на страхування цих товарів.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Колегією суддів встановлено, що поставка товарів здійснювалася на умовах FOB - Chiwan (Китай), відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)» (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FOB Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Укладення договору перевезення та страхування до обов'язків продавця не входять. Тобто, покупець, ТОВ «КФ «Строй Мастер», бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що витрати на транспортування та страхування вантажу належать до обов'язків покупця, але фактично до митної вартості товару були включені лише витрати на транспортування вантажу. Отже, витрати на страхування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості.

Тобто, суд першої інстанції, проаналізувавши правила поставки FOB, дійшов висновку про те, що страхування вантажу є обов'язковим і декларант (апелянт) був зобов'язаний застрахувати вантаж та понести відповідні витрати, однак ці витрати на страхування протиправно не були включені до митної вартості.

Проте, колегія суддів не може погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Інкотермс (англ., International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

Умови Інкотермс є стандартизованими. Такі умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов'язані із цим ризики. Застосовуються в міжнародних договорах купівлі-продажу. Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов'язані з доставкою товарів від продавця до покупця. Це включає в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне оформлення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

На сьогодні умови поставки FOB Інкотермс діють в редакції 2010 року, які є останнім виданням Правил та є актуальними у 2017 та 2018 році.

FOB (…named port of shipment) англ.On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Як вбачається з обов'язків покупця за умовами FOB, то останній зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження. При цьому, договір страхування не є обов'язковим для покупця, що прямо передбачено вищеназваними умовами поставки товару.

Тобто, відповідно до Інкотермс, страхування вантажу не є обов'язком покупця (апелянта), так само як і не є обов'язком постачальника.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими, помилковими та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, висновки суду першої інстанції щодо обов'язковості здійснення покупцем (апелянтом) страхування та включення вартості страхування до митної вартості.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в Херсонській митниці ДФС 07.06.2017 року за митною декларацією 508070000/2017/000187 здійснювалося митне оформлення подібного товару за описом «фурнітура меблева сталева», походження Китай. За цією митною декларацією ввезення товарів здійснювалося підприємством ТОВ «КФ «Строймастер» на умовах поставки СIF - Чорноморськ (Україна) за митною вартістю, заявленою за основним методом визначення митної вартості нарівні 1,1 долар США за кг.

У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що за вищевказаною митною декларацією від 07.06.2017 р. здійснювалось митне оформлення товару «меблева фурнітура металева» з Китаю з рівнем митної вартості 1,1 долар США за кг, а 19.06.2017 р. для здійснення митного оформлення товару «меблева фурнітура» з Китаю позивачем було подано митну декларацію № 508070000/2017/000223 з рівнем митної вартості 0,79 долар США, що у 1,4 рази нижче, ніж попереднього разу. Тобто, суд дійшов висновку про заниження позивачем митної вартості товару.

Такий висновок колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що митна декларація від 07.06.2017 р., на яку послався суд першої інстанції, стосується зовсім іншого постачальника товару, умови поставки в обох випадках є різними, а також іншим є товар, постачання якого здійснювалось за означеною декларацією.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів, прийнято відповідачем неправомірно, а позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Херсонської митниці ДФС № UA508070/2017/000001/2 від 20.06.2017 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару внаслідок прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, у сумі 59 308,40 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені передбачені статтею 43 ПКУ.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

При цьому, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, для повернення зайво сплачених коштів за проведення митного оформлення товару передбачена вищеозначена спеціальна процедура з поданням відповідної заяви платником та наданням контролюючим органом відповідного висновку до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» задовольнити частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року скасувати, ухвалити у справі №821/1050/17 нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер».

Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС № UA508070/2017/000001/2 від 20.06.2017 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Херсонської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Строй Мастер» судові витрати в сумі 4000 (чотири тисячі грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 28.03.2018 року.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.