Постанова № 73017699, 28.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/656/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Смидюк Х.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини А2166 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року з питань строку звернення та залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Військової частини А2166 до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Хома О.П.,

час ухвалення рішення - 14:23:59,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 12 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року Військова частина А2166 звернулася в суд з адміністративним позовом до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2017 року № 54780064.

08 грудня 2017 року позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови від 10 жовтня 2017 року №54780064. Клопотання мотивоване тим, що з вини помічника командира з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби юридична група військової частини А2166 не була проінформована про наявність оскаржуваної постанови у військовій частині А2166.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позовну заяву залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що фактичною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом стало незнання посадовими особами військової частини А2166 вимог чинного законодавства, однак вказану причину не можна вважати поважною.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Військова частина А2166 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно Інструкції з організації претензійної та позовної роботи представництво в судах здійснюється юридичною групою Військової частини А2166, яка не була своєчасно повідомлена про наявність оскаржуваної постанови з незалежних від неї причин.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, в своїх поясненнях покликався на доводи, які в ній викладені.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 3 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2017 року державним виконавцем Пустомитівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, оригінали яких 11 жовтня 2017 року було направлено на адресу військової частини А2166.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що зазначені постанови позивач отримав 17 жовтня 2017 року(а.с.40).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тут і далі в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно із ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищенаведене, перебіг строку звернення з адміністративним позовом до суду для позивача починається з 17 жовтня 2017 року, а останнім днем вказаного строку є 27 жовтня 2017 року.

З матеріалів справи слідує, що військова частина А2166 до суду з вимогою про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2017 року №54780064 звернулася 30 жовтня 2017 року, тобто із порушенням встановленого ст. 181 КАС України десятиденного строку.

На обгрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначає про неналежне виконання помічником командира з фінансово-економічної роботи-начальника фінансово-економічної служби вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Інструкції про службове діловодство Збройних Сил України, затвердженої наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року №124. Також, вказує, що наказом командира військової частини А2166 від 07 грудня 2017 року №561 винну особу притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Також, відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.

Доводи позивача про поважність причин, що зумовили пропуск строку звернення до адміністративного суду зводяться до того, що у зв'язку з незнанням посадовими особами військової частини А2166 вимог чинного законодавства, позивач був позбавлений можливості звернутися з адміністративним позовом в межах встановлених законом строків.

Проте, вказані обставини вірно не визнані судом першої інстанції поважними, оскільки такі не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають поданню адміністративного позову в межах встановленого законодавством строку звернення до адміністративного суду.

Будь-яких інших причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б можна було визнати поважними, позивачем не вказано, а судом першої інстанції, так як і апеляційним судом, не встановлено.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 10 жовтня 2017 року №54780064 та відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А2166 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року з питань строку звернення та залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/3950/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін